Юна сумчанка підкорила GENIUS OLYMPIAD
Карина Солощенко отримала почесну відзнаку найбільшого у світі конкурсу екологічних проєктів
ВЖЕ не один рік юні генії з усього світу з’їжджаються в США, щоб представити свої проєкти екологічного направлення на міжнародному конкурсі GENIUS OLYMPIAD (Олімпіада геніїв).
Глобальний фінал проходить у технологічному університеті міста Рочестер (штат Нью-Йорк), і в цьому році він відбувся з 9 по 19 червня. В ньому взяли участь команди з 60 країн, і українська була другою за кількістю молодих талантів (найчисленніша - американська). В нашій команді було 47 школярів 8-11-х класів, причому дев’ять - представники Сумщини. Всі учасники - переможці в номінаціях ліцензованої національної олімпіади GENIUS OLYMPIAD. Сьогоднішня гостя нашої редакції - Карина Солощенко - рішенням міжнародного журі конкурсу нагороджена Почесною грамотою, а її проєкт був опублікований у матеріалах GENIUS OLYMPIAD Creative Writing USA, 2023. Карина навчається у 9-А (філологічному) класі Сумської спеціалізованої школи №9 на відмінно.
 |
|
|
 |
|
|
- Все почалося з «Романтики». На початку 9 класу я почала відвідувати наш молодіжний центр, брати участь у заходах, які там проводились. У школі захопилась історією України (брала участь у багатьох різнопрофільних олімпіадах) та іноземними мовами - французькою, англійською, почала вивчати німецьку. І от якось моя вчителька англійської Ірина Владиславівна Віхрова запропонувала мені взяти участь в олімпіаді на екологічну тему. Мені не казали, що це робота на національний відбір на конкурс у Нью-Йорк, що це міжнародний рівень, - просто олімпіада. Я написала есе «The mystical lake is trapped by people», що перекладається як «Містичне озеро в пастці людей». Вже потім мені розповіли, що це робота на найбільший конкурс проєктів екологічного спрямування у світі для школярів 8-11-х класів,
який щороку проводиться в США з 2011-го. Тоді вже я прочитала правила конкурсу, виявилось, що потрібно було знімати візитівку, робити плакат і т. д.
- Про що твоє есе?
- В ньому розповідається про озеро, яке знаходиться неподалік від Глухова, в маленькому селі Пустогород. Озеро невелике за площею, але дуже глибоке, за останніми дослідженнями - максимальна глибина
12 м. Зараз воно на грані зникнення. Я написала саме про нього, тому що це батьківщина мого батька. Він розповідав, що в дитинстві вони з хлопцями пірнали, щоб дістатися дна, але ні разу не вийшло, бо дуже ж воно глибоке і чисте. І ось я згадала про це озеро, почала знайомитися з історичними архівами. Знайшла і про нього, і про історію самого села. Є припущення, що колись біля місця, де зараз розташоване село, проходила дорога, своєрідний чумацький шлях, який вів до Києва, Москви, Єкатеринбурга, тому тут і виникло досить велике місто, із замком і церквою, яке потім знищили татаро-монголи. Є легенда, що тодішній князь Київський приїхав подивитися, що зосталося від славного міста, і, коли побачив, сказав, що нині це пустий город. От нібито від цього і пішла назва села, яке було тут засновано пізніше. В історичних документах це озеро згадується в подіях 1253 року. Тобто є припущення, що водоймі більше 800 років! У легендах згадуються золоті ворота, які були в цьому місті, і велика церква. За свідченням «Историко-статистического описания Черниговской епархии» 1873 року (книга 7), село Пустогород існувало ще до монголо-татарського завоювання і є одним із найдавніших поселень Глухівщини. Археологічні дослідження підтвердили, що поблизу села на правому березі річки Бики збереглися рештки городища часів Київської Русі.
|
|
|
 |
|
|
Тобто місцевість тут дуже цікава, але саме озеро зараз на грані знищення, бо в ньому речі перуть із різними хімічними порошками, кидають сміття, не обійшла його й війна. Все це негативно позначається на стані водойми. А між тим, якщо привести територію до ладу, заборонити людське втручання - дати статус природної пам’ятки, озеро з навколишньою місцевістю може прославити наш регіон на всю Україну.
- Скільки часу пішло на підготовку проєкту?
- На написання есе десь два тижня, бо саме тоді в нас постійно виключали світло, а сама підготовка до олімпіади зайняла набагато більше. Бо потрібно було записати коротке відео про своє місто, розповісти про його визначні місця, потім із візитівок усіх учасників команди робили одну, яка представляла країну. Ми хотіли, щоб наша візитівка була з родзинкою, і домовилися зі Світланою Волик (сумською дизайнеркою вишиванок, яку знають в Україні і за її межами), щоб вона дала мені сукню, на якій вишиті наші визначні місця - Альтанка, дитячий парк тощо. Потім потрібно було зробити постер, в якому описаний короткій зміст есе, цитати з нього. Щоб він був незвичайний, у постері я використала картину мого знайомого сумського художника Віктора Шутки. На ній зображене якраз це озеро, палаючий замок, на який нападають татаро-монголи, і два ворони, які вилітають з вогню - як символ війни. А на другій частині постеру ми розмістили прапор України, пшеничне колосся, світле озеро і голуба миру. Напряму вказувати на російську агресію в постерах було не бажано, але ми хотіли зробити на цьому акцент, що є зло історичне і є сьогодення. Вирішили зробити це за допомогою алегорій.
- А як тобі подорож до Америки і сама олімпіада?
- 8 квітня під вечір ми приїхали в Київ, тоді якраз були сильні обстріли, і ми всю ніч провели в метро. А потім автобусом команда поїхала до Варшави. Сім годин простояли на митниці, було тяжко, але це того вартувало. Поляки нас зустріли дуже добре, ми погуляли по Варшаві, згодом літаком прибули в Париж і вже звідти - в Нью-Йорк. У нас у добі вийшло 30 годин, бо різниця між Парижем і Нью-Йорком - шість годин. Одну добу ми жили на Мангеттені - це один із найбагатших районів міста, там для нас організували екскурсію. А вже потім переїхали до міста Ротчестер, де в інституті технологій і проходив фінал GENIUS OLYMPIAD. Це один із кращих університетів Америки! Нас був цілий автобус - 47 дітей плюс вісім супервайзерів. На другий день була церемонія відкриття олімпіади на величезній арені, а потім захист проєктів. Мій був у категорії «Креативне письмо». В приміщенні знаходилося вісім суддів, голова журі - дуже доброзичлива і енергійна жінка Мері Ейлін Вуд. Їй вже років за сімдесят, але це такий позитив! Кожен учасник, презентуючи свій проєкт, виносив постер, а я, крім нього, взяла з собою ще іншу картину Віктора Шутки «Містичне озеро», на ній зображено озеро, яке воно є в реальності. Картина дуже сподобалась журі, я розповіла, що це картина сумського художника, і залишила її в Америці, на церемонії нагородження подарувала її Мері.
|
|
|
 |
|
|
Знаєте, я не очікувала, що там буде така дружня атмосфера. Ми були в центрі уваги, і на нас дуже добре реагували інші країни. За кілька днів до олімпіади росіяни підірвали греблю в Каховці. Для нас це трагедія, а от коли ми спілкувалися з іншими командами, зрозуміли, що вони не чули про це. Ми їм дуже емоційно розказували. І коли ми вже побраталися, їхали назад і були у Варшаві, нам написали хлопці з Кореї, що вони зробили статтю про цю трагедію і розмістили її на сайті. Взагалі нас дуже багато розпитували про ситуацію в нашій країні.
Люди на олімпіаді були дуже відкриті, особливо Корея і Мексика, вони дуже ввічливі і дещо консервативні. Американці ментально інші від нас, вони більш розслаблені, це такі великі діти, які по життю ідуть із гаслом «no problem». Нам видавали дуже багато компліментів за наш одяг - вишиванки, українські сукні.
- А російської команди не було?
- Відразу, коли почалася війна, з нашої МАНУ до організаторів конкурсу GENIUS OLYMPIAD був направлений лист із повідомленням, що росія пішла агресією на Україну, і буквально на наступний день американці відповіли, що до кінця війни білорусь і росія виключені з конкурсу. До речі, єдина команда, з якою ми майже не спілкувалися, була команда з Казахстану. Вони між собою спілкувалися російською. Ми жодного разу не чули казахської мови, вони запитували в нас: «Почему вы нам не отвечаете на русском? Отвечайте нам только на русском». Ми, звичайно, відповідали тільки українською і між собою спілкувалися виключно українською.
Коли ми захистили наші проєкти, для всіх команд організували подорож на Ніагарський водоспад, який поділяє дві країни - США і Канаду. Це щось неймовірне! Коли дивишся на нього в Інтернеті - це одне, в реальному житті це система водоспадів, він настільки гарний і величний, що подих перехоплює! Ми підпливали до нього на човні, звісно, були всі мокрі, але це такі емоції!
|
|
|
 |
|
|
Того ж дня у нас був спільний з усіма командами вечір, коли ми обмінювалися національними сувенірами, а на другий - церемонія нагородження, емоційно це був дуже важкий день. Я отримала почесну відзнаку від журі. Взагалі в олімпіаді брали участь проекти в семи категоріях екологічного спрямування: наука, робототехніка, бізнес, музика, короткий фільм, мистецтво, креативне письмо. В кожній номінації п’ять нагород - гран-прі, золота, срібна, бронзова медалі і почесна відзнака. Україна привезла 35 нагород, на жаль, гран-прі у нас немає, але, погодьтесь, і 35 - дуже гарний результат!
Зараз ми всі спілкуємось між собою, у нас є спільні чати. Знаєте, це був найдружніший колектив у моєму житті, і хочеться поїхати на наступну олімпіаду цим же колективом і забрати все золото!
Вікторія Ростоцька
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
