Ділова розмова

Сумщина і операція «Націоналізація»

ЧЕРЕЗ російську агресію на межі виживання виявилися не тільки пересічні українці, а й бізнес. Немало підприємств після обстрілів втратили виробничі площі або логістику, працівники вимушені були виїхати...

Поступово ситуація виправляється. Але на Сумщині є ще одна проблема. Історично так склалося, враховуючи географію нашого регіону, що значна частина бізнесу області, особливо до 2014 року, прямо чи опосередковано контролювалася резидентами рф. Тож у нас є підприємства, які мають відношення до росії і зараз взагалі опинилися «на підвісі». Що саме робить обласна влада, аби вирішити проблеми таких підприємств, адже вони - невід’ємна частина економічної перспективи Сумщини?

На це питання на брифінгу 7 липня відповів перший заступник керівника Сумської ОВА Тарас САВЧЕНКО:

- Частково ця проблема почала вирішуватись після 2014 року. Ще тоді був введений ряд обмежень, на жаль, можливо, не таких жорстких, як потрібно. Після відкритого воєнного вторгнення росії 24 лютого Рада Нацбезпеки і оборони України, інші органи центральної влади ввели більш жорсткі обмеження. І цілий ряд підприємств опинився в режимі очікування вирішення їхньої до-лі. Зрозуміло - це буде націо-налізація, але проблема в тому, що процес затягується. У держави є зараз більш важкі критичні напрямки, куди спрямовуються зусилля - перш за все, на забезпечення обороноздатності нашої армії, врегулювання поточних проблем. А вирішення питання підприємств із російським капіталом вимагає розробки нової нормативної бази. І, на жаль, із цим є певні організаційні проблеми. В результаті є цілий ряд підпри-ємств, в тому числі й на Сумщині, зокрема з великого бізнесу, які в підвішеному стані. Там є патрі-отично налаштоване керівниц-тво, колектив, вони готові прийняти без заперечень будь-яке рішення держави щодо націо-налізації, але це надто великий масив активів по всій Україні і в Сумській області. І потрібно підійти зважено, бо якщо процедури будуть недосконалі, є ризик, що ці активи або будуть виведені, або неправомірно сконцентруються в окремих фінансових групах, і бюджет не отримає від цього процесу необхідного фінансового ресурсу.

Тобто підприємства наразі є заручниками цієї ситуації. Вони функціонують, звертаються до нас, ми спілкуємось із центральними органами влади. Намагаємось пояснити: до того моменту, коли держава прийме остаточне рішення, що робити з такими активами, повинна бути змінена поточна нормативна база - щоб бізнес міг працювати. Хоча б виплачувати зарплату, виконувати замовлення, які в них уже є, але під жорстким контролем Нацбанку, правоохоронних органів, щоб не допустити фінансових чи інших кроків на користь країни-агресора. Необхідно зробити цілий ряд обмежень, але дати можливість працювати й підтримувати свою діяльність, платити зарплату колективу. Адже якщо підприємства, наприклад, у сфері машинобудування просто зупиняться й чекатимуть на націо-налізацію, то конкуренти їх швидко витіснять з їхніх ринків, якщо вони не будуть виконувати зобов’язання по контрактах - платитимуть пені, штрафи - врешті-решт, коли прийде час націо-налізації, цей актив вже може втратити свою привабливість. Бо гарний висококваліфікований ін-женер не буде чекати місяцями на зміну ситуації, він поїде на інші заводи або перекваліфікується. Тому ми й намагаємося знайти якийсь варіант із НБУ, Кабміном, щоб такі підприємства під жорстким контролем, але працювали. Ми постійно піднімаємо це питання - пришвидшення процесу на-ціоналізації, щоб наші підпри-ємства не втратили свій інноваційний виробничий потенціал.

Є й інші проблемні бізнесові моменти, які стосуються області, - наприклад, підприєм-ства, які виїхали або частково перенесли свої виробничі майданчики з Сумщини, оскільки ситуація тут досі нестабільна. Чи працює з ними влада, щоб повернути їх назад?

- Починаючи з першої декади квітня до нас зверталися під-приємства, зокрема легкої промисловості, які хотіли переїхати, з проханням допомогти з релокацією, - продовжує посадовець. - Ми з ними зустрічалися, розмовляли, допомагали вирі-шити конкретні проблеми, переключали на них замовлення від військових. До прикладу - по одному з підприємств не тільки знялося питання релокації, а й воно взагалі стало одним із ключових у сфері легкої промисловості в нашому регі-оні. Вони навіть готові збільшити кількість робочих місць!

Щодо машинобудівників - ми знаємо про ситуації, коли були вивезені кілька станків або лінія. Наприклад, коли були прямі прильоти в ті чи інші виробничі приміщення, а верстати ЧПУ в поточних умовах неможливо відновити. Тому таке обладнання вивозять за кордон і відновлюють. Частина виробничих процесів все одно залишається на території регіону, і ми працюємо з підпри-ємствами, шукаємо для них фі-нансову, організаційну мотивацію, щоб відновлене обладнання повернулося в наш регіон і далі працювало тут. Оскільки в нашому регіоні ситуація більш-менш стабілізувалася, а в інших не так-то й просто знайти виробничу площадку, під’єднатися до електроенергії, усіх комунікацій, до того ж тут уже є сформований колектив... Тобто перезапустити підприємство в іншому регіоні непросто і коштує досить багато. Релокація - крайній випадок. Якщо це оборонне підприємство, знаходиться на кордоні й зазнає постійних втрат, нальотів, тоді це єдиний вихід. Все інше - можна домовитися, знайти способи додаткового захисту таких під-приємств, надати підтримку, замовлення. Звичайно, ми не можемо підприємствам заборонити виїхати в іншу область, але працюємо над тим, щоб у нас такого не було.

- Скільки, на вашу думку, підприємств може не повернутися?

- Є факти переїзду мікро- і малих підприємств, і то вони повернуться. Нам не відомий жодний факт середнього чи великого підприємства, яке б повністю переїхало. А ті, що виїхали частково, - по нашим відчуттям, більше 90 відсотків з них повернуться. Це суб’єктивна оцінка, але вона така. Думаю, лише 5 відсотків залишаться там, куди вони переїхали. Та й ті площі, звідки виїхав бізнес, можна буде використовувати і розвивати по-іншому. Вони не будуть простоювати.

Іван Демідов


п»ї
Читайте у цій рубриці

Нелегкий фронт дитячих медиків

Читати статтюНА ранок 24 лютого в Сумській обласній дитячій лікарні знаходилося понад 410 дітей. Медичний заклад був заповнений вщент маленькими пацієнтами. Деякі з них уже готувалися до виписки, проте значна частина все ж потребувала виходжування (як то недоношені новонароджені) чи лікування.... Читати статтю повністю

Литва допоможе з обладнанням

УХОДІ повномасштабної війни, розпочатої росією проти України, за досить короткий термін КП «Міськводоканал» необ-хідно було адаптуватися до умов воєнного стану та швидко переорієнтувати свою роботу на збереження життя пра-цівників і забезпечення мешканців міста водою в разі надзвичайних... Читати статтю повністю