Відбудувати краще ніж було
Кейс Тростянця, який може змінити стратегію відновлення житла
У ТРОСТЯНЦІ відновили ба-гатоповерхівку, де тепло тепер беруть із землі - через геотермальне поле та теплові насоси. Це один із перших в Україні прикладів «зеленої» відбудови житла, яка одночасно повертає людей у рідні домівки та зменшує залежність від традиційних енергоресурсів.
Для громади це не просто нова технологія, а крок до більшої стійкості в умовах війни - коли важливо, щоб будинок залишався теплим навіть під ударами по енергосистемі.
- Будинок загорівся в день народження моєї мами - 15 березня 2022-го, - згадує жителька Тро-стянця Наталія Кузуб. - У той мо-мент ми бігли в укриття, в підвал, бо був обстріл. Ми з чоловіком живемо неподалік, і спершу навіть не усвідомили, що горить саме той будинок, де жили мої батьки, була наша квартира. А коли дізналися - звісно, паніка, страх… Єдине, що радувало - ми встигли заздалегідь забрати маму до себе. Але як це все тепер відновити? Як жити далі? Здавалося, що згоріло все: наше життя, наша історія, пам’ять. Ди-тячі фотографії, речі, які робили й берегли батьки, - усе.
Її рідна п’ятиповерхівка біля залізничної станції згоріла вщент на початку повномасштабного вторгнення. Українські сили на той момент уже почали вичавлювати росіян із Сумщини. Окупаційні війська - підрозділи так званої «елітної» Кантемирівської дивізії - розгорнули техніку неподалік вокзалу, і ЗСУ почали бити по цих позиціях. росіянам здалося, що мешканці найближчої багатоповерхівки можуть коригувати вогонь. І вони зробили цей будинок мішенню, повністю спаливши його.
П’ятиповерхівці наразі 42 роки, її здали в експлуатацію в 1984-му. Саме тоді тут оселилися батьки пані Наталії та ще близько 150 мешканців в 60 квартирах. Жодна з яких не вціліла в тій страшній пожежі 15 березня. Яскраву заграву від полум’я, що виривалося з кожного вікна, бачила й сусідка пані Наталії, Ірина Євенко. Вони з чоловіком на той момент перебували неподалік у її батьків, будинок яких теж розташований поруч із залізничним вокзалом. Пані Іри-на одразу зрозуміла, що горить саме їхня рідна п’ятиповерхівка.
Так люди з різних куточків міста спостерігали, як росіяни знащують їхню домівку. Тільки після деокупації Наталія Кузуб вперше піднялася до своєї квартири на 4-му поверсі. Відчай накрив миттєво, адже від помешкання нічого не лишилося.
 |
|
|
 |
|
|
- Певним чином ми змирилися з втратою житла, принаймні ми ви-жили самі, - розповідає жінка. - Після деокупації нашого міста ми виїхали та провели два роки на заході країни. Коли повернулись та побачили, в якому стані будинок, не вірили, що з цього взагалі можна щось зробити. Руйнування були страшні: не залишилося ні міжкімнатних перегородок, нічого. Ніби це було суцільне вигоріле приміщення. На сходовому майданчику шість квартир - тепер вони всі були з’єднані між собою в єдиний чорний простір-попелище. Було дуже боляче. Але ми довірилися міській владі, яка пообіцяла відбудувати житло. План був більш ніж зухвалим та амбітним, але обіцяв повернути нам домівку.
Наслідки окупації: пошкоджено і знищено більше 1200 об’єктів
Тростянець перебував в окупації майже місяць - з 24 лютого до 26 березня 2022 року. За цей час місто зазнало руйнувань, які важ-ко вписати в уявлення про «нормальне» життя: звичний Тростя-нець буквально перестав існувати.
- За цей місяць росіяни наробили багато різного зла. Загалом було пошкоджено і знищено більше 1200 об’єктів, - згадує міський голова Юрій Бова.
Це переважно житло - особливо приватний сектор, але також соціальна та критична інфраструктура: школи, лікарня, багатоквартирні будинки. Дві п’ятиповерхівки були у найважчому стані. Одна - поруч із лікарнею - «розстріляна танками», але не загорілася. Інша - та сама, біля вокзалу. Після деокупації по-стало питання: чи взагалі можна врятувати те, що вигоріло до чорного бетону? Міський голова з командою почали розглядати варіанти.
На рівні області лунали різні пропозиції. Висувалася ідея частину будівлі знести - «бо дуже сильно обгоріло». Та для мешканців це означало б втрату частини життя. Консультації тривали. Першим вдалим рі-шенням міської влади було замовити незалежний експертний аудит та звіт - що й стало переломним моментом у справі відновлення п’ятиповерхівки. Експерти підтвердили: будівлю можна відновлювати без знесення, але із сер-йозними укріплюючими процедурами.
- Рішення виглядає технічним, але насправді воно соціальне: місто обрало шлях, за якого люди не втрачають своє рідне житло, - підкреслює очільник Тростянця.
Та щойно стало зрозуміло, що будинок можна врятувати, на поверхню вийшли питання наступного рівня: яким має бути відновлення? Повернути «як було» - чи зробити так, щоб було краще і безпечніше?
Build back better: «не просто поштукатурити стіни і поставити вікна»
Коли держава трохи оговталася після першого шоку від повномасштабного вторгнення, прийшло розуміння, що треба не чекати завершення війни, а розпочинати відбудову за першої можливості. Було сформовано певні принципи відбудови, і в публічному просторі закріпилася формула Build back better - «відбудувати краще, ніж було». Багато де це залишилося лише красивим лозунгом, але не для Тростянця.
- Замість стандартного косметичного ремонту, - пояснює Юрій Бова, - ми вирішили ви-конати три обов’язкові умови: забезпечити енергоефективність будинку, тобто знайти сучасні рішення його утеплення; подбати про безпеку - підвал має виконувати функцію укриття, а не бути просто складом «консервних банок чи старих велосипедів»; відновлена будівля має відповідати ви-могам інклюзивності - бути доступною для людей з інвалідністю.
За такими принципами Тростя-нець замовив проєктну документацію. Це стосувалося не лише багатостраждальної п’ятиповерхівки, а й інших ключових об’єктів міста. І, по суті, стало одним із чинників, чому місто включили у пілотний проєкт Мінрегіону з відбудови: по всій Україні було лише п’ять таких населених пунктів, і в Сумській об-ласті - тільки Тростянець. Бо дивилися не лише на руйнування, а й на бачення алгоритму відновлення, готовність працювати та наявність документів. Як зараз модно каза-ти - у тростянчан була візія.
Бюрократія – рушій прогресу
Але майже одразу проявилася системна проблема - залежність від газу. У Тростянці переважно індивідуальне опалення: у кожній квартирі свій котел, свій лічильник, своя окрема система. Заразом з’ясувалася дуже неприємна річ: держава, відбудовуючи будинок, не відновлюватиме опалення в кожній квартирі в межах проєкту реконструкції.
- Уявіть, що це означало б для людей: пенсіонерам, мешканцям, які втратили майже все, треба було б самостійно їздити в Суми, брати техумови, робити проєкти, шукати кошти, - каже Юрій Бова. - Ми розуміли, що це нереально. Тому поставили собі базові питання: як ми будемо опалювати будинок? Чи повертаємося до газу і за якою моделлю?
І саме в цей момент тема енергонезалежності перестала бути тео-рією про зелену трансформацію - і стала практичним рішенням для відбудови. У 2023 році міська рада замовила розробку тієї самої документації, а саме - майстер-план відбудови і розвитку громади - перший в Україні документ такого типу, підготовлений міжнародними експертами. Це як генплан, але з розрахунками, сценаріями й поясненнями - як і куди рухатися далі.
|
|
|
 |
|
|
- У нас традиційно генплани - це переважно креслення: схеми, картинки, набори листів, - зазначає Юрій Бова. - А в європейському ро-зумінні майстер-план - це документ, який пояснює процеси і показує, який результат дасть те чи інше рішення. Наприклад: якщо встановити сонячні панелі на всіх бюджетних будівлях - яким буде ефект у кіловат-годинах, у грошах, у зменшенні споживання газу чи іншого палива? І куди краще врешті-решт перенаправити зекономлені кошти?
Такий документ у Тростянця з’я-вився - і стало очевидно, що місто має великий потенціал у зеленій енергетиці. Над майстер-планом New Balance Trostyanets, який Тро-стянецька міська рада взяла за основу для відбудови та розвитку громади, працювала міжнародна команда. Документ підготували CES Clean Energy Solutions GmbH (Ав-стрія), iC consulenten Україна, tbw research (Австрія) та Modul5 (Ав-стрія), а також долучилися незалежні експерти Петер Блал, Ганнес і Мадіс Меддісон. Інфраструктурна частина майстер-плану зосереджена на п’яти практичних напрямах: поводження з відходами (включно з полігонами та переробкою), водопостачання і водовідведення, очищення стічних вод, а також енергетика і теплопостачання.
- Ми поставили собі амбітну ціль, - розповідає мер, - до 2045 року максимально зменшити споживання газу в місті, переходячи на сучасні технології: теплові насоси, сонячні панелі та інші рішення. І в цьому наші пріоритети збігаються з європейськими. Наступним етапом був пошук партнерів та донорів.
Чи буває енергонезалежність повною?
Більшість розмов про енергонезалежність та перехід на відновлювальні джерела енергії мають присмак технологічного оптимізму без урахування реалій сьогодення. Тож важливо чесно уточнити, що означає енергонезалежність на практиці.
- Взагалі повної енергонезалежності в реальному житті майже не буває. Принаймні в нашому кліматі й за нинішніх технологій, - каже Микола Сотник, директор науково-дослідного інституту з енерго-ефективності, голова кластеру енергетичного машинобудування в Сумському регіоні, завідувач кафедри гідравліки Сумського державного університету, доктор технічних наук.
За словами професора, коли ми говоримо про енергонезалежність, варто усвідомлювати: це не про те, щоб відрізатися від мережі, а про те, щоб зменшити залежність - через власну генерацію та менше споживання.
Тому і в Тростянці йдеться не про енергетичний рай, а про зменшення уразливості. Тобто про те, що будинок буде теплим і витримуватиме зиму навіть тоді, коли енергосистема країни знаходиться під ударами ворога. А це вже - величезний крок уперед.
До справи береться Greenpeace
Юрій Бова познайомився з представниками Greenpeace у Від-ні та Берліні, яких своєю чергою підкупила активність міського го-лови та наявність у громади майстер-плану, що був виконаний ав-торитетними експертами.
- У Greenpeace є історія співпраці з Україною, - розповідає співкерівник програми «Зелена відбудова України» від Greenpeace Андре Бьолінг. - Зокрема, довга історія роботи щодо ядерної безпеки після Чорнобильської катастрофи, а також напрацювання у сфері енергопостачання.
Ідея європейського проєкту Greenpeace «Зелена відбудова» народилася як спроба підняти планку - масштабувати те, що організація називає пілотними або демонстраційними проєктами зе-леної реконструкції. Першим де-монстраційним проєктом стала не-велика лікарня в Гостомельській громаді - у Горенці.
- Ми почали з реконструкції маленької лікарні, щоб показати: відновлювана енергія, теплові на-соси та енергоефективність - це той шлях, яким варто йти, - каже Андре Бьолінг.
Після цього команда перейшла на наступний рівень - від демонстрації на одному об’єкті до спроби підтримати цілу громаду, яка прагне системно змінювати енергетичну модель.
- Ми завжди намагаємося з’єднати дві сторони: донорів з Європи чи міжнародних партнерів - і конкретні потреби громад в Україні, - пояснює фахівець Greenpeace.
|
|
|
 |
|
|
Так у фокусі міжнародної природоохоронної організації з’явився Тростянець. Це і є win-win-стратегія.
Чому багатоквартирний будинок – найскладніший об’єкт для «зеленої відбудови»
- Коли команда Greenpeace спочатку запропонувала невеликий пілотний проєкт для Тростянця, - згадує Юрій Бова, - вони уявляли щось на кшталт приватного будинку. Я тоді сказав, що це не той масштаб, який нам потрібен, адже в Україні вже чимало заможних людей у власних котеджах встановлювали подібні системи - це не створює прецеденту.
А от багатоповерхівка - то інша історія. Для Greenpeace це теж був виклик: організація ще ніколи не бралася за такі об’єкти. Варто розуміти, що Greenpeace - не міжнародний фінансовий фонд, їм також потрібно шукати й залучати кошти.
Окремо Андре Бьолінг пояснює, чому саме житловий сектор став ключовим при виборі формату проєкту. Тут у класний пазл склалися як українська реальність, так і логіка європейського фінансування.
- Коли йдеться про підтримку реконструкції з боку Європи, - каже співкерівник програми «Зелена відбудова України». - Програми іс-нують, гроші виділяються, але переважно для публічних об’єктів: комунальних будівель, інфраструктури, громадських проєктів. Це юридично значно простіше. А приватний житловий сектор, зокрема багатоквартирні будинки, фінансування майже не отримує.
Заручившись підтримкою Green-peace, міська влада Тростянця зібрала мешканців п’ятиповерхівки, яким не пощастило в 2022-му, але мало пощастити тепер, і чесно озвучила варіанти:
- Відновлювати індивідуальне газове опалення, як було раніше, кожному окремо.
- Спробувати нову модель - централізовану систему на теплових насосах.
Звісно, спочатку люди не могли зрозуміти, що це означає. Було багато питань: «Як ми будемо опалювати будинок енергією землі? Як це - опалювати повітрям?» За словами мера, потрібен був час - кілька зустрічей, пояснення, обговорення. Але зрештою мешканці сказали: «Добре, давайте пробувати».
Наступними етапами були вже створення додаткової проєктної документації, тендер та процедура відбору виконавця, якому окремо поставили умову: максимально використати саме українські технології та рішення, які доступні сьогодні, а не будувати все виключно на імпорті.
Як це працює
По суті, у підвальному приміщенні тростянецької п’ятиповерхівки облаштовано не «котельню» у звичайному сенсі, а тепловий пункт - тепловий вузол. Там розміщені акумуляторні системи, накопичувачі тепла, баки для гарячої води, насосне обладнання - все, що забезпечує роботу системи.
А біля будинку, на місці, де колись були лавки та побутові зони, було підготовлено ділянку і зроблено геотермальне поле. Фахівці пробурили близько 58 свердловин, які відбирають енергію з ґрунту. Вона через свердловини передається теплоносію, який циркулює по замкненому контуру. Далі тепловий насос «піднімає» цю температуру до потрібного рівня, тепло накопичується в буферних ємностях, і в систему опалення подається вода приблизно 50°C - так будинок і обігрівається.
- Ми розуміли ризики: для житлової багатоповерхівки це перший в Україні кейс такого типу, - каже Юрій Бова. - І ми чесно ставили собі запитання: що буде через 10 років? Чи не зміниться стан ґрунту? Чи не виникнуть довгострокові наслідки? Тому ухвалили рішення про комбіновану систему, щоб мати можливість розвантажувати ґрунтовий контур і мати резерв.
Логіка такої системи наступна: влітку потреби - це в основному гаряча вода. Взимку ще потрібне тепло для опалення будинку. Тому в комплексі працюють дві системи - ґрунтова і повітряна, які можуть підміняти одна одну, допомагати або працювати разом (як ре-зерв і балансування). На даху встановили сонячні панелі - невелику систему приблизно на 12 кВт.
- Важливий момент: ці панелі не покривають потреби всього будинку - насамперед вони забезпечують роботу насосного обладнання та допоміжних систем, необхідних для циркуляції й накопичення тепла, - уточнює Юрій Бова. - Панелі не нові, але в чудовому стані. Нам їх подарували, і ми використали те, що було доступно.
|
|
|
 |
|
|
Розрахунок цієї технології передбачає, що в теплий період - орієнтовно з березня до листопада - система значною мірою зможе працювати на власній електроенергії. Узимку ж частину споживання доведеться покривати з мережі: сонячної генерації менше, а навантаження на опалення - більше.
Такі проєкти зближують нас з Європою
Коли йдеться про тростянецьку п’ятиповерхівку, Андре Бьолінг го-ворить не лише про один відбудований будинок, а про «точку прориву» - про те, що саме має змінитися в логіці відбудови, якщо Україна справді хоче стійкості, а не відтворення старих залежностей.
- Насамперед ми побачили, що житловий сектор - критично важливий для енергетичного балан-
су, - каже Бьолінг. - Тут сходяться енергопопит і енергопостачання, а також наші спільні політичні цілі: відмова від викопного палива, рух до кліматичної нейтральності й більш сталої моделі - щоб майбутні покоління взагалі мали планету для життя.
Він підкреслює, що теплопостачання - один із ключових секторів. Саме тому для Greenpeace було важливо зайти в цю тему глибше, навіть попри те, що всередині команди не було «готових відповідей» або великої накопиченої експертизи саме щодо житлових багатоквартирних будинків.
- Для нас це було цікаво ще й тому, що в Європі зараз дуже сильна дискусія про відмову від газу. І це те, що ми хотіли б поставити на порядок денний і в Україні - коли ми говоримо про сталість, про сталу відбудову та про те, як країна використовуватиме енергію, - по-яснює він.
Бьолінг говорить про болючий компроміс, який у багатьох програмах виглядає як прогрес, але насправді закріплює стару модель.
- Ми побачили, що вже існують програми реконструкції, які фі-нансуються ЄС та українським урядом, - вони спрямовані на підвищення енергоефективності бу-дівель. І це, безумовно, прогрес. Але це лише пів кроку, якщо після цього ми знову «під’єднуємося» до викопного газу, - каже він.
Андре Бьолінг наполягає:
газ - це глобальна проблема. Особливо якщо усвідомити ще один вимір: викопне паливо фі-нансує війни. Нам, українцям, не варто й нагадувати, чия війна проти кого значною мірою спонсорується доходами від викопного палива…
На цьому тлі історія Тростянця виглядає як спроба зробити відбудову не черговим «ремонтом після руйнувань», а переходом до менш уразливої моделі.
Випробування холодами
Основне будівництво тривало 4-5 місяців. Нині п’ятиповерхівка вже опалюється в тестовому режимі, а в квартирах паралельно завершують ремонти. Тепло тут стало не фінішною опцією після останнього шару фарби, а умовою, що дозволила не зупиняти відбудову взимку - і пришвидшила повернення людей додому.
- Якби в нас у жовтні не було опалення, ремонтні роботи довелося б ставити на паузу до весни, - зазначає керманич Тростянця. - А так ми маємо змогу повернути мешканців у рідні домівки швидше. Бо перебувати десь у гостях чи на чужих квартирах чотири роки - це важко.
Попри оптимізм і майже готові квартири, цей будинок усе ще живе в режимі перевірки. Бо будь-яка «зелена» система в Україні - тим більше в багатоквартирному будинку - має пройти головний іспит не в презентаціях і не в планах, а в холоді. Саме зима покаже, чи справді тепло з землі витримає пікові навантаження, як поводитиметься система в морозні дні і скільки коштуватиме її робота для мешканців у реальних рахунках. Тростянець свідомо поставив на модель, яка має шанс стати прототипом для інших громад - але цей шанс потребує чесних цифр.
Юрій Бова цього не приховує: система має пройти перевірку справжньою зимою.
- Поки ще показників немає… Зараз маємо справжню зиму - ось і побачимо, - говорить він. - Умовно 15 квітня вже порахуємо, скільки взяли з мережі і скільки це вийшло на кожну квартиру.
Тим часом мешканці вже заходять у свої квартири, заносять речі, потроху створюють затишок, за яким так скучили. Але фінальна стадія відбудови впирається не лише в тепло, а й у формальності: юридично потрібні підписи інспекцій, і здати будинок можна лише тоді, коли буде «приклеєний останній плінтус в останній квартирі». Адже будь-яка подряпина на стіні під час занесення меблів може стати причиною відмови в підписанні акту приймання об’єкта.
У цій історії важливо не тільки як працює система, а й скільки вона коштує - бо саме ці цифри визначають, чи стане «зелена відбудова» масовою, чи залишиться одиничним експериментом. Тростянець фактично зібрав «комплект» - геотермальне тепло, резервну схему, сонячну генерацію та накопичення - і перетворив його на робочий прототип для звичайного багатоквартирного бу-динку. А тепер до цього прототипу можна поставити найпрактичніше запитання: яку ці-ну має тепло без газу - в перерахунку на кожну родину?
Повний комплекс, за словами міського голови, обійшовся у 218 тисяч євро.
- Це все грантові кошти, які залучив Greenpeace, - каже Юрій Бова. - Арифметика тут проста: якщо цю суму поділити на 60 квартир, виходить приблизно 100-150 тисяч гривень на квартиру - за систему, яка працюватиме роками.
Для інших громад цей розрахунок важливий не менше, ніж техноло-гічна частина. Бо відбудова житла - це завжди вибір: залишатися на старій газовій моделі чи на новій, стійкішій, зеленішій, більш сталій. І тут, за словами мера, порівнювати «сьогоднішній» газ із альтернативами - не зовсім чесно: нинішня ціна для населення сильно субсидована і після війни правила можуть змінитися.
- В Європі газ уже зараз удвічі дорожчий, - наголошує Бова.
Для Greenpeace ці проєкти мають сенс не лише як технологічні рішення «на папері». У країні, де десятиліттями працювала звична схема - газ у котлі, тепло в батареях, рахунок у пошті - будь-яка інша модель спершу викликає недовіру. Особ-ливо коли йдеться не про приватний будинок, а про багатоквартирний: тут нова система залежить від спільного рішення, спільного користування і спільної відповідальності. Саме тому демонстраційні об’єкти стають важливими не менше, ніж кошториси: вони переводять «екзотику» в досвід - те, що можна по-бачити й перевірити на власні очі.
- Якщо люди бачать, що технології працюють, вони починають у них вірити, - каже представник Green-peace. - Десятиліттями ми жили в моделі, де централізована система «просто була», і про неї не думали. Але війна зробила її вразливою - і тоді альтернативи, які ще вчора здавалися екзотикою, раптом стали практичними.
Тим часом будівельники закінчують останні ремонтні роботи, тож Ірина Євенко вже має змогу бувати у власній квартирі, розвішувати што-ри, розставляти деякі речі. Коли вона перетинається із сусідами, які роблять те саме, люди самі собі не вірять: вони справді повертаються?
- Дуже хочеться зібратися всім разом та відкоркувати шампанське за нові входини, - усміхається Іри-на. - Але велике свято всім будинком ми залишимо на щасливий день закінчення війни.
*Цей матеріал створено в рамках проекту Клімат Контент Пул за підтримки n-ost https://n-ost.org/ua/projects/the-climate-content-pool
Анна Клочко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
