Соціум

Перший суд над російським військовим-убивцею

Сержанта Вадима Шишимаріна визнали винним та винесли вирок - довічне ув’язнення

ВУКРАЇНІ розпочався перший судовий процес щодо воєнних злочинів росій-ських військових - у Солом’янському райсуді Києва розглядається справа Вадима Шишимаріна.

21-річного командира відділення 4-ої танкової Кантемирівської дивізії Московської області звинувачують у вбивстві цивільного з Сумщини. Йому може загрожувати довічне ув’язнення.

Слідство встановило, що 28 лютого цього року він розстріляв 62-річ-ного беззбройного мешканця смт Чупахівка Охтирського району, який вів узбіччям дороги велосипед. Перед цим колону, в якій був сержант Шишимарін, розбили ЗСУ. Втікаючи, він і ще чотири окупанти обстріляли з автоматів приватний автомобіль та заволоділи ним. На вкраденій машині з пробитими ними ж колесами вони заїхали в село. Дорогою побачили 62-річного Олександра Шеліпова, який повертався додому і говорив по телефону. Один із військових наказав сержанту Шишимаріну вбити цивільного, щоб він не повідомив про них українським захисникам. Той здійснив декілька прицільних пострі-лів через відкрите вікно автомобіля із автомата Калашникова в голову 62-річного мешканця Чупахівки. Чоловік помер на місці - всього в декількох десятках метрів від свого будинку.

Деталі з обвинувального акту

Перше засідання суду відбулося 13 травня, але воно тривало лише сім хвилин, тож де-факто воно пройшло лише 18 травня. Прокурор Андрій Синюк зачитав обвинувальний акт, де повідомив, що Вадим Шишимарін разом із іншими військовослужбовцями рф перетнув кордон 24 лютого на Сумщині. «Будучи командиром відділення військової частини №32010 та маючи при собі автоматичну зброю, він разом з іншими не-встановленими слідством особами вирушив із міста Грайворон Бєлгородської області в напрямку ро-сійсько-українського кордону, - уточнив прокурор. - Цього ж дня перетнув державний кордон України в Сумській області. Разом з іншими військовослужбовцями рф Шишимарін 24-26 лютого продовжував рух Україною. Військовослужбовці рф за цей час неодноразово потрапляли під вогонь ЗСУ. У зв’язку з обстрілами керівництво збройних сил рф прийняло рішення про формування колони у складі п’яти одиниць техніки - БМП, автомобіля «КамАЗ», двох бензовозів та одного БМП із особовим складом військовослужбовців».

Близько 8-ої ранку 28 лютого колона продовжила рух у бік державного кордону - в напрямку Чупахівки. Неподалік села Грінченкове її розбили військовослужбовці ЗСУ. Вони знищили БМП та «КамАЗ». Близько 15 військовослужбовців рф залишилися без транспорту та розділилися на кілька груп. В одній із них були Шишимарін, Макєєв, Мальтісов, Калінін та Куфаков. Приблизно о 10.30 між Чупахівкою та Грінченковим вони побачили автомобіль «Фольксваген Пассат» сірого кольору, який рухався їм назустріч із боку села Довжик. Порівнявшись із автомобілем, військові обстріляли його з автоматів, пошкодивши кузов, лобове скло та переднє ліве колесо. Захопивши транспорт, вирушили до Чупахівки. Там біля будинку №52 на вул. Лебединській вони побачили місцевого жителя Олександра Федоровича Шеліпова. Він був у цивільному одязі та без зброї. Чоловік повертався до себе додому та розмовляв по телефону. «Помилково вважаючи, що цивільний хоче повідомити про них ЗСУ, Куфаков наказав Шишимаріну його вбити. Шишимарін 3-4 рази вистрілив у Шеліпова зі своєї зброї (автомата Калашникова), висунувшись із вікна автомобіля. В результаті чоловік отримав рану тім’яно-скроневої частини зліва, розмозження склепіння черепа та руйнування головного мозку. Причиною смерті стало вогнепальне поранення голови, яке спричинило розмозження кісток черепа».

Після цього п’ятеро російських солдатів поїхали далі. На мосту через річку Ташань вони зустріли автомобіль «ВАЗ-2109» білого кольору. Погрожуючи водію зброєю, солдати рф відібрали у нього автомобіль і поїхали в бік села Перелуг. На містку перед селом вони потрапили до засідки. Її влаштували місцеві жителі. У бою Куфакова вбили, а четверо російських солдатів, що залишилися, втекли в напрямку свиноферми села Оленівське. Там вони ховалися до ранку 1 березня, а потім вирушили в бік села Комиші, де здалися в полон місцевим жителям».

Як зустріли стрільців-окупантів місцеві мисливці?

Коли окупанти, привласнивши авто, рушили до Перелугу, їх намагалися зупинити місцеві мисливці, повідомляє «Суспільне».

«Нам подзвонили з Чупахівки, що вони відбили машину, постріляли людей і почали тікати в бік с. Перелуг, - згадує досвідчений мисливець Олександр Івахненко, що замолоду служив строкову на радянсько-китайському кордоні. - Вони перли на всіх парах. Задня ляда була піднята, а вони сиділи ззаду з автоматами, вікна вибиті. Під’їхали на бугор, стали, село Комиші - прямо. І ми зрозуміли - кацапи. Пропустили їх за місток і почали стріляти по них. А вони тоді повикачувалися на ходу з машини і почали по нас з автоматів та кулемета гатити, стали від нас тікати вже на таку відстань, що ми з рушницями нічого їм не зробимо. Кричу: киньте зброю, підніміть руки, здайтеся! А вони по нам із автоматів луплять».

Авто з убитим водієм-росіянином злетіло у ставок. Вцілілі вороги по-бігли в бік села Оленівське. Сторож свиноферми Микола Яризько говорить, що, коли о восьмій вечора прийшов на роботу, потрапив у полон: «Прийшов на роботу, відкриваю двері - з двох боків два стволи: заходь, батя. Ну, що, де ти дінешся. Заходжу: один лежав на дивані з ногою. Калінін, чи як його там, - старший лейтенант. Один сидів - рука пухла, а той з ногою, хусткою забинтованою. Вони зразу: їсти! Немає у вас їсти? Кажу: немає, не брав. А курить? Курить було, бо кажуть: ми два дні не спали, не їли. Там кусень хліба був - вони з’їли та чаю попили. Грубу розтопили, до двох ночі сушилися, поснули, а потім - втекли».

Сторож української свиноферми, поки був у полоні, розвінчував ро-сійським військовим міфи їхньої пропаганди. «Дивувалися, як ми живемо, - згадує чоловік. - Питає цей, офіцер: чим ви топите - дровами? Ні, кажу, газом. А він стоїть: як газом? Ми на газу сидимо, а газу в нас немає. Питає: а правда, що Зеленський зброю цивільним роздав? Кажу: роздав автоматів багато. А він каже: кінець нам!» На наступний день групу росіян затримали у сусідньому селі.

«Я не хотів його вбивати - вистрілив, щоб від мене відчепилися»

На судовому засіданні 18 травня Шишимарін підтвердив, що визнає провину повністю та готовий дати свідчення у справі. Наступного дня сторона обвинувачення попросила для російського військового покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Окрім того - залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний раніше. Також прокуратура просить суд стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати, а саме - вартість проведених у кримінальному провадженні судових експертиз у сумі 24 тис. 917 грн 64 коп.

Цього ж дня свідчення дала дружина потерпілого Катерина Шеліпова. «Вночі 28-го у нас вулицею їздили танки, - розповіла жінка. - Ми сиділи в льоху. До нас приєдналися сусіди. Чоловік уранці був у дворі. Вночі були вибухи. Сусіди сказали, що пі-дірвали машину та танк, і він вирішив поїхати подивитися. Він не вважав, що це небезпечно. Я його відмовляла. На початку десятої він сказав, що поїде велосипедом. Пізніше я взяла відро, щоб набрати води. Дійшла до колодязя і почула постріл. Стала набирати чоловіка по телефону. Пішла до хвіртки. Побачила машину і цього юнака з автоматом. Я хвіртку зачинила і стояла. Коли стрілянина закінчилася - вийшла надвір і побачила мого чоловіка. Він уже був убитий. Я почала кричати. Сильно кричати. Прийшли сусіди. Ми накрили його сукном». Для Катерини Шеліпової, як зізналася жінка, чоловік був усім. В тому числі - захисником!

Підсудний під час засідання попросив пробачення у дружини загиблого Катерини Шеліпової, а також в подробицях розповів, як застрелив мирного жителя на Сумщині.

Говорить, що його змусили. «Там був чоловік, він розмовляв по телефону, - розповів Шишимарін. - Прапорщик Макєєв наказав стріляти. Я відмовився. Тоді ще один військовослужбовець загрозливим тоном наказав мені стріляти, аргументувавши це тим, що він нас здасть. Я вистрілив короткою чергою. Я не хотів його вбивати - вистрілив, щоб від мене відчепилися...»

Під час засідання дружина загиблого попросила довічного ув’язнення для російського армійця. Разом із тим вона зазначила, що не проти, аби його обміняли на бійців «Азовсталі». «Я думаю, що це має бути довічне ув’язнення. Людина їде, нікого не чіпає. Він каже: мене змусили. Ну, змусили, але ж ти міг десь в бік ви-

стрелити, під ноги, вгору, але ж не в людину. Але якщо його поміняють на наших маріупольських захисників, хлопців-героїв «Азовсталі» - я не буду проти», - сказала Катерина Шеліпова.

Окрім самого Шишимаріна, в суді допитали Івана Мальтісова - рядового, який здався в полон разом із обвинувачуваним. Мальтісов знаходився в тій же машині і був свідком того, що відбувається. Що стосується Макєєва та Калініна - то їх обміняли як військовополонених та передали росії.

20 травня під час судових дебатів Шишимарін ще раз зізнався в ско-єному: «Я щиро каюсь у тому, що зробив. На той момент я нервувався, йшли бойові дії, я не хотів убивати. Але так сталося... Згодом я зрозумів, що краще здатися в полон».


п»ї
Читайте у цій рубриці

Обережно, псевдоподатківці!

Підприємцям області почали телефонувати з пропозицією фінансової допомоги «для армії»

Головне управління Державної податкової служби у Сумській області попереджає: в Роменському районі шахраї вимагають кошти у місцевих під-приємців! Так, з номеру 093-541-88-63 до фермерів телефонує... Читати статтю повністю

Як пройшов минулий тиждень на Сумщині?

17 травня в Охтирку прилетіло п’ять ворожих ракет. Близько п’ятої години ранку п’ять ро-сійських ракет прилетіли по мирним цивільним об’єктам в Охтирці та спричинили чимало руйнувань. Загорілися складські приміщення. Ударною хвилею пошкодило вхідні двері до під’їзду двоповерхового... Читати статтю повністю

Коли замість сервісу - справжній шок...

Сумчанку, яка заплатила за повну відстань, в іншій країні висадили за 200 км до точки прибуття

ЗА останні три місяці багатьох українців розкидало по всіх усюдах. В такі часи доводиться докладати немало зусиль, щоб не втратити зв’язку з рідними. Тож на вагу золота взаємодопомога... Читати статтю повністю