Не кажи "гав" - навчися читати карту!
Як відволікти молоде покоління від квадроберства й запобігти його інфантилізації
ТЕМА квадроберів уже порядком втомила всіх, хто навіть не хотів про неї знати. А кожен дотепник із соцмереж встиг посміятися з нового підліткового захоплення наслідувати поведінку тварин - стрибати вулицями на чотирьох кінцівках, начепивши маску та хвіст умовних котика чи оленя.
Хто вони такі?
Квадробери наполягають, що насамперед їхнє захоплення - це вид спорту. А засновником такої активності вважається японець Кенчі Іто, якого в дитинстві надихнув похід до зоопарку. У 12 років хлопчика вразило, як можуть пересуватися мавпи. Він спробував повторити, і в подальшому японцю навіть вдалося перетворити біг на чотирьох кінцівках на змагальний вид спорту.
Квадробери, які дотримуються спортивного підходу, мають свої рухи, спортивний одяг та захист (рукавички та наколінники), правила для кожної вправи, техніку «складання лап» для бігу, щоб не пошкодити руки та суглоби тощо.
До речі, окрім квадроберів, існують ще теріантропи. Цей термін має наукове підґрунтя і коріння з часів творення міфів. Теріантропи вважають, що в них душа тварини. Ще є субкультура фурі, яка об’єднує поціновувачів антропоморфних тварин (вигадані істоти, що поєднують у собі якості людини та тварини) у попкультурі. Фурі перевдягаються в персонажів з анімаційних фільмів та літератури.
 |
|
|
 |
|
|
У тому, як сприймати квадроберів, люди поділилися на два табори. Для одних це нова невинна підліткова субкультура, що допомагає дітям зняти стрес і відволіктися від війни. Для інших - маячня, що дратує, а іноді й лякає. Адже неодноразово були зафіксовані випадки, коли квадробери занадто вживалися в образ тварини й нападали на людей: гавкали, гарчали, намагалися вкусити. І поки підростаюче покоління нявкає та стрибає українськими містами, дорослі співвітчизники шукають зраду вже не в самій квадробіці, а в реакції на це явище інших, якщо вона відрізняється від їхньої. Як завжди, нова суперечлива тема викликала інформаційний каскад, що спричинив небувалий розбрат у суспільстві. А нашому суспільству зараз тільки цього й не вистачає…
Між тим, в одній із провінцій Канади ця квадробінгова «забавка» вийшла за межі - керівництво місцевої школи пішло назустріч квадроберам і облаштувало в шкільних туалетах ще й лотки для тих, хто ідентифікує себе з тваринкою. Звідки ж ростуть лапи, вибачте, ноги, в цього явища, коли окремі дорослі та цілі соціальні інститути підігрують інфантильності молоді, навіть пропагують її?!
"Покоління сніжинок"
Багато хто з західних експертів вважає, що саме попкультура вплинула на сучасну молодь, яка в порівнянні зі старшими поколіннями менш зріла. І це логічно, адже західний світ за останні десятиліття не стикався з нищівними війнами чи катастрофами, добробут суспільства зростав, а витривалість та стійкість до життєвих негараздів своєю чергою слабшали. Коли базові потреби людини і суспільства задоволені - можна сфокусуватися на творчості та самореалізації. Саме так виникла західна популярна культура, на яку підсів весь світ. Поява Інтернету, а згодом соцмереж прискорила цей процес. З’явилися так звані тренди. З квадроберами відбувається якраз те саме - ця субкультура зараз популярна як в Україні, так і в Європі, і за океаном.
Батьки сьогоднішніх квадроберів - це покоління 30-40-річних. На Заході навіть з’явився термін для людей, що народилися після 1990-го року і зростали у відносно тепличних умовах. Їх називають «поколінням сніжинок». Їм притаманні егоїстичне відстоювання власної думки, нетерпимість до критики, пихатість, поверховість, приниження досягнень старших поколінь. І при всьому цьому вони надмірно ранимі. Представники цього покоління частіше за своїх батьків і набагато частіше за дідів приміряють на себе роль жертви. Впізнаєте трохи себе чи хоча би своїх знайомих?
Звісно, що ми - українські 30-40-річні - не такі вже й «сніжинки», бо зростали в Україні під час буремних 90-х. Потім, правда, був затишний період економічного процвітання, а далі трапилася війна. Як би там не було, найкраще висловився з цього приводу письменник Майкл Хопф: «Важкі часи народжують сильних людей, сильні люди створюють легкі часи, легкі часи породжують слабких людей, а слабкі люди створюють важкі часи».
Виховувати стоїка чи зайчика?
Зараз батьки українських підлітків опинилися в непростій ситуації, коли від їх поведінки залежатиме майбутнє дитини. Чи варто надмірно балувати дітей, дозволяючи їм абсолютно будь-яке дуркування, бо на дітей не можна тиснути, особливо в умовах війни? Чи варто дозволяти їм все те, в чому самі були обмежені матеріальними труднощами або радянською ідеологією? А може, краще виховувати в дитині аскетичне ставлення до матеріального та культивувати стійкість?
Напевно, як і у всьому, важливо триматися золотої середини. Не перетворювати себе і свою дитину на безтурботну «сніжинку» у світі, де забагато викликів. Людина має бути в змозі протистояти життєвим проблемам. Але і шукати складнощів там, де їх немає, теж не варто. У відношенні до квадробіки також має перемогти здоровий глузд і скепсис. Якщо 8-10-річна дівчинка сама шиє собі лисичкині вушка та хвостик, вивчає анатомію тварини, щоб якісно відтворити її рухи, то це нормально. Ми ж усі в дитинстві під час гри перевтілювалися в улюблених персонажів, були тими самими тваринками з мультиків.
Інша річ, коли умовний 17-річний хлопчина вважає, що він крутий вовчище, стрибає на людей, нападає на велосипедистів і кайфує, коли люди сахаються його... Чи почуває він себе дорослим? Чи готовий брати на себе будь-які зобов’язання? Навряд чи. І якось лячно, коли ця людина за рік з’явиться на виборчій дільниці...
Під час підготовки цього матеріалу я спілкувалася з багатьма дітьми та їхніми батьками. В тому числі - з юними туристами, у яких були змагання. Як на мене, це чудова та змістовна альтернатива квадробіці. Тож просто неможливо було не поцікавитися в них ставленням до тваринного тренду.
|
|
|
 |
|
|
Показовою була відповідь трьох 12-річних подружок Кіри, Ярослави і Карини:
- Нейтрально! Це власна справа кожної людини. Поки вони не починають нападати на людей, кусатися і дряпатися - все нормально.
- А до якого віку нормально бути квадробером?
І ось тут думки дівчат поділилися. Були варіанти: з 13 років квадробнічати вже не комільфо; до 14 - нормально; після 20 років квадроберів треба вже відправляти до психіатричної лікарні.
До обговорення долучилася Євгенія, мама 8-річної Насті, яка тим часом вправно долала один за одним етапи дистанції за допомогою мотузок, пов’язаних між дерев:
- Донька теж цікавиться квадробікою, але це не йде далі пустощів вдома в масці котика. А ось спортивним туризмом вона займається завзято і серйозно. З самого дитинства Настя була фізично активною, але через дистанційний формат освіти про відвідування уроків фізкультури можна було забути. Тож у школі нам порадили піти до Сумського обласного центру позашкільної освіти. Насті дуже сподобався широкий вибір гуртків, де можна займатися і пішохідним туризмом, і велосипедним, і ходити у водні походи. А для мене важливо, щоб у дитини були різноманітні кола друзів: у школі - це одні інтереси, при спілкуванні з сусідськими дітьми - інші. Туристична спільнота має взагалі унікальну природу взаємин між учасниками.
Сьогодні світ поляризувався у відношенні до квадробіки. Канадійці ставлять лотки в шкільних вбиральнях, а потім жахаються зростанню проблем з ментальним здоров’ям дітей. Іншу крайність, звісно, можна знайти у наших кровожерливих сусідів, які знищують будь-які прояви свободи та інакомислення. росіяни готують законопроєкт, що забороняє «пропаганду деструктивної ідеології, в тому числі і квадроберства».
А що можемо зробити ми, щоб запобігти тотальній інфантилізації молоді?
Альтернатива квадробіці
Насправді достатньо зацікавити дитину гідним заняттям і підтримувати її в цій справі. Далеко ходити не треба - наші сумські туристичні гуртки є блискучим варіантом. І це - набагато більше, ніж просто фізична підготовка дитини.
- Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, мій син був у Київській теробороні. Він - досвідчений турист. Виявилося, що, крім нього, в бригаді майже ніхто не розуміється на читанні топографічних карт. Кожен вихованець туристичного гуртка вміє читати спортивні карти. І хоча вони дещо відрізняються від топографічних, якими користуються військові, але базові принципи для навігації на місцевості - однакові. Якщо ти орієнтуєшся по спортивній карті, ти точно не розгубишся з топографічною в руках. Мій син не розгубився і навіть у терміновому порядку навчав офіцерський склад користуватися топографічними картами, - розповів керівник гуртка «Велосипедний туризм» Станіслав Мараховський.
|
|
|
 |
|
|
Його я зустріла в екопарку «Верижиця», де відбувалися змагання зі спортивного туризму та орієнтування між вихованцями гуртків фізкультурноспортивного відділу обласного центру позашкільної освіти. Активності були присвячені Дню позашкілля і Дню туризма, що відзначаються протягом одного тижня наприкінці вересня. Тренери заздалегідь підготували трасу з перешкодами, ретельно змонтувавши переправу по натягнутій мотузці між березками на південнозахідному пагорбі парку. Вихованці туристичних гуртків мали пройти умовну дистанцію за допомогою карабінів, страхувальних обв’язок та статичних мотузок у підвішеному положенні, не торкаючись землі.
Судді враховували правильність підготовки спорядження, швидкість подолання ділянок маршруту та техніку пересування. Поділені за віковими категоріями хлопці і дівчата завзято дерлися по балансуючим у повітрі горизонтально натягнутим мотузкам, тренуючи власні силу, спритність та вестибулярний апарат.
Повз локацію, де відбувалися змагання, проходило чимало мешканців району, дехто зупинявся, роздивлявся. Дорослі ностальгували за дитинством. Кілька підлітків розташувалися на протилежному березі озера і вдавали, що тусуються між собою, але весь час крадькома поглядали на юних туристів. Очевидно, що їм було цікаво.
|
|
|
 |
|
|
- Часто буває, коли ми проводимо тренування на вулиці біля центру на периферії Хіммістечка, у нас з’являються глядачі - діти та підлітки з навколишніх дворів. Спочатку вони поводяться зухвало, булять дітей, що займаються вправами. Ми не реагуємо на це, що дратує наших гостей. Але згодом вони заспокоюються, і підліткова цікавість бере гору: від пасивного спостереження вони переходять до активного копіювання наших вправ, а в подальшому просяться приєднатися до нас, - каже керівниця гуртка «Юні туристи» Наталя Лапа.
Під час змагань до гуртківців підійшла мати з 3-річним сином, що прогулювались парком. Їм було цікаво - хто і чому лазить мотузками, натягнутими між дерев. А малий виявив бажання спробувати. Йому одразу виділили амуніцію й показали усілякі мотузковокарабінні прийомчики, від яких дитина була в захваті. Мати теж була приємно вражена доступністю подібної активності в Сумах і побатьківськи теплим ставленням гуртківців до її сина. Всі тренери центру - досвідчені педагоги й професійні спортсмени, і їм є чим поділитися зі своїми вихованцями в плані знань та життєвого досвіду.
|
|
|
 |
|
|
Викладачі центру позашкільної освіти намагаються оптимізувати тренувальний процес навіть за умов довготривалих і частих повітряних тривог. Щоб проводити заняття з дотриманням безпекових вимог, доводиться розбивати вихованців на малі підгрупи - аби кожна дитина була забезпечена місцем у сховищі. Багато теоретичних занять проводиться дистанційно. Тут грає роль і сумлінність самих гуртківців - робити домашнє завдання, відпрацьовуючи десь біля власного будинку фізичні вправи, або зубрити теорію з орієнтування на місцевості.
- Через війну ми змушені проводити чемпіонати області з в’язання туристичних вузлів дистанційно, по відеозв’язку. Звучить дивно, але такі в нас реалії. Діти в’яжуть за певною технікою, мотузкою певного діаметру певний тип вузла. Батьки фіксують все це на відео. Керівник гуртка потім із секундоміром перевіряє дотримання правил змагань, швидкість виконання завдання і зараховує чи ні результат, - розповідає Наталя Лапа.
|
|
|
 |
|
|
Керівник гуртка «Спортивний туризм» Дмитро Кондратенко впевнений, що туризм - найпозитивніший і корисний як для тіла, так і ментального здоров’я:
- Ті, хто приходить до нашої секції, зазвичай ніколи вже не йдуть з туризму. Навпаки, дуже скоро приводять ще й своїх друзів, партнерів, а згодом - власних дітей. У туристичному колі, напевно, найчастіше спостерігається спадкоємність поколінь. Бо тут, поперше, цікаво, адже туризм - це подорожі, пригоди, пізнання себе, рідного краю, а згодом і світу. Подруге, в туристичних походах зароджується і загартовується дружба. Потретє - наші вихованці навчаються базовим для сучасного світу навичкам виживання: визначити місце свого знаходження без смартфона та Гуглкарт, вибрати безпечне місце для намету і поставити його, запалити вогнище, приготувати їжу і при цьому не завдати шкоди природі. До речі, ми тут розвінчуємо міфи радянської географічної школи про мох на північному боці дерева, через який заблукало чимало людей у лісі!
А ще юним сумським туристам аплодують на всеукраїнських змаганнях, адже наші хлопці та дівчата примудряються займати доволі високі місця в командних заліках попри відсутність можливості тренуватися, навіть заходити до лісу. А в Карпатах під час змагань вони обходять за результатами команди з областей, де немає таких суворих заборон через загрозу мінування!
Анна Клочко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
