Люди

«Доброзичливий, відповідальний, безвідмовний...»

Ні разу в житті він не висловив не лише наміру, а й бажання змінити роботу

СумсЬкИй обласний центр служби крові - це не просто гарне приміщення з сучасним обладнанням, це, перш за все, дружній колектив, де кожен намагається виконувати свою роботу якнайкраще. І саме від людей, які працюють у цьому колективі, залежить, чи зможе центр крові забезпечувати лікувальні заклади області необхідними компонентами.

Неважливих завдань, неважливих посад у нас просто немає - бо на якій би ділянці не сталася помилка або затримка - вона обов’язково позначиться на результатах спільної роботи. Тому запрошуємо рівнятися на найкращих і найвідданіших справі людей.

20 липня - день народження водія СОЦСК Олександра Якименка. Йому виповнюється 60 років - і 40 з них він віддав роботі в центрі крові. Колеги згадують: Олександр прийшов на станцію переливання крові відразу після служби в армії. Привела його тітка, яка працювала головною медсестрою закладу і знала про вакантне місце водія. Далі юнак заробляв свій авторитет сам.

«Він завжди був на передньому краї»

- Олександр прийшов працювати в центр крові на кілька років пізніше за мене, - розповідає медична сестра Віра Сторчака. - Тоді в нас було багато машин, працювали 17 водіїв. Саша прийшов зовсім молодим, після армії, ми відразу звернули увагу, що він тихий хлопець, уважний, скоро зрозуміли, що він дуже добрий і чуйний. А ще - безвідмовний, і був, і є зараз. Що б не попросили, куди б не потрібно їхати, він відповідав: «Добре», сідав і їхав. Тому він завжди був на передньому краї. Адже від нашої роботи залежать людські життя.

Пам’ятаю, як 31 грудня його ви-кликав головний лікар - у нас закінчився препарат, який використовується при кровотечах. Ми його тоді виробляли самі. І ось він терміново комусь потрібен, а у нас його немає, і Олександра посилають по нього в Харків, бо ж інакше людина помре. І він без будь-яких суперечок сів і поїхав, додому повернувся аж увечері перед Новим роком. Всі, хто його знає, не зможуть сказати про нього нічого поганого - він завжди ставиться до людей із повагою, а до роботи - з відповідальністю. Тому він був у нас старшим водієм. Тут він і одружився. Разом із дружиною все життя на роботі, на виду...

- Він дуже відповідальна людина, - розповідає про Олександра Якименка лікар-трансфузіолог СОЦСК Лариса Солдатова. - Я знаю його дуже давно, з 1992 року, коли я сама прийшла працювати в наш центр. І за весь цей час я не бачила й не чула, щоб він нервував - хоча роботу водія ніяк не можна назвати спокійною. Але він завжди був урівноваженим, розсудливим - словом, людиною, на яку можна покластися. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, разом вони виростили сина. А ще ми знаємо, що Олександр займається вирощуванням різних квітів, передусім троянд - і дуже добре на цьому розуміється.

Олександра Костянтиновича в колективі поважають і цінують.

І для цього є підстави. «Такі люди - це золотий фонд не лише центру служби крові, а й усієї України, - говорить директор СОЦСК Наталія Трофименко. - Вони не мріють про якесь примарне щастя в іншій країні чи в інших умовах, а щасливі тим, що мають, їм не треба іншої долі, щоб отримувати задоволення від життя. Олександр Костянтинович відповідально і сумлінно виконує свою роботу, свої професійні обов’язки. Це - зразок відданої роботи для спільного блага, і якби кожен так працював, життя в нашій країні було б зовсім іншим».

До речі, колеги Олександра Якименка відзначають: ні разу в житті він не висловив не лише наміру, а й бажання змінити роботу. Центр крові став для нього по-справжньому рідним.

«Ми завжди підтримували одне одного»

Хто може знати людину краще, ніж її сім’я? Тож просимо розповісти про Олександра Якименка його дружину Людмилу:

- Ми познайомилися, коли я прийшла працювати на станцію переливання крові в 1984 році. Олександр був молодим, кучерявим і дуже уважним, він одразу викликав інтерес і симпатію. Тож ми почали зустрічатися, в 86-му одружилися й досі разом. Він дуже скрупульозний, мовчазний. А ще - доброзичливий до людей, ввічливий, із гарним почуттям гумору - мовчить-мовчить, а потім щось як скаже, що за живіт триматися доводиться, щоб від сміху не луснув. Все життя любив рибалку. А ще він дуже працелюбний. У нас велика дача, 19 соток - і він все там робить сам - будує теплиці, розводить саджанці... Я, буває, пропоную когось покликати на допомогу, а він каже: «Ні, я сам зроблю так, як потрібно!»

- Ви все життя пропрацювали разом, не виникало конфліктів через робочі моменти?

- Ні, навпаки, ми завжди підтримували одне одного. Саша часто їздив у відрядження, це - частина його роботи. Ми знали, де ми працюємо, наскільки важливо виконати свою роботу добре - тому ніяких непорозумінь не виникало.

***

Сумський обласний центр служби крові

і всі його працівники вітають Олександра Якименка

з ювілеєм - і власним, і спільним - 40 років роботи Олександра в СОЦСК!

Шановний Олександре Костянтиновичу!

Ваша праця заслуговує найщирішої вдячності, адже всі ці роки ваша відповідальність, уважність і чуйність були частиною порятунку людських життів.

Бажаємо вам здоров’я, радості, невичерпного оптимізму і здійснення мрій!


п»ї










Новости
Реклама
Товары
Будь в курсе!
Новости
Товары