Чому люди обирають зраду…
Які вироки отримують українці, що під час повномасштабного вторгнення стали на бік ворога
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, не так уже й мало на українській землі зрадників. Одні здають ворогові важливі об’єкти та позиції наших військ. Другі - ті, що опинилися в окупації, - пишуть до ФСБ доноси на вірних Батьківщині земляків. Треті ж ідуть ще далі - готові воювати на боці противника. І навіть не завжди через фанатичну віру в ідеї «руського міра», а просто за гроші.
Ось два характерних приклади, які вже знайшли своє завершення в суді. Цікаво, що долі та напрям думок цих чоловіків напрочуд схожі - ніби справді існує окремий, особливий тип людей: зрадник.
Контракт через гроші
Перший - назвемо його Пет-ро - народився в Криму, жив звичайним життям, аж доки не настав 2014 рік і путін не розпочав гібридне вторгнення на півострів. Коли на квітучій кримській землі запанувала російська влада, чоловік сховав паспорт із тризубом у шухляду шафи - під стос старих газет 1990-х років. Тепер ця маленька книжечка перестала бути для нього головним документом. Головним став інший - із двоголовим орлом, який він зрештою отримав у 2020 році в Саках.
Пишучи заяву про відмову від українського громадянства до федеральної міграційної служби рф, Петро був переконаний, що чинить правильно - «по закону». Чекав відповіді, але її все не було. Хвилювався, думав, що десь припустився помилки, а потім, заклопотаний буденними справами, просто забув про цю бюрократичну тяганину. Долею заяви більше не цікавився - аж доки про нього не згадали інші.
Життя на півострові тим часом ставало дедалі важчим. Фінансові проблеми тиснули щодня. І ось 13 вересня 2024 року, перебуваючи в Севасто-полі, Петро побачив оголошення: армія рф пропонувала «стабільний заробіток». Довго не вагаючись, він добровільно підписав контракт. Рік служби. Посада - стрілець. Гроші були потрібні терміново.
Він отримав форму, позивний «Большой» - через чималий зріст. Разом із ним до підрозділу потрапив ще один контрактник - знайомий на ім’я Сава, також кримчанин. Обох швидко перекинули до Курської області. Там видали зброю й поставили завдання: «захист території рф від наступу Збройних сил України». Тобто українці мали захищати чужу землю від своїх. Парадокс. Але накази не обговорювалися - відмовитися від передислокації було неможливо. Вони окопалися й тримали позиції разом із російськими військовими.
Ранок 11 жовтня 2024 року розірвав тишу фронту. Бій. Хаос. Стрілянина й крики поранених. Уже наступного дня все скінчилося. Петро дістав контузію й опору українським бійцям більше не чинив. Його взяли в полон. Сава зник - більше він його не бачив.
Після допиту та встановлення обставин Петро був переданий як військовополонений державі-агресору. У зв’язку з цим ухвалою суду від 3 жовтня 2025 року було прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження відповідно до ст. 323 КПК України - in absentia, тобто за відсутності обвинуваченого.
Петру не довелося сидіти на лаві підсудних, сором’язливо опускаючи очі. Та ще раніше він повністю визнав провину, зокрема й факт державної зради. За це в грудні минулого року отримав вирок Зарічного райсуду м. Суми - 15 років позбавлення во-лі з конфіскацією майна.
Не намагався здатися
Другий фігурант - Максим (імена змінено). Він також на-родився громадянином Украї-ни й довгий час жив, не замислюючись над тим, що означає цей правовий і моральний зв’язок із державою. Його світо-гляд формувався під впливом минулого - розповідей про «ве-лику імперію», ностальгії за радянськими часами, уявлень про порядок, нав’язаний силою. Українська державність була для нього радше формальністю, ніж цінністю.
 |
|
|
 |
|
|
Коли країна переживала вій-ну, втрату територій і болісне переосмислення себе, Максим зробив власний вибір. Усві-домлюючи, що частини Донецької та його рідної Луган-ської областей були захоплені незаконними збройними формуваннями за підтримки військ рф, маючи український паспорт, він не зазнав ані примусу, ані тиску. Це рішення було суто його.
Він вирішив розірвати зв’язок із державою, яка дала йому освіту та громадянство, але зробив це не відкрито й не чесно. Не відмовившись офіційно від українського громадянства, він обрав шлях служби ворогові - тому самому, що вбивав його співвітчизників, нищив міста й села на його батьківщині. Остаточно це рішення визріло в червні 2024 року. Перебуваючи в смт Туманний Кольського ра-йону Мурманської області, Максим добровільно підписав контракт із міністерством оборони рф строком на один рік. Саме в цей момент формальний підпис став межею, за якою почалася реальна зрада - втілена в конкретних діях.
Його направили до Алакуртті, де зарахували до окремої мотострілецької бригади та призначили майстром-слюсарем артилерійських установок. Дні минали у бойовій підготовці - серед наказів і зброї, яка давно перестала бути навчальною умовністю. Згодом його перевели до гвардійської мотострілецької бригади, де він став стрільцем у складі батальйону.
У середині липня 2024 року підрозділ передислокували до курської області, поблизу полігону «Постоялі Двори». Там війна перестала бути телевізійною картинкою чи політичним гаслом - вона стала щоденною реальністю. На початку серпня Максим приступив до виконання бойових завдань проти Сил оборони України. Він не шукав шляхів уникнути служби й не намагався здатися - ішов до кінця, який сам собі обрав.
12 серпня 2024 року, під час наступальних дій ЗСУ, його «військова кар’єра» обірвалася. Він вижив, але був узятий у полон. Без пафосу й гучних слів протиправна діяльність цього зрадника припинилася так само раптово, як і почалася.
У полоні, далеко від ідеологічних гасел і військових наказів, залишається лише тиша й час для роздумів: де саме була зроблена помилка, що насправді означає громадянство - не на папері, а у виборі, і якою є ціна рішення, що здавалося «особистою справою», а згодом стало злочином проти власної країни.
Максим і нині залишається громадянином України, оскільки не відмовився та не припинив громадянство в передбаченому законом порядку й не здійснив жодних дій для цього. Відпо-відати довелося за законами нашої держави. Відповідно до
ч. 2 статті 111 Кримінального кодексу України - державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану - найближчі 15 років
він проведе за ґратами. Також передбачено конфіскацію май-на.
Микола Прон
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Оренда «в нуль»: фермерське господарство роками не платило громаді
РОМЕНСЬКА окружна прокуратура затвердила та направила до суду обвинувальний акт стосовно голови фермерського господарства за фактом службової недбалості.
Слідство встановило, що у лютому 2021 р. за письмовим клопотанням обвинуваченої рішенням сільської ради фермерському господарству... 
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
