Актор, режисер та Довгоносик
Багатогранністю, талантом та завзятістю цієї людини можна тільки захоплюватися...
Віктор Андрієнко - актор, режисер, каскадер, письменник, продюсер та сценарист. Заслужений артист України. Знявся більш ніж у 100 фільмах і серіалах. Знімався та озвучував анімаційний фільм «Острів скарбів». Створив програми «Шоу довгоносиків» та «Повне мамаду». Здобув премію імені Лесі Українки в номінації «Найкращий фільм для дітей та юнацтва» за фільм «Іван Сила» як режисер. У 2017 році отримав Гранпрі Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Найкращий кіносценарій для дітей та юнацтва» за кіноказку «Легенди Чарівнолісся». Разом зі своїм співавтором Оленою Шульгою написав дві книжки для дітей: «Легенди Чарівнолісся» та книжкукомікс з ілюстраціями художника Радни Сахалтуєва «Шалені пригоди папуги Флінта». Одружений, є син.
НАРОДИВСЯ Віктор у славному місті Запоріжжі. Закінчив Київський театральний інститут - клас професора Бориса Петровича Ставицького.
 |
|
|
 |
|
|
Ще студентом з 1978 року почав працювати в кіно акторомкаскадером, знімався в таких фільмах, як «Дачна поїздка сержанта Цибулі», «Шурочка», «Репортаж», «Балада про доблесного лицаря Айвенго» та ін. З того часу працював у багатьох кінофільмах, серіалах та відомих телепроєктах. Він вже був відомим, але, як кажуть, у вузьких колах професіоналів, коли став найвідомішим піратом країни.
- Коли мене звали на «Острів скарбів», казали: «Візьміть Андрієнка - він вам усе зробить за ту саму зарплату». Я іноді чотирип’ять ролей озвучував - Капітан Смоллет, Біллі Бонс і за Армена Джигарханяна трохи покричав, коли він не міг приїхати. Я отримував насолоду. Якось режисеру мультфільму Давиду Черкаському не вистачило таймінгу. Треба було якось забити час, тому він почав знімати нас наживо і додавати потім якісь мультиплікаційні елементи. А ми... співали пісні про куріння та алкоголь.
Цей мультфільм став улюбленим для декількох поколінь дітлахів, але справжню славу актор відчув після виходу неймовірного «Шоу довгоносиків».
Бардак у телевізорі
- Це була середина дев’яностих, досить абсурдистський, хаотичний світ. Людей занурили в нове життя, не пояснивши його законів. І називається це словом «бардак», іншого не підбереш. Ось і програма в такому ж ключі була зроблена. Ми просто засунули цей бардак усередину телевізора, тоді це досить цікаво резонувало і зараз виглядало б не гірше - адже театр абсурду для нас завжди актуальний. Починаючи з «совка» і досі змінюється зміст, але залишається абсурд як стиль нашого життя. Проте «Шоу довгоносиків» пішло ногами вперед у безсмертя!
|
|
|
 |
|
|
Цитуючи одного з героїв, творець програми наголосив: «Ми зробили таке шоу, що наше телебачення нарешті перекинулося в труні». Після цього в його творчому доробку була робота в серіалах «Дружна сімейка» і «Комедійний коктейль», шоу «Велика різниця» та «Велика різниця поукраїнськи», художні та анімаційні картини.
"Макарони смерті", і не тільки
Віктор - справжній улюбленець журналістів, бо охоче ділиться спогадами про дотепні пригоди на зйомках. Ось як ця: «...Більшість зйомок тоді проходила у Великій Ялті. Взагалі спочатку картина називалася «Макарони смерті». Тому, коли в купе поїзда Київ - Сімферополь, що відвозив мене на зйомки, симпатична супутниця запитала про рід занять, я сказав, що працюю в секретній лабораторії, де виготовляють отруєні харчові продукти (та ось хоча б ті ж макарони!) для усунення шпигунів та диверсантів. Попутниця заразливо сміялася. Не до сміху їй стало, коли, вийшовши на перон, вона помітила шофера кіногрупи, що зустрічав мене. Той тримав у руках табличку «Макарони смерті». На мою галантну пропозицію підвезти до Ялти супутниця відповіла зляканою відмовою.
Дійство ж фільму розгорталося в різних часових епохах і географічних точках: на піратському корветі, в замку англійського лорда, в стародавньому Римі, в епоху Пунічних воєн, в Одесі епохи громадянської війни і т. д. Досить часто ми їздили на зйомки в Артек. Там стояв піратський корвет, серед декоративних насаджень на численних доріжках легко було знімати давньоримську природу та сцени погонь. За один знімальний день ми встигали побувати в кількох епохах. Якось, знаючи, що в знімальному епізоді мені належить бути римським центуріоном, я вийшов з готелю і сів у машину в римській туніці, під якою були тільки спортивні труси.
І ось він - довгоочікуваний епізод, у якому мене мультперсонажі закидають сирими яйцями. Один дубль, другий, третій. Коли Давид Черкаський нарешті скомандував: «Стоп! Знято!», я був весь із ніг до голови у жовтках, білку та яєчній шкаралупі. Чи треба говорити, що тіло моє після такого яйцеметання вимагало довгого і ретельного миття? Отож, виходжу я задоволений і почервонілий з душу в спортивних трусах, а знімальна група вже поїхала. Пізніше з’ясувалося, що один розумник сказав режисерові, ніби я вирішив залишитися в «Артеку» у друзів. Проклинаючи все на світі, в одних трусах і шльопанцях, без копійки в кишені, якої на трусах і не було, деруся півгодини з «Артека» нагору до шосе, потім пояснюю старенькому водієві тролейбуса, що з теплих речей у мене тільки труси і чи не можна мені в такому вигляді безкоштовно до Ялти? Вигляд у мене, напевно, був дуже плачевний, тому водій, зітхнувши, погодився. Вже в Ялті, вийшовши на тролейбусній зупинці, благаю поступитися мені чергою біля телефонуавтомата, який в епоху введення в Україні купонів та відсутності жетонів працював безкоштовно.
І ось якісь нормально одягнені люди, затамувавши подих, слухають, як явно ненормальний мужик в одних трусах злісно репетує в трубку: «Я в піратський корвет ліз? Ліз! Замок лорда охороняв? Охороняв! У Пунічній війні брав участь? Брав участь, і був поранений масовкою! А ви після того, як мене в стародавньому Римі закидали яйцями, навіть чекати не захотіли! Це хамство! Завтра в Одесі з Сонькою Золотою ручкою працювати не буду з принципу, і замість одноногого Сільвера з щогли не падатиму!»
|
|
|
 |
|
|
«Так, - свиснули за спиною, - та по ньому психушка плаче!»
Не встигли згадати про психлікарню, як лунає вереск гальм, і поруч зупиняється фургон із червоним хрестом. З машини вийшли двоє здоровяків у білих халатах та маленький бородатий лікар.
- Здрастуй, Вітенько, - вкрадливо звертається до мене лікар. - Що ти тут робиш?
- Здрастуйте, товаришу майор, - відповідаю я. - А чогось я сьогодні вас у палаці в сенатора не бачив?
- То я тільки на піратський корвет виписаний. (Варто сказати, що це був майор медичної служби Степан Петрович Ухо, який постійно знімався у нас в епізодах.)
- Вітя, може, тебе підвезти? - воркує білохалатник.
- Підвезіть. Буду радий.
Коли обидва білохалатники підсаджували мене у фургон, я встиг почути: «Ось країна, блін! Як таксі зловити, то фіг вам! Навіть не сподівайся! А як людину в психушку відправити - так зараз!» Ішов суворий, але ненудний 1992 рік...»
Знав, що це нескоро припиниться...
До 24 лютого Віктор працював над фільмом «Легенди Чарівнолісся».
- Влітку ми вже мали знімати. Я знайшов гроші, щоби запустити процес. 23-го ми з Русланою Писанкою мали грати «Потяг Одеса-мама», а 24 лютого - нашу нову прем’єру в Харкові. Але Руслана зламала ногу, тому ми не поїхали на ці гастролі. Вона, можливо, і врятувала нас усіх...
Я мешкаю в районі метро «Лівобережна». 24-го бачив, як гелікоптери літали і блискавки від них ішли. Я не міг зрозуміти, чи це салюти чи щось сталося. Поки точилися бої, ми зі співавтором Оленою Шульгою вирішували, що зробити у наступному епізоді серіалу «Чарівнолісся».
Дружина із сином теж тут, ніхто не поїхав. Я знав, що це нескоро припиниться. Такі речі швидко не припиняються. Щоб не збожеволіти, концентрувався на чомусь творчому. Жив у двох світах: один - реальний, у якому від боїв тремтить земля, а другий - світ дитячого кіно, де ти вигадуєш, як має сміятися мольфар.
Також Андрієнко повернувся до акторської роботи. Він знявся у багатосерійному скетчкомі «Зв’язок», що вийшов восени 2023 р. на «Новому каналі». Ці зйомки стали одними з перших із початку повномасштабної війни, з іншими колегамиакторами гастролює за кордон, де дає вистави для українських переселенців. Також він їздить з гастролями і українськими містами.
Імпровізацію - в життя
|
|
|
 |
|
|
А на солоденьке - цитати з «Шоу довгоносиків», багато з яких були імпровізацією на знімальному майданчику:
«Ганьба! Слава! Тобто добрий вечір!»
«І на ці гроші ми купимо багато благ... і гордо від них відмовимося. Можливо»
«...Кульмінація апогею нашого апофєйозу»
«Це тільки початок нашого тріумфального шествія ногами вперед!»
«Тобто зараз буде ексклюзивне загробне кіно про бал. Буде багато огидних подробиць, но шо поробиш - бал є бал!»
«Доктор, у вас є кирпич? - Канєшно, є! Я ж лікар!»
«Частина суші, з усіх боків оточена морем? - Дно!»
«Включіть сьому камеру! - У нас немає сьомої, у нас тільки дві... - Включіть другу камеру! - У нас немає другої, у нас тільки перша і п’ята...»
«Зробили з дитини наркомана - без дрючка не функціонує!»
«Партизани! Здавайтеся! Вам нічого не буде! - А нам нічого і не треба!»
«Хочу, щоб усім було погано і тільки мені одному добре. А ще відро брильянтів і п’ять доларів. І фломастер»
«Люблю щонебудь почитати, коли мені нудно. Наприклад, паспорт»
«Я би сказав, що радий усіх бачити, але це було би перебільшення»
«Шоб тобі назустріч музі все життя повзти на пузі!»
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
