Тема

Іван Васильович не змінює професії

Понад пів століття життя Івана Коваленка нерозривно пов’язане з автомобільним транспортом

НА Краснопільщині розташоване невелике ма-льовниче село Лісне (колишня Олександ-рівка), яке нині входить до складу Ряснянської селищної громади.

Саме тут, у краї працьовитих людей, де дітей змалку привчали до роботи, а дорослі, за словами видатного земляка Павла Грабовського, «з раннього ранку до пізньої ніченьки» невтомно трудилися на колгоспних ланах і власних господарствах, 27 серпня 1946 року народився Іван Васильо-вич КОВАЛЕНКО.

Він зростав у багатодітній родині робітників, тому з ранніх літ знав ціну праці. Допо-магав батькам по господарст-ву, пас корів, працював на го-роді, виконував будь-яку роботу, яка була під силу сільському хлопчикові. Водночас Іван був допитливим, енергійним, а ще - спортивним.

Шкільні роки вимагали не-абиякої витривалості. До шко-ли щодня доводилося долати сім кілометрів. Улітку - по вкритій росою стежці, узимку - че-рез глибокі снігові замети. Та жодні труднощі не могли стати на заваді його прагненню до знань. Навчався Іван легко. За-вдяки гарній пам’яті та уважності більшість нового матеріалу засвоював безпосередньо на уроках, тому після школи встигав і допомагати батькам, і знаходити час для відпочинку.

Важливе місце в його житті посідав спорт. Він грав у складі шкільної футбольної команди, брав участь у спортивних змаганнях, із задоволенням їздив верхи на конях.

Для сільських дітей того часу кінь був не лише незамінним помічником у господарст-ві, а й справжнім другом. Чи-мало хлопчаків бігали до стайні, щоб поспостерігати за цими красивими й сильними тваринами, погодувати їх чи просто побути поруч. Саме так виховувалися любов до природи, по-вага до праці та розуміння цінності всього живого.

Професія, обрана назавжди

Справжнє знайомство з ав-томобільною технікою відбулося під час служби в армії. Саме тоді Іван Васильович усвідомив, яку важливу роль відіграє автомобільний транспорт у розвитку суспільства, і остаточно визначився з вибором майбутньої професії.

Після закінчення технікуму він уже чітко знав, якій справі присвятить своє життя. Моло-дий фахівець залишився працювати в Сумах, де розпочав професійний шлях на автотранспортних підприємствах міста, обіймаючи посаду механіка контрольно-технічного пункту. Саме тут здобував безцінний практичний досвід, який став надійним фундаментом його подальшої професійної діяльності.

Прагнення до знань і самовдосконалення привели його до Сумської філії Харківського політехнічного інституту, а згодом - до Харківського автомобільно-дорожнього інституту. На той час Іван Васильович уже мав значний практичний досвід роботи в автомобільній галузі, тому навчання органічно поєднувалося з повсякденною працею. Теоретичні знання він од-разу застосовував на практиці, що сприяло професійному зростанню.

Упродовж багатьох років Іван Коваленко сумлінно працював у сфері автомобільного транспорту, постійно вдосконалюючи свої знання та підвищуючи професійну майстерність. Його завжди вирізняли відповідальність, принциповість, вимогливість до себе та повага до колег.

Безпека - справа життя

Із 1995 року його робота бу-ла пов’язана із безпекою до-рожнього руху. Завдяки його наполегливій праці, професійним рекомендаціям та активній участі у вирішенні виробничих питань на вулицях Сум встановлювалися необхідні дорожні знаки, удосконалювалася ор-ганізація руху транспорту й пішоходів, що зробило пересування містом безпечнішим і впорядкованішим.

Життєві уроки, засвоєні ще в дитинстві, сформували його характер. Змалку він навчився ділитися останнім, підтримувати ближнього, бути справедливим і людяним. Саме тому в будь-якому колективі швидко знаходив спільну мову з людьми, користувався повагою та заслуженим авторитетом. Його організаторські здібності й активна громадянська позиція не залишилися непоміченими. У різні роки Іван Васильович обирався депутатом міської ради, багато років очолював профспілковий комітет автотранспортного підприємства, послідовно захищаючи інтереси працівників і відстоюючи їхні права.

Авторитет, перевірений часом

Навіть сьогодні, перебуваючи на заслуженому відпочинку, він підтримує щирі стосунки зі своїми колишніми колегами. Завжди знаходить час привітати їх із днем народження, за-просити до себе в гості, підтримати добрим словом, а в скорботні хвилини - провести в ос-танню дорогу.

Іван Васильович - надзвичайно цікавий співрозмовник. У його пам’яті збереглися де-сятки життєвих історій, професійних випадків, дотепних і

повчальних спогадів. Слухаю-чи його розповіді, розумієш, скільки життєвої мудрості, професійного досвіду й людяності він проніс через десятиліття.

Вірність справі - вірність собі

27 серпня Іван Васильович Коваленко відзначить свій 80-річний ювілей. Це поважна да-та, яка є чудовою нагодою озирнутися на пройдений шлях. Упродовж десятиліть він не лише сумлінно виконував свої службові обов’язки, а й навчав інших. Через його ін-структажі пройшли тисячі працівників автомобільного транспорту. Набутим досвідом він щедро ділився з колегами, допомагаючи їм не лише у професійній діяльності, а й у по-всякденному житті. Вимогли-вий до себе, принциповий у питаннях безпеки дорожнього руху й водночас доброзич-ливий наставник, Іван Васи-льович заслужив щиру повагу не одного покоління транспортників.

Не меншою гордістю ювіляра є його родина. Разом із дружиною Ніною Степанівною

вони створили міцну сім’ю. Упродовж багатьох років по-дружжя дбайливо облаштовувало свій дім і господарство, вкладаючи в усе частинку своєї душі. Особливою радістю для нього є донька, онука та ма-ленький правнук Ваня, якого назвали на честь дідуся.

Та найбільше Іван Васильо-вич може пишатися тим, що, попри поважний вік, примхи погоди чи втому, він і донині поспішає на улюблену роботу, де його цінують і чекають. А повертаючись додому, завжди знаходить тепло, затишок та любов рідних людей.

З повагою та найкращими побажаннями колектив ТОВ «Сумипастранс»


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї
Читайте у цій рубриці

Дитячий будинок сімейного типу отримав мікроавтобус

Читати статтюРОДИНА Людмили Савченко з Білки, яка виховує десятьох дітей у дитячому будинку сімейного типу, отримала мікроавтобус Volkswa-gen. Про це повідомили у Тростянецькій міській раді.

Кошти на придбання авто зібрав журналіст із Нідерландів, військовий кореспондент і волонтер Патрік Хаар.... Читати статтю повністю

Соціальні працівники Недригайлівської громади стали мобільнішими

У НЕДРИГАЙЛІВСЬ-КІЙ громаді соці-альні працівники поповнили свій ав-топарк новими електровелосипедами завдяки підтримці міжнародної організації ACTED.

Транспорт допоможе фа-хівцям швидше діставатися до мешканців, особливо у сільських та віддалених на-селених пунктах, повідомив Недригайлівський... Читати статтю повністю