Улюблена справа

Мистецтво «розумних каракуль»:

у Сумах відкрилася перша персональна виставка Світлани Машкіної

ЧИ можуть звичайні крапки, лінії й завитки стати мистецтвом? Від-повідь на це запитання дає персональна виставка сумчанки Світлани Машкіної «Ми-стецтво розумних каракуль», яка відкрилася 16 липня у відділі мистецтв Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Понад сто робіт, створених у техніці дудлінгу, доводять: навіть найпростіші елементи можуть перетворитися на ви-тончені картини, якщо за справу береться людина з фанта-зією, терпінням і любов’ю до творчості.

Першими відвідувачами експозиції та учасниками майстер-класу стали колеги, друзі та знайомі мисткині. Під керівництвом авторки кожен створив свій перший візерунок, переконавшись, що дудлінг не потребує особливих навичок: у цьо-му мистецтві достатньо уяви та бажання дозволити лініям вести за собою. «Мені подобається, що тут немає жорстких правил, - зізнається Світлана Станіславівна. - Кожен може внести щось своє. Береш крапочки, лінії, завитки, листочки - і поступово народжується композиція. Малювання дуже розслабляє, знімає стрес і допомагає відволіктися від повсякденних турбот та тривог».

Малювання було поруч усе життя

Світлана Машкіна народилася і виросла у Сумах. Каже, що малювати любила стільки, скільки себе пам’ятає. «Пізніше дізналася, що хист передався мені від бабусі по маминій лінії. Вона створювала квіткові ор-наменти, дуже схожі на ті, які я потім бачила на старовинних вишитих рушниках. А по батьковій лінії гарно малював його брат. Виходить, це сімейне», - розповідає жінка.

Із дитинства збереглися дві акварелі - роботи шостого і сьомого класів. Авторка усміхається, показуючи їх гостям виставки. Каже, що тоді ще не думала про мистецтво серйозно, просто любила брати олівець і малювати.

Після школи вступила на природничий факультет Сумсь-кого державного педінституту ім. А. Макаренка. Навчання ви-магало не лише знань із біології, а й уміння точно передавати форму. «На практичних заняттях ми постійно малювали: рослини, тварин, кістки, м’язи… Тоді навіть не думала, що ці навички знадобляться мені на все життя», - згадує Світлана Станіславівна.

У 1981 році вона розпочала педагогічну діяльність. Працю-вала вчителькою біології, зокрема й у Сумській школі №17. «Комп’ютерів раніше не було, гарної наочності теж, - згадує Світлана Машкіна. - Доводи-лося все робити власноруч. Ма-лювала плакати, схеми, таблиці, щоб дітям було цікавіше на уроках…»

Колеги згадують: її кабінет завжди вирізнявся серед ін-ших. «Світлана мала особливий підхід до всього, - говорить колега Ганна Миколаївна. - Оформлювала кабінети, виготовляла наочність. Навіть ту-ризмом займалася. А які теплиці були в 17-й школі! Найкращі! Діти її дуже любили й поважали. Вона могла своїм ентузіазмом захопити всіх навколо се-бе. Всюди встигала! Це людина працьовита, відповідальна і ду-же талановита!»

Дудлінг, який підкорив серце

До техніки дудлінгу Світлана Станіславівна прийшла не відразу. Спочатку були заняття в ху-дожній студії під керівництвом викладачки Віри Барики, потім - жіночий клуб «Майстриня» при Будинку природи, де жінки освоювали різні види декоративного мистецтва. Саме там Світлана Машкіна відкрила для себе дудлінг. «Я навіть спеціально переглянула свої записи. Ви-явилося, що це був 2015 рік. Уже забула, коли все почалося, а папка з матеріалами допомогла згадати», - говорить вона.

З того часу ця техніка, яку ще називають «розумними каракулями», стала для неї справжнім захопленням. «Мені подобається, що тут немає стандартів. Беру ідеї в інтернеті, але ніколи не копіюю. Десь занадто складно, тому підлаштовую під себе. Уже маю свої улюблені елементи. На одному малюнку вони можуть повторюватися десятки разів, але щоразу виглядають по-новому».

Особливу любов художниця має до сов. «Чому сови? Прос-то дуже подобаються, - сміється мисткиня. - Вони мудрі, красиві, і кожну можна зробити зовсім іншою». Не менш часто у її роботах з’являються листочки. «Природа вже все придумала за нас. Знайшла гарний листок, обвела його - а далі вже працює фантазія…»

«Їй давно пора було зробити виставку»

Колеги та друзі переконані: ця експозиція мала відбутися набагато раніше. «Ми давно го-ворили: «Світлано, пора виходити за межі домашньої колекції!» Вона багато робіт дарувала друзям, надсилала фотографії, а ми дивувалися, скільки терпіння й фантазії вкладено в кожну ро-боту, - зазначає завідувачка відділу Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської мо-лоді Сумської міськради Олена Бур’ян.

За її словами, Світлана Маш-кіна завжди вміла захопити творчістю дітей: «Вона навчала не тільки паперопластики, орігамі чи дудлінгу. А й бачити красу, не боятися фантазувати, експериментувати. Саме такі педагоги залишаються в па-м’яті назавжди».

Понад сорок років Світлана Станіславівна працювала в освіті, з них кілька років - у Центрі еколого-натуралістичної творчості, де керувала гуртками декоративно-ужиткового мистецтва. Разом із вихованцями виготовляла листівки, картини, брала участь у конкурсах і виставках, здобуваючи призові місця.

Сама ж авторка зізнається: якби не підтримка друзів, на персональну виставку навряд чи на-важилася б. «Мені постійно ка-зали: «Треба показувати свої ро-боти людям». Я довго вагалася. Багато картин уже роздарувала, але все одно назбиралося понад сто робіт. І ось нарешті вони зустрілися зі своїм глядачем», - говорить Світлана Машкіна.

Персональна виставка «Мис-тецтво розумних каракуль» працюватиме у відділі мистецтв Сумської обласної універсальної наукової бібліотеки протягом місяця. А її авторка сподівається, що після знайомства з дудлінгом ще більше людей відкриють для себе просту істину: творчість починається з першої лінії, першої крапки і ба-жання створити щось своє.

Ірина Чирченко


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї
Читайте у цій рубриці

Експонати Конотопського музею готують до евакуації після влучання ворожого БПЛА

Читати статтюНЕЩОДАВНО відбулася чергова робоча поїздка фахівців На-ціонального науково-дослідного реставраційного центру України до Конотоп-ського міського краєзнавчого музею ім. О. М. Лазарев-ського, будівля якого по-страждала внаслідок прямого влучання російського безпілотника в ніч на 20 травня... Читати статтю повністю