«Ми їхали допомогти і вижити»
Спогади ліквідатора аварії на ЧАЕС Віктора Вощенка з Ворожби
Є ІСТОРІЇ, які не потребують гучних слів - їх достатньо уважно слухати. Віктор Вощенко - один із тих, хто свого часу поїхав у Чорнобиль не з примусу, а з відчуття обов’язку. Минуло майже сорок років, але спогади про ті дні й досі живі - у деталях, відчуттях і мовчазних паузах між словами.
Віктор Іванович, який нині мешкає у Ворожбі, народився в селищі Терни на Недригайлів-щині. Здобув професію водія та газоелектрозварника, проходив строкову службу в армії. Певний час працював за спеціальністю у відділенні радгоспу Тернівського цукрового заводу.
Чорнобильська трагедія увійшла в його життя, коли йому було лише 26 років. У грудні 1986 року він став одним із сотень тисяч тих, хто вирушив боротися з невидимим ворогом - радіацією.
«Ми їхали з однією метою»
- Повернімося у квітень 1986-го. Чи пам’ятаєте свою першу думку, коли дізналися про аварію?
- Звісно. Тоді увесь світ здригнувся від цієї новини. Як і всі, був шокований. Згодом прийняв рішення взяти участь у ліквідації наслідків. Наша група приїхала 4 грудня 1986 року і була там два місяці - до 6 лютого.
- Коли ви їхали, що було найстрашніше: невідомість чи усвідомлення небезпеки?
- Ми їхали з однією метою - допомогти і вижити. На той час у мене вже було дві доньки, але я все-таки вирішив поїхати.
Побут і робота в зоні
- Яким ви побачили Чорно-биль?
- Було моторошно. Наш та-бір розташовувався в полі. Жи-ли в палатках: дві буржуйки на 30 чоловіків. Опалювали по змінах - як в армії. Так само працювали і відпочивали - в епіцентрі невидимої небезпеки.
Я служив на пункті спеціальної обробки (ПУСО). Ми вдягали захисні костюми ОЗК, респіратори й проводили очищення та знезараження техніки, що виїжджала від реактора. Було три лінії: вантажна, легкова та автобусна - усі проходили об-робку.
Покинутий світ
- Що найбільше врізалося в пам’ять?
- Не стільки руїни, як покинуті тварини. Пам’ятаю корову, яка блукала серед незжатого пшеничного поля. Очевидно, господарі не встигли її забрати. Вона навіть сама себе доїла - вим’я було переповнене молоком. Ми підгодовували її хлібом, поїли водою. Через два тижні її таки забрали.
Було багато собак - вони тулилися до людей, і ми завжди брали хліб, щоб їх підгодувати.
Ще запам’яталась величезна кількість ворон. Здавалося, радіація на них не діяла: вони літали всюди, навіть біля станції, нічого не боялися. А от кури, які теж залишилися без господарів, довго не вижива-
ли - блукали, а згодом гинули від радіації.
- Чи були там місцеві мешканці?
- Ні. На той час усіх уже евакуювали.
 |
|
|
 |
|
|
Ціна опромінення
- Що допомагало триматися психологічно?
- Підтримка товаришів. Там у мене з’явилося багато друзів. Але найбільше гнітила променева хвороба. Піднімалася ви-сока температура, з’являлися слабкість, нудота, головний біль. Дехто хворів по два тижні. У кожного це проявлялося по-різному.
Першим захворів командир роти. Я відчув симптоми вже після повернення додому - приблизно через тиждень.
Крок, що може коштувати життя
- Чи часто повертаєтеся до тих подій думками?
- Так. Там потрібно було бути максимально обережним. Хо-дити можна було лише визначеними маршрутами. Пам’ятаю, як ми з товаришем поїхали на станцію за мінеральною водою. По-бачили позначені кілочками до-ріжки. Нам пояснили: за ці межі заходити суворо заборонено. І не дарма. Розповідали випадок: один чоловік відійшов убік від маршруту - і назад уже не повернувся. Почалася сильна кровотеча, і за лічені хвилини він по-мер. Тоді ми зрозуміли: у Чор-нобилі навіть один необережний крок може коштувати життя.
Життя після Чорнобиля
- Чи відчували ви радіацію фізично?
- Наслідки - вже після повернення. Особливо в спе-ку: траплялися кровотечі з но-са. Зараз, на щастя, це минулося.
- Як ви реагували на запитання про ті події?
- Неохоче про це говорив. Головне - що всі з нашої групи повернулися живими. І досі спілкуюсь із двома товаришами з Недригайлова і з одним із Тернів. Зараз не часто їжджу на свою малу батьківщину, та коли там буваю, завжди з ним зустрічаємось. Але Чорнобиль і досі нагадує про себе хворобами.
Пам’ять і відповідальність
- Що має знати сучасне покоління про Чорнобиль?
- Треба більше говорити про це, проводити зустрічі
з ліквідаторами. У ліквідації брали участь сотні тисяч людей: пожежні, військові, медики, будівельники, науковці.
Найважче було тим, хто працював одразу після аварії. Вони виходили на дах реактора на лічені секунди - рівень радіації був смертельним. Скидали уламки графіту, щоб згодом накрити їх саркофагом.
Ця трагедія забрала тисячі життів. Це сторінка історії, яка не має права на забуття - як Друга світова війна, як АТО, як нинішня повномасштабна війна.
«Ми вдома»
- Як ви переживаєте нинішню війну? Чи плануєте виїжджати?
- Як і всі - чекаємо на перемогу. Виїжджати не плануємо. Нема куди. Багато хто повертається, бо важко жити далеко від дому. Поки є можливість - будемо тут. Ми вдома.
За матеріалами Сумської ОВА
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
44 дні біля вбивчого реактора
Володимир Гаманов: «Вважаю, що ми тоді зробили свою роботу відмінно»
СОРОК років тому, 26 квітня 1986 року сталася одна з найтрагічніших подій в історії України - Чорнобильська катастрофа.
Вибух на атомній електростанції змінив долі тисяч людей. Для багатьох це був не просто... 
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
