«Вони ще гірші за фашистів...»
ЩЕ перед новорічними святами до редакції ВШ завітала старенька - принесла власні вірші. В її рядках - беззаперечна віра в наших бійців, перемогу, вільну на процвітаючу Україну. Розговорилися. Як виявилося, Віра Дмитрівна Козлова - родом із Краснопільщини, має 46 років бібліотечного стажу. Вона - найстарша дитина в сім’ї й добре пам’ятає Другу світову війну.
- Мої сестри та брат народилися після війни, а мені під час окупації було вже п’ять рочків, - згадує пані Віра. - Хата у нас була чималенька: жили дідусь із бабусею, мої батьки та я - дитина. Тож, коли німці зайняли наше село, деякі поселилися в нас. Мені запам’яталося, що один із них (мабуть - старший) все мене пригощав шоколадками. Якось і страшно не було, хоча ми знаємо, скільки біди принесли нам вороги. Одного разу цей фріц поїхав додому у відпустку, а коли повернувся - привіз мені зимовий комбінезон. Донині його пам’ятаю: теплий, м’якенький, блакитного кольору. Для нас це було як диво! Який тоді був одяг у сільських дітей, та ще й у війну. Комбінезон той я ще довго носила, вже й війна закінчилася. Ось такі у мене спогади з дитинства. Здавалося б, фашисти, вороги, прийшли нашу землю загарбати, а все ж про мене попіклувалися. Та вони й сім’ю нашу не чіпали..
А тут, «брати» наші - на нас із війною! У голові не вкладається, якими це потрібно бути нелюдами, щоб таке творити?! Серце крається від сліз діточок та матерів, що росіяни роблять із Україною: вбивають, нівечать, грабують... Вони ще гірші за фашистів! За таке не може бути прощення!
Тож гнів пані Віри виливається у вірші. Каже, хоч трішки стає легше. Так, завдячуючи улюбленому заняттю, відволі-кається від думок про теперішню війну. А пише вона давно.
 |
|
|
 |
|
|
Захоплення віршами, поезією - ще з молодості. Слова в рими у дівчини нанизувалися як намистинки...
Після закінчення Краснопільської десятирічки, як розповіла нам Віра Дмитрівна, вона вирішила вступати до бібліотечного технікуму - адже була активним читачем районної біб-ліотеки. Та батько наполягав, щоб донька була медиком, принаймні - фармацевтом. Тож Віра спробувала й ще до вступу пішла працювати в аптеку. Проте виявилося, що душа не лежить до пігулок та рецептів. Тому вирішили втілити свою мрію - бути бібліотекарем, чотири роки вчилася в Гадячі. «Уже на державних екзаменах у комісії був представник із Києва - тож він підходить до мене і говорить: «Я вам напишу рекомендацію для вступу в педагогічний вуз, ви ж - природжений педагог, який повинен навчати дітей». І хоча така рекомендація була варта того, щоб вступити без іспитів, я відмовилася. А як же село, батьки, хлопець... Хоча не раз за цю відмову шкодувала».
Так Віра Дмитрівна все життя віддала бібліотеці. Працювала методистом і завідуючою Краснопільської районної книгозбірні. Потім, коли переїхала до Сум, у бібліотеці при БК «Хімік», пізніше - при одній із будівельних організацій. «А почала я писати вірші з привітань до дня народження, - згадує жінка. - Потім - про буденність, життя, події. А ось про кохання чогось не писала. Часто виступала зі своїми творчими доробками у районному клубі».
На рідній Краснопільщині, яка потерпає від постійних обстрілів російської армії, живуть її сестра Люба та брат Володя. Те, що вони їй розповідають, не тішить стареньку. «Гатять і гатять по прикордонню, будинки порозбивали. Жах... А коли після окупації москалів від нас погнали, то тягли з собою все, що тільки можна. Як ті дикуни. Говорять, що навіть дивувалися, що в наших будинках є туалети та підлога. Старці, та й усе! Тільки болить мені за цю війну. Тож хай наші соколики якнайшвидше прогонять цю нечисть!»
Ніна Демидова
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
«Сумнівів не було: я повинна захищати місто»
Бойовий медик із Сум Ольга Буглак - про те, чому пішла на війну
ВДЕНЬ 28-річна Ольга Буглак працювала волонтеркою, вночі - разом із чоловіками охороняла місто на блокпості. Бойовий медик Ольга Буглак із Сум розповіла, як зустріла перший день повномасштабного вторгнення, чому пішла... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
