Її новий фронт – ветерани
Історія ветеранки Іванни Завгородньої, яка після служби допомагає побратимам повернутися до життя
ВЕТЕРАНКА, нині офіцер запасу, Іванна Завго-родня сьогодні працює фахівцем із супроводу ветеранів та демобілізованих у Конотопській громаді. У її ви-борі - впевненість і цілеспрямованість людини, котра бачила війну й навчилася тримати удар.
«Обрала цей шлях, бо доб-ре пам’ятаю власний стан після служби - розгубленість, невизначеність, потребу, щоб тебе просто почули. Тому мій девіз сьогодні: менше бюрократії, більше людяності й підтримки», - говорить жінка.
Найбільший запит – бути почутими
Інститут фахівця із супроводу, який запровадила держава, є важливою ланкою між людиною, що повернулася з війни, та системою державних послуг - не формальним механізмом, а живою підтримкою, що допомагає пройти складний шлях адаптації з гідністю, розумінням і відчуттям, що ти не сам.
У Конотопській громаді нині вісім фахівців із супроводу. Іванна почала працювати у травні 2025 року на базі Тери-торіального центру соціального обслуговування Конотопсь-кої міської ради. Її щоденна робота - це не лише консультації стосовно виплат чи допомога з документами. Це супровід до лікарських комісій, до Пен-сійного фонду, пояснення можливостей навчання, підтримка у найпростіших, але таких важливих питаннях по-вернення до цивільного життя.
Але найбільший запит у ве-теранів - не на довідки. Най-більший запит - бути почутими. Щоб їх не героїзували, а розуміли. Щоб визнавали їхній до-свід і приймали такими, якими вони повернулися.
 |
|
|
 |
|
|
Тому активне слухання для Іванни - не просто метод роботи, а внутрішня позиція. Неви-падково вона зараз пішла до-датково навчатися на психолога у Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя.
Окрім всього, вони з колегами також організовують психологічні тренінги, зустрічі у ветеранському просторі, майстер-класи для ветеранів та їхніх родин. Окрема і дуже чутлива частина її роботи - родини за-гиблих воїнів і зниклих безвісти захисників. Це люди, які жи-вуть з болем, у стресі й невідомості. Часто їм потрібні не ли-ше алгоритми дій, а чиєсь тепле «я поруч».
Особливо болять їй історії жінок - матерів, дружин, до-ньок, які чекають. Тих, хто тримає дім, виховує дітей, працює і водночас щодня живе на межі надії та страху. Саме в цьому напрямку дівчина хоче розвиватися й надалі.
У її співпереживанні немає стороннього споглядання - це досвід, прожитий особисто. Колись вона й сама поєднувала службу з материнством, відповідальність військовослужбовиці - з тривогою за рідних.
Війна, яку вона знає особисто
Співпереживання Іванни - не з чужих розповідей. Вона добре знає, що таке військова служба і життя між фронтом та домом.
Шлях жінки у війську почався задовго до повномасштабного вторгнення. З 2016 року вона служила у 58 окремій мотопіхотній бригаді ім. гетьмана Івана Виговського, була на Донецькому та Луганському напрямках. 24 лютого 2022 року її підняли по бойовій тривозі у Конотопі. Вдома залишалися двоє дітей - дворічний син і дев’ятирічна донька. Їх відразу ж забрали до себе бабуся й дідусь. Усі думали - у безпечне місце, та їхній населений пункт опинився в окупації. По батьківському подвір’ю літали кулі. Іванна просила рідних бути максимально обережними, за-ховати її речі, видалити її фото у формі - бо тоді ворог полював на родини військових.
Служба, військовий обов’я-зок і постійна тривога за дітей були щоденними реаліями. Згодом Іванна прийняла рішення звільнитися за сімейними обставинами, щоб бути поряд і захищати своїх малих уже
по-іншому - щоденною присутністю.
А згодом життя дало їй інший фронт - допомагати по-братимам повертатися до себе. Сили боротися далі знаходить у родині. Вчиться не зациклюватися на негативі, а шукати рішення. Вона творча людина: захоплюється фото і відео, любить кулінарію, готує для рідних естетичні сніданки, співає, інколи виступає на концертах. Мріє про фотосесію у Франції.
У ній дивовижно поєднуються витримка офіцера і ніжність жінки. Іванна не говорить гучних слів про силу. Вона просто щодня її проявляє - у роботі,
у підтримці, у здатності залишатися світлом для інших. І поки вона допомагає ветеранам триматися, для когось саме її слова стають тим, що повертає віру: життя після війни можливе.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Від ідеї – до власного магазину
У Кролевці дружина військового відкрила «М’ясце» завдяки півмільйонному гранту
У МІСТІ Кролевець з’я-вився новий продуктовий магазин «М’ясце». Його відкрила Ніна Зав-городня - дружина учасника бойових дій. Реалізувати власну справу підприємниці допомогла державна грантова... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
