В України вкрали дитину
Попри заборону італійська сім’я усиновила підлітка з Сумщини і змінила прізвище
ІСТОРІЯ 14-річного хлопця із Сумщини, якого після початку повномасштабного вторгнення росії евакуювали до Італії, набула ши-рокого суспільного та медійного розголосу після рішень італійського суду щодо встановлення над ним опіки, а згодом - усиновлення місцевою родиною. У подальшому йому змінили прізвище, а наступним кроком може стати отримання італійського громадянства.
В Україні заявляють про порушення встановлених процедур і чинного мораторію на міждержавне усиновлення, а також про втрату зв’язку з дитиною. У результаті хлопець опинився між двома правовими системами та різними юридичними реаліями.
Як усе починалося
У червні 2021 року хлопчик із двома сестричками потрапив до Сумського дитячого будинку ім. Супруна. Вилучення дітей у матері відбулося за рішенням суду, але її не позбавили батьківських прав. Жінка спілкувалася з сином і доньками та відвідувала їх.
На початку березня 2022-го вихованців дитячого будинку евакуювали із Сум - спершу в межах України, а згодом за кордон. Директорка закладу Любов Рудика разом із 20 дітьми - серед них і цей хлопчик та його сестрички, - а також п’ятьма колишніми вихованцями, переїхали до Італії.
Вони поїхали на запрошення благодійного фонду, з яким співпрацювали ще до повномасштабної війни - діти їздили в Італію на оздоровлення. Ди-ректорка наголошує: виїзд був погоджений зі службою у справах дітей та керівництвом Сум-ської області.
В Італії дітей розселили по місцевих родинах: хлопець по-трапив в одну італійську сім’ю, а дівчата - в іншу, але всі перебували в одному регіоні. «Мені сказали, що жодна італійська сім’я трьох не може взяти разом - найбільше двох. Бо в мене були діти, де й п’ятеро було з однієї сім’ї», - зазначає директорка.
Складнощі комунікації
Любов Рудика розповідає, що після евакуації їй вдавалося підтримувати зв’язок із дітьми, оскільки всі вони мали телефони. Однак, за її словами, італійська родина, в яку потрапив хлопчик, із самого початку не надто охоче йшла на контакт.
«Я завжди дбала про те, щоб організовувати зустрічі з дітьми - у парку чи в іншому місці, щоб ми могли поспілкуватися разом, особливо з рідними дітьми, які опинилися в різних сім’ях. Сім’я, де проживав хлопчик, кілька разів наче погоджувалася, що привезуть дівчаток. Але в останній мо-мент усе скасовувалося: «У нас не виходить…» - говорить ди-ректорка.
За словами Любові Рудики, лише одного разу вдалося ор-ганізувати спільну зустріч. Са-ме тоді вона вперше побачила італійську родину, яка, як їй здалося, поводилася стримано й насторожено. «Хлопчик тоді носив молодшу сестричку на руках. Їй було лише шість ро-ків, і вона була дуже щаслива, що побачила брата».
Судові рішення в Італії та розділення дітей
Після евакуації всі неповнолітні отримали в Італії статус тимчасового захисту, а місцеві суди почали призначати їм опікунів із числа громадян країни.
За словами Любові Рудики, приблизно через півтора-два місяці після приїзду італійські родини поставили питання про подальшу долю дітей, оскільки їхнє перебування спочатку розглядалося як тимчасове. У цей період соціальні служби почали переводити дітей до закладів опіки. Саме туди потрапили сестри хлопчика, тоді як він залишився проживати в італійській сім’ї.
 |
|
|
 |
Евакуація дітей |
|
|
|
Надалі, як розповіла директорка, в Італії відбулися судові процеси щодо повернення ді-тей в Україну. Під час розгляду справ дітей запитували, чи хо-чуть вони повернутися додому. «Діти зазвичай говорили: «Так, я хочу повернутися якомога швидше», - зазначає вона.
На суді, де розглядалася справа підлітка, були присутні соціальні служби та італійська родина. Вони представили ма-теріали про його життя в Італії - фотографії дозвілля, занять спортом. Після цього хлопчик сказав, що хотів би залишитися в Італії. У квітні суд ухвалив рішення залишити його під опікою італійської родини на 18 місяців.
За словами Любові Рудики, їй вдалося повернути в Україну 20 дітей, серед них - і двох сестер хлопчика. Сам підліток та ще четверо вихованців дитячого будинку залишаються в Італії.
Представник українського омбудсмана в Італії Олесь Го-родецький вважає, що ключові проблеми виникли ще на початковому етапі процесу. «Най-більша помилка сталася ще на початку, коли італійські суди призначали опікунами громадян Італії. По суті цим рішенням суду не просто в України вкрали дитину, незаконно забрали, а у дитини забрали її ідентичність, забрали можливість ви-бору, забрали її коріння», - зазначає він, коментуючи справу про усиновлення 14-річного хлопця із Сумщини.
Останній місяць без зв’язку
Любов Рудика розповідає, що певний час підтримувала контакт із хлопчиком у форматі листування. Він інколи надсилав фотографії, однак спілкування українською поступово зникло.
«Весь цей час я з ним спілкувалася, але лише у переписці. Чому в переписці? Бо він уже не говорить українською мо-вою. Коли я йому щось говорю українською, він відповідає: «Non capisco» (не розумію. - Ред.). Дівчатка з ним також спілкувалися, особливо старша дівчинка - вона мову не забула», - каже вона.
Але за останній місяць зв’я-зок із хлопчиком повністю зник. «Останній місяць він ні з ким не спілкується. Мені його сестричка каже, що в нього заблокований телефон, мабуть, вимкнений, бо скрізь немає доступу - ні в месенджерах, ніде. І останнє повідомлення, що я йому писала, бачу, він не прочитав. Тобто його немає в мережі», - зазначає Любов Рудика.
Повідомлення постфактум
Володимир Іванюта - українець, який багато років проживає в Італії, виступає міжнародним опікуном евакуйованого хлопця від України, за погодженням із консульськими установами та директоркою сумського дитячого закладу.
За його словами, в Італії ді-тей, які прибули без супроводу, офіційно визнають такими, що потребують опіки, але водночас зберігають їхній український статус і перспективу повернення після завершення війни.
«У випадку наших евакуйованих італійська держава ви-знає їх як дітей без супроводу. Але водночас визнає, що це українські діти і вони рано чи пізно, коли закінчиться війна, мають повернутися в Україну.
Для того, щоб захищати ін-тереси цих дітей, суди визнають дві фігури: опікуна італійського - це італійський юрист із ліцензією адвоката - і предс-тавника від України. Суд із того моменту бачить у мені людину, до якої можна звертатися з будь-яких питань, які виникають щодо української сторони», - пояснює В. Іванюта.
Водночас він наголошує, що не отримував жодних повідомлень або викликів до судових засідань у справі про всиновлення хлопця. За його словами, про ухвалене рішення він дізнався вже постфактум - після отримання документа з суду у справах неповнолітніх міста Лечче.
Скористалися ситуацією?
Про усиновлення евакуйованого хлопця 22 квітня повідомив у соцмережах уповноважений Верховної Ради з прав лю-дини Дмитро Лубінець. Він за-значив, що таким рішенням італійський суд фактично зламав міждержавну систему усиновлення, передавши українську дитину в іноземну сім’ю. Лу-бінець вважає, що це рішення має бути оскарженим, а хлопець, як і інші евакуйовані за кордон неповнолітні, - повернутий в Україну.
Представник українського омбудсмана в Італії Олесь Го-родецький наголошує, що італійський суд не мав підстав розглядати справу про усиновлення, оскільки в Україні діє мораторій на міждержавне усиновлення під час воєнного стану та ще протягом трьох місяців після його завершення. «У цьому ви-падку суд не мав взагалі приймати до розгляду запит про всиновлення, тому що це заборонено. Італія визнала цю заборону, вона визнана також Гаазькою конвенцією 1996 року (конвенція про батьківську відповідальність. - Ред.), яку підписали і Україна, і Італія. Тому це питання не мало взагалі виникати», - зазначає він.
За словами Городецького, суд також проігнорував низку важливих обставин, зокрема наявність у хлопця матері в Ук-раїні, яка не позбавлена батьківських прав, та факт роз’єднання з рідними сестрами. Він додає, що батько дитини є військовослужбовцем і вважається безвісти зниклим.
Говорячи про саму ситуацію, представник омбудсмана припускає наявність інтересу з боку італійської сім’ї, яка виховувала хлопця.
«Тут є конкретний інтерес певної сім’ї в усиновленні дитини. У рішенні суду говориться, що у них зав’язалися чудові стосунки, що дитина абсолютно інтегрована, що в неї все добре, нічого не бракує. Це використання ситуації - най-м’якше слово, яке я можу підібрати. Дитина забула українську мову. Хоча сім’ї, які брали під опіку, мали забезпечити релігію, традиції, мову, щоб дитина не втрачала своє. І це велика проблема… Йому змінили на-віть прізвище, бо в нього вже статус дитини італійських батьків. Його усиновили. І з усиновленням він набуде італійського громадянства… Очевидно, що це рішення мусить бути оскаржене», - підсумовує він.
«Скринька Пандори» та реакція української дипломатії
Такий випадок став першим, який відкрив цю скриньку Пандори. Це, за словами Олеся Городецького, серйозний прецедент, тому що з цього випадку можуть зараз початися ма-сові усиновлення дітей, евакуйованих за кордон.
У посольстві України в Італії повідомили, що дізналися про рішення суду щодо усиновлення неповнолітнього громадянина України із копії документа, яку надіслала Любов Рудика. Дипломатичні установи, за їхніми словами, не були поінформовані про розгляд справи та не мали можливості представити свою позицію в суді.
У посольстві наголошують, що вважають ухвалене рішення таким, що суперечить процедурі, зокрема з огляду на рішення італійської сторони про призупинення міжнародних усиновлень у 2022 році.
«Посольство вважає, що рішення не є допустимим, було ухвалене з порушенням встановлених процедур… Отримавши інформацію про рішення суду, посольство невідкладно направило до МЗС Італії відповідну дипломатичну ноту. Аналогічні звернення генеральне консульство України в Неаполі надіслало до суду у справах неповнолітніх та префектури міста Лечче», - йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що консульські установи в Неаполі планують зустріч із керівництвом суду та генеральною прокуратурою міста, щоб з’ясувати процедури ухвалення рішення та визначити можливі правові кроки реагування.
Окрім дипломатичних заходів, українська сторона опрацьовує можливість подання апеляції з метою оскарження рішення про усиновлення.
У посольстві України в Італії повідомили, що нині в країні перебуває близько 189 евакуйованих дітей із українських закладів - дитбудинків, інтернатів і ДБСТ. За даними дипустанови, діти розміщені в різних регіонах Італії: найбільше - на півдні країни (95 дітей), ще 59 перебувають у центральній частині і 35 - на півночі. Йдеться про дітей, евакуйованих із закладів Закарпатської, Донецької, Сумської, Чернігівської та Запорізької областей, а також із дитячих будинків сімейного типу з Києва та Київської області.
За матеріалами «Радіо Свобода»
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
