В пазурах російського «Ведмедя»
Розкрито черговий злочин окупантів, які знущалися над мирною жінкою
ВІЙНА не закінчиться у той день, коли замовкнуть гармати. Вона ще довго житиме у людській пам’яті - у спогадах про безсонні ночі, про страх за близьких, про постріли, що розривали тишу мирних сіл.
Зараз більшість сіл Сум-щини звільнені від окупантів, життя там поступово повертається у звичне русло. Та разом із цим усе частіше відкриваються страшні сторінки тих днів. Свідки починають говорити, слідчі збирають докази, а суди встановлюють правду про злочини, скоєні російськими військовими на українській землі.
Окупанти поводилися зухвало й безкарно. Вони вдиралися до чужих осель, проводили так звані «обшуки», погрожували, грабували, забирали майно, затримували людей без жодних пояснень. Інколи достатньо було лише підозри - і звичайна людина могла опинитися під дулами автоматів.
Один із таких моторошних епізодів нещодавно розглянув Тростянецький райсуд Сумсь-кої області. Йшлося про події березня 2022 року у селі Боромля.
«Ми приїхали вас повбивати…»
Ранок 19 березня для родини Миколайчуків (прізвища змінено) починався, як і всі попередні дні окупації, - з тривоги.
У дворі онук рубав дрова. У хаті поралися господарі. Жит-тя ніби йшло своїм звичним плином, але у повітрі висів постійний неспокій. Село здавалося тихим, проте ця тиша була оманливою, бо зовсім неподалік стояли російські підрозділи.
Раптом мешканці почули звук автомобільного двигуна. До подвір’я під’їхала військова машина. З неї вийшло кілька озброєних солдатів у камуфляжі. На рукавах - червоні стрічки.
Вони попрямували у двір так, ніби це була їхня власна територія.
- Де син? - коротко запитав один із них.
Було видно, що це командир. Чоловік слов’янської зовнішності, самовпевнений, з хо-лодним поглядом. У голосі - зверхність і грубість. Він на-звався «комендантом села» і наказав звертатися до нього за позивним «Медвідь».
Як згодом встановило слідство, цією людиною був російський військовослужбовець Мамонов - командир стрілецького батальйону армії рф, що-до якого і було розпочато кримінальне провадження.
Солдати одразу почали об-шук. Вони нишпорили по хаті, перевертали речі, заглядали у кожен куток. Не церемонилися ні з меблями, ні з особистими речами господарів.
Їх цікавило лише одне - знайти сина господині, військовослужбовця Збройних сил України.
- Коли знайду - як свиню за-ріжу, - холодно кинув «Мед-відь».
І раптом на подвір’ї пролунали постріли. російські солдати стріляли… у колодязь. Їм здалося, що український військовий може ховатися там. Кулі з глухим металевим дзвоном вдарялися об каміння, і цей звук довго відлунював у дворі.
Господарі стояли поруч, мов закам’янілі. Ніхто не наважувався навіть поворухнутися. Але найстрашніше чекало по-переду.
«Заберемо хлопця…»
Російські військові раптом заявили: раз сина немає, то вони заберуть із собою онука. Хлопець на той час був ще неповнолітнім. Бабуся одразу кинулася благати:
- Заберіть мене… тільки не дитину…
Зрештою росіяни погодилися. Жінка навіть попрощалася з чоловіком та онуком. У ті хвилини вона була переконана: назад уже не повернеться. Її посадили до броньованого ав-томобіля «Тигр». Машина ру-шила за село - у бік ставка. Біля водойми броневик зупинився. Був холодний березневий день. Серед ще крихкого льоду чорніла ополонка.
Командир наказав жінці йти вперед.
- Ставай на коліна!
Вона опустилася на коліна перед темною водою.
Позаду стояли двоє російських військових з автоматами напоготові.
Знову пролунало те саме запитання:
- Де твій син?
Жінка відповіла, що не знає.
І раптом - постріли! Три ко-роткі звуки автоматної черги. Кулі просвистіли зовсім поруч із її головою. У ту мить бідолашна жінка була впевнена, що це її останні секунди життя. Не відчуваючи холодного березневого вітру, вона подумки молилася.
Лише через деякий час її, змерзлу й налякану до напівсмерті, знову посадили у машину і повезли назад до села. Перед тим як відпустити, окупанти ще раз пригрозили:
- Подумаєш добре… і скажеш, де син. Бо іншого разу не промажемо.
У ті дні в Боромлі людей затримували, відбирали телефони, проводили так звані «допити». Декого вивозили у невідомому напрямку, і більше їх ніхто не бачив...
Вирок
5 березня Тростянецький райсуд розглянув цю справу у порядку спеціального провадження - за відсутності обвинуваченого. Це називається in absentia - коли суд відбувається без підсудного, оскільки той переховується від правосуддя.
Суд визнав російського військового Мамонова винним за ч. 2 ст. 28 Кримінального ко-дексу України - у вчиненні злочину групою осіб за попередньою змовою, та за ч. 1 ст. 438 КК України - у порушенні законів та звичаїв війни. Йому призначено покарання - 10 років позбавлення волі.
Воєнні злочини належать до найтяжчих злочинів у міжнародному праві. Вони не мають строку давності.
Це означає, що навіть через багато років винні можуть по-стати перед судом. І кожна така справа - не лише юридичний документ. Це ще й свідчення людського болю, пережитого страху і приниження.
Постріли біля ополонки у Боромлі не забулися. І рано чи пізно всі, хто віддавав подібні накази або виконував їх, відповідатимуть за скоєне.
Микола Прон
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Не станьте «дропом»!
ЩЕ одна популярна схема шахраїв - схе-ми, пов’язаних із пе-редачею банківсь-ких карток або доступу до рахунків стороннім особам.
Через соцмережі, месенджери чи сайти оголошень лю-дям пропонують передати банківську картку, відкрити рахунок або надати доступ до он-лайн-банкінгу нібито... 
Співробітника НАБУ затримали на блокпості
Служба безпеки пояснила, чому застосувала додаткову перевірку
НА сумських блокпостах доволі суворо перевіряють усіх, хто в’їжджає на територію області. От і нещодавно затримали навіть представника Національного антикорупційного бюро України. Про що відомство заявило у Telegram-каналі....
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
