Ділова розмова

«Бо я живу в цьому місті»

Володимир Лободін, директор ТРЦ «Мануфактура»: «Нам треба терміново робити все, щоб люди хотіли навчатися і працювати в Сумах»

Володимир ЛободІн, директор ТРЦ «Мануфактура», - про жит-тєві виклики та управлінський досвід; про те, яким бачить майбутнє Сум та від чого воно залежить.

- Володимире, вже 7 років у Сумах вас знають як директора ТРЦ «Мануфактура», а яким було ваше життя та кар’єра до цього?

- А до цього теж була «Мануфактура» (сміється). Це з моменту відкриття 7 років минуло, а я на цьому проекті працюю з 2005 року. З ним пройшов усі етапи: купівля приміщень суконної фабрики, землі під ними, розробка проекту, зміна цільового призначення ділянки, будівництво. І, зрештою, найголовніше - зробити так, щоб «Мануфактура» стала своєрідним емоційним, і не тільки, центром міста.

А якщо говорити, як я до цього йшов, то в житті було багато чого. Ще з дитинства мене цікавило все, що пов’язане з фінансами. Після школи вступив до Сумського аграрного університету, вивчав економіку. Запитаєте, хто вирішив, що буду економістом-фінансистом? Так от - це був цілком свідомий вибір, у якому мене підтримали батьки. Навчався на державному замовленні, отримав диплом із відзнакою.

Після навчання, оскільки в мене було направлення на навчання, повернувся на роботу в агросередовище Тростянецького району. В той час багато чого робив: і виробничі програми складав; і посівну та збирання врожаю організовував та контролював. Мені було 24 роки, коли запропонували стати директором агрофірми. Я погодився, а чому б і ні? Мабуть, то був один із найцікавіших періодів мого життя. Ще й досі добре пам’ятаю смак котлет із кашею на польовому стані.

- Потім була державна служба?

- Так, півтора року був заступником начальника управ-ління економіки, начальником відділу соціально-економічного розвитку, регуляторної політики, розвитку підприємництва Тростянецької РДА. Писав програми соціально-економічного розвитку та підтримки підпри-ємництва в районі, захищав їх перед депутатами. Це був величезний досвід, бо дозволив зануритись у реальне життя всього району, аналізувати життє-діяльність як міської, так і сільських рад.

- Чому не залишились на державній службі?

- У той час останні півроку я не бачив подальшого розвитку на державній службі. Це по-перше. А по-друге - не було фінансової стабільності для моєї молодої родини. Тож тоді я десятками писав резюме й скрізь їх розсилав. На одне з таких відгукнулися: у вересні 2005 року в Суми приїхали інвестори, купували суконну фабрику, мене запросили на співбесіду. Ось так - у вересні цього року буде 15 років, як я працюю на проекті ТРЦ «Мануфактура».

- Які моменти у вашому житті стали переломними?

- Чим більше викликів ти ставиш перед собою, тим із більшими труднощами стикаєшся, тим приємніше досягати поставлених цілей. Ще навчаючись у 10-му класі, десь у 1994-1995 роках, у період паливної кризи я працював на заправці. У батька був бізнес, тож я допомагав йому.

І на ринок Барабашова в Харків та в Одесу на «7-й кілометр» їздили, «мішки тягали». Виробляли олію, борошно, макарони різного ґатунку. Був мій власний бізнес - комп’ютерний клуб у Тростянці. Важко було, але тоді ж прийшло розуміння, які сили й ресурс ти витрачаєш, щоб заробити на життя.

Не те, щоб переломним моментом, але таким, який багато навчив, стало стажування на полях в Англії. Там я навчився цінувати час, відповідати за свої вчинки, контролювати кошти, які заробляєш, бо поїхали ж «зеленими», безтурботними студентами. Ми приходили на ферму працювати з 5-ї ранку. Якщо запізнювалися і говорили роботодавцю: «Доброго ранку!», він нам відповідав: «Ні, хлопці, вже доброго дня» і вираховував із заробітку штраф за кожні 15 «прогуляних» хвилин - один фунт стерлінгів. І це було багато. Школа виживання була, але там я навчився виконувати поставлені задачі, ставити їх перед іншими і контролювати виконання.

- У вас є ще дві вищі освіти - юридична та в сфері державного управління.

- Щодо юридичної освіти, то як я вже говорив, ми мали сімейний бізнес. Звісно, що без юридичного супроводу в цій справі ніяк. Наймати юристів, адвокатів було дорого. А я все одно в деталях звик розбиратися сам. Та й законодавчі процеси мене цікавили завжди.

Щодо державного управ-ління, з одного боку, - це зумовлене тим, що працював на держслужбі. Але я звільнився ще до закінчення навчання, тож довчався вже власним коштом, отримував диплом, вже працюючи над проєктом «Мануфактура». Третя освіта дала мені розуміння того, як працює державна машина. Були пропозиції вступити до аспірантури в аграрному, але за браком часу - поки не склалося.

Взагалі ж я щиро переконаний, що вчитися потрібно протягом усього життя. Тож як тільки випаде нагода - піду за кандидатською дисертацією (посмі-хається).

- Чому ще ви готові вчитися та до яких викликів готові?

- Політика. Це серйозний виклик і для мене, і для моєї родини. З одного боку, моя робота зараз - це така собі зона комфорту. Бо я тут все знаю й вмію. З іншого ж, завжди в житті я мав активну громадянську позицію. Були спроби балотуватися до обласної ради. Був членом конкурсних комісій, які відбирали молодіжні проекти для фінансування з обласного та міського бюджетів; членом робочої групи з розробки брендінгу міста та стратегічного розвитку міста; був у громадській комісії з питань містобудування та земельних відносин при міськраді. І це далеко не весь перелік. Цієї весни, в той час, коли ми закрили торговий центр на карантин, мені запропонували стати директором благодійного фонду «Бізнес - місту», щоб об’єднати бізнес для оперативної допомоги лікарням, забезпечити їх засобами захисту, ліками, медичною технікою.

Політична діяльність є логічним продовженням, адже політика - це інструмент досягнення певних цілей і задач. У моєму випадку - це справжній розвиток нашого міста. Я хочу його розвивати, бо я живу в цьому місті, тут народилися, ростуть, навчаються мої діти, і я хочу тут прожити щасливе життя. Мені прикро бачити, що Суми обходять інвестиції, бо, на жаль, діюча система управління містом не відповідає вимогам сьогодення.

Ті люди, які працюють

останні 5 років та навіть більше, вже показали, на що вони здатні. На цьому, вважаю, вони себе вичерпали, і багато з них повинні піти на заслужений відпочинок, а інші мають почати навчатися та зрозуміти, що в найближчому майбутньому зміни неминучі. Коли зараз я бачу, як розгортають «бурхливу діяльність» на вулицях міста (а ще більше розповідають про це в інформаційному просторі), як ремонтують дороги, як керівники комунальних підприємств інколи ходять по дворах і запитують людей, що їм відремонтувати, то в мене є лише одне логічне питання: «А де ви були всі ці 5 років взагалі?»

А ще нам треба терміново робити все, щоб змінити емоційний стан міста, щоб люди хотіли тут жити, навчатися й працювати. А для цього влада, бізнес і кожен мешканець громади мають дивитися й працювати в одному напрямку - в напрямку нашого спільного майбутнього.

Світлана Тертишна

***

Володимир Лободін, 41 рік, народився в Тростянці.

Має 3 вищі освіти:

Сумський національний аграрний університет, «економіст-бухгалтер», диплом із відзнакою;

Національний університет внутрішніх справ, «юрист»;

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, магістр державного

управління.

Професійна діяльність:

Був менеджером із регіональних продажів у приватній фірмі «Норд»;

заступником голови правління асоціації «Дівітас-Хліб» із питань економіки та фінансів; головою правління;

директором ТОВ «Агрофірма «Діброва» (Тростянецький р-н);

заступником начальника управління економіки, начальником відділу соціально-економічного розвитку Тростянецької райдержад-міністрації;

приватним підприємцем.

З 2005 р. - керівник сумського підрозділу ТОВ «Форент» (м. Київ)

З 2011 р. до сьогодні - директор ТРЦ «Мануфактура», менеджер із регіонального розвитку .

Одружений, із дружиною виховують доньку та сина.

Сторінка в «Фейсбук»: facebook.com/LobodinVolodymyr

Сайт: /lobodin.com


п»ї
Читайте у цій рубриці

За ким майбутнє Верхньої Сироватки?

Геннадій Дем’яненко: «Головна проблема селища - аномальна безефективність голови»

ПримІське селище Верхня Сироватка є центром Верхньосироватської ОТГ із населенням майже 7 тисяч чоловік, гарним логістичним розміщенням та значними ресурсами. Проте вже декілька років тут тривають перипетії... Читати статтю повністю

Льготы на землю? Лучше никому!

В свЯзи с поступлением в департамент обеспечения ресурсных платежей Сумского горсовета от местных предприятий-землепользователей обращений с просьбами установить льготы по уплате земельного налога департамент вынес на очередное заседание постоянной депутатской комиссии по вопросам... Читати статтю повністю

Вместо 3 миллионов - 700 тысяч

Сумское НПО попросило город снизить для них ставку земельного налога

На заседании депутатской планово-бюджетной комиссии Сумского горсовета 2 июля депутаты обсудили возможность уменьшения на 75% ставки арендной платы за земли промышленности для размещения и эксплуатации основных,... Читати статтю повністю

В единении можно добиться успеха!

15 лет назад во всей Сумской области насчитывалось немногим более 15 тысяч предпринимателей мелкого и среднего бизнеса. Каждый варился в собственном соку и пытался самостоятельно решать свои проблемы.

И именно тогда несколько единомышленников решили объединиться и создать общественную... Читати статтю повністю

Город продаст семь помещений, в том числе летнее кафе на Студяге

На прошлой неделе депутатская комиссия Сумского горсовета по вопросам комимущества и законности согласовала перечень объектов коммунальной собственности, которые планируется отдать на приватизацию путем продажи на аукционе.

Департамент ресурсных платежей предложил выставить на торги... Читати статтю повністю

Требуйте фискальный чек!

ПокупаЯ что-нибудь в магазине бытовой электротехники, обращали ли вы внимание на то, какой чек вам выдают? Фискальный или нефискальный? Наверное, не все понимают, в чем разница, да и многим все равно, какой чек, но на самом деле это важно.

В редакцию обратился сумчанин Александр,... Читати статтю повністю

Будівельний флагман Сумщини

Будівельна техніка - на всі випадки!

Один із найбільших забудовників у Сумській області - АТ «Сумбуд» - володіє технологіями, які дозволяють здійснювати замкнутий цикл робіт - від проєктування до випробування і здачі під ключ. Такий підхід дозволяє компанії утримувати мінімальні... Читати статтю повністю