"Сади Перемоги": продовольча безпека
Ініціатива по вирощуванню продуктів удома виросла до суттєвої допомоги українським громадам
ВСЕУКРАЇНСЬКА ініціатива «Сади Перемоги» закликає людей до самостійного вирощування продуктів, аби не допустити продовольчої кризи в умовах війни. До неї приєдналися вже мільйони українців і навіть цілі громади, школи та міста.
Нам вдалося поспілкуватися з Тетяною ЛЕБУХОРСЬКОЮ, керівницею напрямку продовольчої безпеки проєкту SURGe, який реалізує цю ініціативу за фінансової підтримки Уряду Канади.
 |
|
|
 |
|
|
- Ініціатива була започаткована навесні минулого року, з початком війни, коли ніхто не знав, що буде завтра і чи матимемо ми стабільну ситуацію з харчами. Чи продовжується проєкт у 2023 році? Чи плануєте в ньому щось змінювати?
- Звісно, проблема продовольчої безпеки нікуди не зникне і після війни, тим більше, що ситуація поки навіть ускладнюється. Якщо минулого року були ще залишки продовольства попередніх років, то зараз вони вичерпані. Економічний стан країни ще складний. Відтак, це впливає на якість та доступність їжі. Тому ми продовжуємо працювати і з громадянами, і з урядом.
Цьогоріч ми хочемо приділяти більше уваги ініціативам з розвитку бізнесу в громадах. Плануємо багато активностей і з міськими громадами, не лише сільськими, адже міста є великими споживачами харчових продуктів і проблеми з продбезпекою у них точно не менші. Відрізняються лише можливості та способи вирішення. Тому цього року чекайте від нас більше новин та порад для міського населення.
- Яка роль вашої ініціативи в підвищенні продовольчої безпеки сьогодні? Що ви для цього пропонуєте і кому?
- Усі ми розуміємо, що один із найпростіших способів отримати харчові продукти - це виростити їх самостійно. Тож ми заохочуємо до цього. З одного боку, багато українців проживають у приватних будинках із земельними ділянками і регулярно вирощують собі овочі. З іншого - останні роки ми бачили спад городництва. Це зумовлено тим, що люди переважно купують овочі. Крім того, поширювався міф про невигідність городництва. Але в умовах війни для багатьох городництво - це справді вихід. Тому десятки тисяч людей починаючи з минулого року долучилися до городніх військ і засаджували ділянки овочами або вирощували просто вдома - на підвіконні чи балконі. І багато з них робили це вперше!
Також відгукнувся український бізнес, і минулої весни ми отримали багато пропозицій для допомоги людям. Передавали і насіння, зокрема й картоплі, саджанці кущів і дерев, засоби захисту рослин тощо. Загалом наша ініціатива залучила для допомоги українцям таких партнерів, як CORTEVA, ТОВ «Бадваси», TIMAC AGRО, ТОВ «Агріі Україна», USAIDAGRO, ВАР, місцеві підприємці та інші локальні проєкти.
Особливо допомоги потребували деокуповані території, тож ми залучили партнерів із бізнесу і купили 13 автоклавів для Сумщини. Їх отримали Боромлянська громада, яка 31 день перебувала під окупацією і тепер забезпечує себе і передову харчами, Дубов’язівська громада, яка зазнала суттєвих руйнувань підприємств і інфраструктури. Сумська, яка була заблокована і опинилася на межі гуманітарної катастрофи. Хотінську і Новослобідську громади досі регулярно обстрілюють росіяни. Сама влада в регіоні також відіграла важливу роль і закликала громади приєднуватися до ініціативи та засаджувати комунальні землі. Крім того, продовольча безпека - це ж не лише овочі, а й продукція тваринного походження, тому автоклави, які ми з партнерами надали громадам, слугують і для консервації м’ясної продукції для воїнів на передовій і формування продрезерву.
Загалом за минулий рік ми допомогли понад 7000 українців отримати насіння. Також у нас діяла окрема програма для будинків сімейного типу, охочим родинам ми надали необхідні ресурси для вирощування.
Крім того, громадам ми також допомагаємо зрозуміти проблеми продовольчої безпеки і розробити план дій. Для цього ми навіть створили типову Програму самозабезпечення продовольством для громад, яка пропонує інструменти вирішення проблем. Її кожна громада може переробити під свої потреби. Протягом року цю програму прийняли близько 100 громад, але тих, хто намагається вирішити проблему самостійно, - набагато більше.
Більшість громад виділили комунальні землі під вирощування харчів для шкіл, медустанов, ВПО, малозабезпеченим родинам, ЗСУ, постраждалим від війни тощо. Багато громад переробили врожай. Це і сушіння, й замороження, й консервація. І ми намагалися з цим теж допомогти - кришки, банки, автоклави, морозильні камери, сушарки... Наприклад, Дубов’язівська громада передала автоклави на заклади освіти та культури, їх працівники виготовляють тушковане м’ясо, згущене молоко, сухі борщові набори та заготовляють фрукти. Сировину отримують як від місцевих мешканців, так і від підприємців, зокрема і м’ясо. Усю продукцію віддають переважно на фронт.
У роботі з громадами ми завжди акцентуємо увагу, що продовольча безпека - це також використання потенціалу громад і виживання місцевого бізнесу. Адже бізнес у громаді - це і податки, і робочі місця. А центральній владі ми допомагаємо краще зрозуміти ситуацію в країні, пропонуємо різні інструменти уникнення ризиків тощо.
- Як ви сказали, ця програма пропонує і набір інструментів для вирішення проблем громад. Але чи у всіх громад проблеми і ризики продовольчої безпеки однакові?
- Насправді проблеми дуже різні. Є спільні, як от руйнування логістики та сільськогосподарської інфраструктури. Усі ми, незалежно від регіону, бачили пусті полиці в магазинах на початку війни. У всьому іншому - є громади близько до лінії фронту, у них зупиняється постачання. Це може бути навіть хліб чи будь-який інший звичайний для нас продукт. Також люди залишаються без доходів, тому, навіть якщо продукти є, багато людей не можуть їх купити. В центральних і західних регіонах багато ВПО або тих, хто проїжджає транзитом. Лише у Чигиринській громаді за цей рік оселилося понад 2 тисячі ВПО. Також різна ситуація з бізнесом в таких громадах, тому завдання самих громад - врахувати питання продбезпеки, прорахувати ризики, вчасно побачити проблеми та усувати їх.
Цього року кількість громад, з якими ми працюємо на постійній основі, зросла вдвічі. Серед них багато і міських, адже саме міста є найбільшими споживачами продукції, і поки економіка країни не відновиться й ми не здобудемо перемогу, ризик лишається.
- Через проблеми із постачанням українського зерна за кордон багато країн зіштовхнулися зі справжньою продовольчою кризою. Чи є продовольча криза в Україні?
- Продовольча безпека і зернова криза - це дві різні ситуації. Продовольча безпека - далеко не лише про зерно. Це коли люди в будь-який час мають доступ до достатньої кількості необхідної їм їжі, і це лише одна складова.
Передусім, це дійсно наявність достатньої кількості їжі. Її можна виростити чи виготовити на місці або імпортувати. Інше питання - доступність їжі, адже якщо продукція є на ринку, це ще не означає, що людина може її купити і що ця їжа безпечна й задовольняє потреби людини. Тобто мова йде і про наявність коштів та інших шляхів отримати їжу - гуманітарна допомога тощо. Також продбезпека - це питання харчових звичок: що ми їмо, враховуючи наш вік, чи повний у нас раціон. Ще одне -
це безпечність продуктів. Тому якщо ми застосуємо ці чотири показники до України сьогодні, то матимемо питання до наявності та доступності їжі, адже
в багатьох громадах досі є ця проблема.
Найпростіший приклад - це громади в зоні бойових дій та внутрішньо переміщені особи, які дуже часто не мають достатньо грошей, аби прогодувати себе чи свої сім’ї тривалий період. Вони потребують допомоги громад, волонтерів тощо. І громади, які підключилися до нашої ініціативи, засадили комунальні землі та виростили більше врожаю, зараз допомагають іншим громадам. А деякі українські громади вже змогли запустити власне виробництво і продають перероблену продукцію із власних врожаїв. Тому продовольча безпека - це і ресурси громади, і розвиток бізнесу, і взаємодопомога українців для нашої спільної перемоги.
Микола Штеба
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Південна залізниця, що обслуговує Сумську область, змінить назву на Харківську
Минулого тижня у «Дії» закінчилося голосування за нову назву для Південної залізниці, яка обслуговує Харківську, Полтавську та Сумську області. Люди обирали з чотирьох можливих назв: Харківська, Слобожанська, Слобідська та Східна залізниця.
Навіщо це потрібно? Річ у тім, що попереднє... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
