Вєроніка Котенко: «Я билася не лише за себе»
Як срібна призерка чемпіонату Європи з карате стала символом непереможності України
ВЄРОНіКА Котенко з Сум, звичайна 16-річна дівчинка з прикордонного міста, здобула срібло 53-го чемпіонату Європи з олімпійського карате серед кадетів, юніорів та молоді (U21).
У масштабних змаганнях, які тривали з 6 по 8 лютого у місті Лімасол (Кіпр), взяли участь майже 1200 спортсменів із 46 країн світу. Збірна України здобула 13 нагород (чотири золоті, сім срібних, дві бронзові) і вперше в історії посіла перше місце у загальному заліку!
На шляху до фіналу юна сумчанка впевнено здолала суперниць із Латвії та Хорватії. У вирішальному поєдинку за золото Вєроніка з мінімальним рахунком поступилася лише каратистці з Греції. Вона стала срібною призеркою континентальної першості, покращивши свій минулорічний результат, коли виборола бронзу.
Та справжня перемога для Вєроніки сталася ще у півфіналі - поєдинку проти «нейтральної» росіянки. На татамі дівчина виходила не лише як спортсменка, а як українка, котра бореться за честь своєї країни. Кожен удар став символом непереможності Укра-їни та прагнення довести світові: ми сильні. Ми боремося до кінця! Ця історія про те, як з маленьких перемог виростають великі. Як наші підлітки стають символами стійкості і майбутньої Перемоги своєї країни!
 |
|
|
 |
|
|
Енергія, що привела на татамі
«Вєроніка змалечку була непосидючою, - з усмішкою згадує ма-ма спортсменки. - Як тепер кажуть, гіперактивною. Енергія в ній вирувала! Ще в дитячому садочку проявляла свій характер. Діставалося навіть хлопчикам - донька не боялася нікого і ніколи не відступала. Тож у сім років ми віддали її на карате, аби спрямувати цю невгамовну енергію у правильне русло, навчити дисципліни та самоконтролю. Спортивний клуб, де вона починала, знаходився поблизу дому, тому були впевнені, що все під контролем. Якщо щось не сподобається - завжди можна буде забрати».
Та сталося навпаки. Попри те, що перші тренування не викликали особливого захоплення, були й сльози, Вєроніка вже за два дні знову повернулася до залу, пересиливши власні емоції. У цьому ма-ленькому рішенні - не здаватися - уже тоді проявився її характер.
Згодом триразові заняття на тиждень стали звичною частиною життя, а в очах з’явився той особливий блиск - азарт боротьби й бажання перемагати. «Хоча тоді, маленькою, я майже нічого не розуміла про спорт, - згадує титулована спортсменка. - Просто хо-дила на тренування, які, як тепер розумію, для мого віку більше нагадували традиційне карате. Десь через пів року були перші змагання - міські та обласні турніри. І загалом мені подобалося би-тися. Максимальні виїзди тоді - Харків, Київ. На мене чомусь не робили ставку як на професійну спортсменку, хоча за шість років було багато призових місць».
Розчарування, що змінило вектор успіху
Так склалося, що в якийсь мо-мент Вєроніку почали долати сумніви: чи правильний вона обрала шлях? І взагалі - для чого їй це карате? Попри численні тренування й призові місця, всередині оселилося відчуття невпевненості. Здавалося, що її старання не помічають, що вона просто одна з багатьох у залі. Не було гучних прогнозів і обіцянок: лише чи не щоденна праця - інколи виснажлива, інколи - монотонна.
«У 12 років я навіть хотіла кинути карате, - зізнається дівчина. - Здавалося, що це не моє. Але мене помітив мій нинішній тренер Ва-лерій Віталійович. Тоді він працював у нашому клубі й повністю змінив мій світогляд».
Валерій Сонних, який тренував іншу групу, звернув увагу на характер і потенціал Вєроніки. Майстер спорту України міжнародного класу усе частіше говорив із нею про змагання різних рівнів, про можливості й висоти, яких можна досягти завдяки наполегливості. Він бачив у ній те, чого юна спортсменка сама тоді ще не усвідомлювала.
У дівчинки-підлітка знову запалився спортивний вогник. «Я перейшла до нього, відчуваючи, що з цим тренером зможу досягти вершин, про які раніше навіть не мріяла. Та що там - навіть не здогадувалася!»
Із березня 2023 року змінився не лише тренувальний процес, а й вектор спортивного життя Вєроніки - під керівництвом головного тренера Сумської філії карате-клубу «Чемпіон» Валерія Сонних, який, до речі, став для дівчини хрещеним батьком.
Від сліз до золота: перші кроки чемпіонки
Тренування стали частішими й виснажливішими. «Нам довелося змінити підхід до тренувань, до якого звикла Вєроніка, - розповідає тренер. - До мене вона потрапила, можна сказати, запізно, бо вже з 14 років починаються відбори до національної збірної. Тож доводилося надолужувати, працювати за пришвидшеною програмою. Було непросто, та ми з усім справлялися. В житті вона маленька «принцеса», а на татамі - справжня вольова борчиня».
Попри виклики воєнного часу - тривоги та обстріли - тренування проходили щодня в безпечному укритті. Інколи навіть по два-три рази на день. Навіть о шостій ранку юна спортсменка поспішала на заняття, адже підготовка до змагань тривала безперервно. Вона докладала максимум зусиль, аби не підвести тренера, який у неї повірив. Хотілося довести - насамперед собі - що його віра недаремна.
Вже за два місяці відбулися змагання в Польщі. Та вони обернулися для дівчини сльозами: вся команда виборола медалі, а Вє-роніка поверталася додому без нагороди. «Це було боляче. Зда-валося, що зусилля марні, що я підвела всіх», - зізнається спортсменка.
Однак вона не зламалася. Не шукала виправдань та не опустила рук - і вже зовсім скоро на Все-українських змаганнях у Чернівцях виборола друге місце. Це була не просто медаль, а підтвердження: характер сильніший за розчарування!
|
|
|
 |
Відповідальний поєдинок |
|
|
|
«Вже у лютому 2023 року на міжнародному турнірі у Словач-чині я виступала у двох категоріях - своїй на той час (12-13 років) і в старшій, 14-15 років. Це був для мене знаковий досвід, - продовжує дівчина. - У своїй категорії я програла. Але в старшій змогла вибороти золото».
Поразка серед однолітків і тріумф серед старших суперниць показали: межі існують лише в голові. Вєроніка довела собі й іншим, що здатна змагатися на рівні з тими, хто старший і досвідченіший. Саме з того турніру почалося нове усвідомлення - вона може більше!
Після цього спортсменка гучно заявляла про себе на престижних вітчизняних турнірах та міжнародній арені. Її ім’я дедалі частіше звучало серед переможців в Іспанії, Хорватії, Італії, Нідерландах, а сумніви назавжди залишилися по-заду - там, де їм і місце.
Півфінал за Україну
Цьогоріч виступати у складі збірної України на 53-му чемпіонаті Європи з олімпійського карате стало для Вєроніки важливим підтвердженням її рівня.
«На татамі я вийшла доволі спокійною, - згадує події срібна призерка. - Перший бій був з латишкою, який я виграла з рахунком 5:0. Тоді - з хорваткою, закінчивши поєдинок з рахунком 5:1… Най-важчим виявився фінал. Фізично всі бої були однаковими, проте у фіналі я трохи розхвилювалася і припускалася помилок».
А от півфінал проти росіянки набув для Вєроніки особливого сенсу. Серце шалено билося, а думки крутилися навколо того, як не підвести свою країну. І Вєроніка перемогла «нейтральну» спортсменку!
|
|
|
 |
З тренером, який подарував віру |
|
|
|
«Я виходила на бій не просто як півфіналістка чемпіонату Європи, а з чітким усвідомленням: не маю права програти росіянці! Ми не тисли одна одній руки ні перед поєдинком, ні після. Відмовитися або поступитися було б принизливо. На татамі я була українкою, котра повинна перемогти того, хто не має права виступати на міжнародній арені, поки країна-агресорка коїть злочини проти мого народу». Цей поєдинок став символом сили духу та патріотизму - перемога на півфіналі була не лише особистою!
Вєроніка Котенко продовжує тренуватися, готуватися до нових перемог, поєднуючи спорт із нав-чанням. Вона - студентка першого курсу професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка.
Попереду у дівчини багато перемог та приводів для радості. «У Вєроніки гарні перспективи, - за-уважує її тренер Валерій Сонних. - У світовому рейтингу в своїй категорії (16-17 років, юніори) вона наразі займає третю позицію. Не відстає й у навчанні - добре навчається, отримує стипендію, любить читати».
Ми гордимося нашою спортс-менкою, яка доводить: сила духу, наполегливість і патріотизм творять справжніх героїв навіть у мирному спорті.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
