Ділова розмова

Мінеральні добрива: що робити і як врятувати землю

Недостатня кількість добрив, що були внесені в ґрунт, стала причиною суттєвого недобору врожаю 2018 року. За даними Інституту аграрної економіки, через несвоєчасні поставки добрив, їх неналежну якість та високу ціну українські аграрії цього року втратили близько 40 млрд. грн. Звідси питання - як вийти з мінеральної кризи?

Реальність ринку добрив

Експерти Всеукраїнської аграрної конфедерації (ВАК) підрахували, що останні кілька років мінеральні добрива в країні використовуються в недостатній кількості - дефіцит поживних речовин становить 67 кг/га. Найвищий дефіцит азоту, фосфору і калію простежується в Чернівецькій, Херсонській, Запорізькій та Львівській областях. Найменше мінеральних добрив з розрахунку на 1 га вноситься в Херсонській, Донецькій, Луганській, Запорізькій областях, найбільше - у Львівській, Волинській, Закарпатській.

При цьому прогнозується, що в наступному сезоні українських аграріїв чекає подорожчання добрив на 25-30%. А за таких цін вже зараз говорять, що без добрив залишиться кожен третій гектар озимих під урожай 2019 року. Якщо говорити про цифри, це 10%, або 3,5-4 млрд. грн. збитків.

«Ситуація аномальна! Забезпечення аграріїв азотними добривами складає всього 65%. Це один з найнижчих показників за останні роки», - аналізує проблему заступник директора Інституту аграрної економіки Віталій Саблук.

На дефіцит добрив вплинула ціла низка чинників. Після припинення поставок дешевого газу підприємства-виробники азотних добрив були змушені «заморожувати» або ж взагалі зупиняти виробництво. Певний час не працювали заводи азотних добрив у Рівному, Черкасах, Сєвєродонецьку. А знаменитий «Стірол» взагалі залишився на окупованій території.

Що стосується імпортної продукції, більша її частина до початку війни на Донбасі і анексії Криму постачалася з Росії. З початком військових дій поставки добрив і компонентів для їх виготовлення зменшилися і надходили з перебоями. До того ж гостро постала проблема фальсифікату. Фахівці ринку стверджують, що імпортні марки добрив із Узбекистану, Казахстану, Болгарії та інших країн - це «замаскована» продукція російських виробників. Причому її якість сумнівна, що в підсумку позначається і на врожайності.

На думку українського аналітика ринку мінеральних добрив Дмитра Гордійчука, на ринку фосфорних добрив присутність російського товару відновиться до половини від рівня 2016-2017 років; імпорт фосфорних з Північної Африки продовжиться, але вони не найвищої якості.

Плани та реальність

Попит на міндобрива росте щорічно. А значить, плисти за течією вже навряд чи вийде. Ситуацію рано чи пізно доведеться змінювати, і така можливість є. По-перше, за словами фахівців інституту ім. Соколовського, Україна може забезпечити внутрішній ринок добрив за рахунок достатньої кількості запасів фосфорних і калійних руд.

«У Калуші і Стебнику є потужні поклади калійних руд, які набагато якісніші, ніж сировина, яку ми вимушені імпортувати з Білорусі. Але для розробки родовищ потрібні інвестиції. Тобто на рівні держави необхідно розробити дієву галузеву програму з розвитку виробництва мінеральних добрив. Але без створення сприятливого інвестиційного клімату, стабільної податкової політики це буде важко зробити», - зазначив начальник відділу Міністерства аграрної політики і продовольства України Анатолій Рудюк.

Фахівці схиляються до думки, що стабільність роботи вітчизняних підприємств з виробництва мінеральних добрив безпосередньо впливає на подальший розвиток аграрного сектора та його конкурентоспроможність у світі. Але такі плани розвіюються через невтішність реалій - «ДніпроАзот» і «Одеський припортовий завод» досі не почали свою роботу.

Розуміючи всю складність ситуації, багато постачальників і самі виробники пропонують різноманітні програми для вигідного співробітництва з сільгоспвиробниками. Наприклад, ПАТ «Аграрний фонд» з 1 листопада поточного року пропонує агровиробникам купувати мінеральні добрива на вигідних умовах. Крім того, добрива можна обміняти за вигідними цінами на сільськогосподарську продукцію: зерно продовольчої пшениці, насіння соняшнику, сою і кукурудзу.

В цілому ж вирішення проблеми збереження, відновлення та примноження потенціалу української хімічної промисловості має взяти на себе держава. Це дозволить не тільки забезпечити потребу в добривах на внутрішньому ринку, але і успішно працювати на експорт.

Ганна Омбоді


п»ї
Читайте у цій рубриці

Деньги - те же, а дорог - больше

«Дорремстрою» удалось сэкономить благодаря пуску нового асфальтного завода

В нынешнем году власть Сум особое внимание уделяла местным дорогам и их ремонту. Вот и на минувшей неделе был проведен, так сказать, контрольный объезд - перед окончанием всех работ.

Побывали на ул. Гамалея,... Читати статтю повністю

Рекордні ремонти: на дороги Сумщини уряд виділив більше мільярда гривень

Цей рік для Сумської області ознаменувався масштабним ремонтом доріг. На оновлення дорожнього покриття у нашому регіоні цьогоріч від Кабміну надійшло 1,024 мільярда гривень.

Де і скільки ремонтують

Фінансування ремонту доріг Сумщини у порівнянні із 2017-м збільшилось у 2 рази.... Читати статтю повністю

Банк для аграриев

Креди Агриколь одним из первых в Украине поддержал агробизнес и стал для него надежным партнером

18 ноЯбрЯ аграрии Украины отмечают профессиональный праздник. Действительно, из года в год им есть что праздновать. За время независимости Украина смогла существенно увеличить объемы... Читати статтю повністю

«Бабусине подвір’я» получило льготу

Контактный зоопарк в парке им. Кожедуба будет платить аренду в 24 гривни в год

ОбщественнаЯ организация «Бабусине подвір’я» обратилась к депутатам Сумского горсовета с просьбой установить ей на 2019 год льготную арендную плату за помещение, которое она занимает в парке им. Кожедуба... Читати статтю повністю

Помогаем бороться с диабетом

Сотни тысяч пациентов оценили сахароснижающие препараты ООО «Кусум Фарм»

Каждый год 14 ноября во всем мире отмечают День борьбы с диабетом. Эта дата была выбрана не случайно. Именно в этот день родился канадский врач и физиолог Фредерик Бантинг, который вместе со своим коллегой... Читати статтю повністю

Громадський бюджет: новації електронного голосування

За два тижні, з 26 листопада, в Сумах заплановано початок голосування за проекти громадського бюджету. Цього року у форматі його проведення є новації. Проголосувати можна буде у паперовому та електронному форматі.

Найбільші зміни стосуються електронного голосування. Так, проголосувати... Читати статтю повністю

Депутаты узаконили «евробляхи»

Сколько будет стоить растаможка иностранного авто и какие штрафы светят за нарушение?

На два дня, 7 и 8 ноября, в Киев съехались сотни владельцев авто на еврономерах, чтобы в очередной раз высказать свои требования по растаможке машин, главное из которых - убрать коэффициент возраста... Читати статтю повністю

Cтроительный флагман Сумщины: «Эспланада» продолжает расти!

Строительство самого большого за последние десятилетия проекта - микрорайона «Эспланада» - идет полным ходом. Один из лидеров строительного рынка в нашем регионе - «Сумстрой» - продолжает возводить в центре Сум, возле реки Псел, между двумя самыми посещаемыми торговыми центрами -... Читати статтю повністю

«Світ води і тепла»: еще больше комфорта

Читати статтюНовый магазин на ул. Петропавловской, 98, предлагает более широкий ассортимент и полезные новинки!

Чувство домашнего комфорта бесценно! С этим утверждением согласятся многие, кто хотя бы раз в жизни сталкивался с отключением горячей воды и частыми поломками газовой колонки, большим... Читати статтю повністю

Сумчане просят благоустроить сквер на Троицкой

На минувшей неделе на Едином сайте местных петиций появилось обращение от сумчанина с просьбой восстановить мини-сквер на ул. Троицкой, между домами №17 и №21, напротив городского роддома. Автор петиции, Виктор Кушнир, пишет: «Предлагаю восстановить мини-сквер на Троицкой, проложить... Читати статтю повністю