Наша гордість

У ритмі незламності

Діти з сумського прикордоння продовжують займатися улюбленою справою навіть у бомбосховищі

ДЛЯ зйомки танцювального класу, де займаються діти з Краснопілля, я взяла свій найбільш ширококутний об’єктив. Цей тип фотооб’єктива чудово підходить для зйомки в тісних приміщеннях, дозволяючи захопити максимум простору в кадрі. І саме тамбур бомбосховища розміром три на три метри, який перетворили на танцювальну залу, став ідеальним тестом для його можливостей.

Але навіть за допомогою ширококутної лінзи я не змогла зробити жодного знімка, щоб повністю вмістити молодих танцівників у кадр. Як діти примудряються злагоджено танцювати, синхронно рухатися і при цьому не травмуватися в просторі, де кожен крок обмежений стінами, дверима, шафою та батареями, що буквально оточують їх, - для мене лишилося загадкою. Але з першої ж хвилини я відчула дещо надихаюче в цій спричиненій російською агресією тісноті: дитячу щирість, силу духу та задоволення від того, що вони роблять. Бо це наші діти з сумського прикордоння - завзяті, витривалі й талановиті.

Поки в тамбурі бомбосховища під керівництвом тренера Світлани Гриценко займалася підліткова група, я поспілкувалася з їхніми батьками. Вони терпляче чекали своїх дітей, обговорюючи буденні справи, час від часу рефлекторно озираючись навкруги, коли десь на прикордонні лунав черговий вибух. Високий атмосферний тиск сприяв тому, що звуки розривів КАБів чітко долинали аж до Сум.

Одна з мам - Таїсія Горбач - згадувала, як напередодні повномасштабного вторгнення вони з 12річною донькою Ангеліною та рештою малих танцівників і їхніх батьків збиралися на змагання до Яремче. Дітям так кортіло побачити Карпатські гори, але замість дертися мальовничими схилами у вільний від змагань час вранці

24 лютого 2022го вони мали спуститися у власні підвали і переховуватися там до квітня. Незабаром Таїсія забрала доньку і переїхала до Сум, де було значно безпечніше на той момент.

Ангеліна вже шість років займається танцями. Як і всі діти цієї групи, дівчинка родом із Краснопілля, де вона колись почала свій шлях у танцях під керівництвом Світлани Гриценко.

Коли Ангеліна дізналася, що заняття відновлять, була неймовірно щаслива! Адже Краснопільский центр дитячої та юнацької творчості домовився з сумськими колегами про оренду приміщення для занять двічі на тиждень, - розповідає Таїсія. - Я пробувала віддати її до інших танцювальних секцій, які знаходяться ближче до нашого нового дому. Але нічого не підійшло. А коли вона почула, що свої, краснопільські, розпочинають тренування в Сумах, буквально розцвіла. Тепер вона сумлінно займається онлайн - робить розтяжки та інші танцювальні вправи, а щосереди й суботи охоче поспішає на офлайнзаняття.

Мама іншої танцівниці, Тетяна Шкиря, яка виховує 12річну Ілону, має аналогічний досвід переїзду з Краснопілля до Сум заради безпеки дитини. Вона повністю підтримує доньчине захоплення танцями, адже вважає це корисним не тільки для фізичного здоров’я, але й для ментального.

Я не думаю, що танці переростуть для Ілони у щось більше і вона займатиметься хореографією професійною. Але я рада, що в неї є таке хобі, - каже Тетяна. - Наші діти через війну позбавлені нормального дитинства. Вони щодня чують вибухи, бачать горе і живуть у постійній напрузі. Як батьки ми зобов’язані робити все, аби мінімізувати цей вплив. Після переїзду до Сум Ілона багато часу проводила вдома: школа - онлайн, друзів майже немає, дитина - в ґаджетах. Але відновлення занять танцями з рідним колективом стало для неї справжнім порятунком і мотивацією.

12річний Влад Герман займається танцями ще з дитячого садка - уже близько семи років. Його родина переїхала до Сум нещодавно. Терпець людей урвався, а надії на стабілізацію ситуації в рідному Краснопіллі були зруйновані авіаційним обстрілом 7 листопада разом з будівлею Краснопільського ліцею.

Я навчався в цьому ліцеї, і мені дуже боляче бачити, як сильно він пошкоджений. Сподіваюся, що будівлю відновлять і я зможу повернутися в рідну школу. А поки я щасливий, що можу займатися улюбленою справою зі своїм колективом, - ділиться Влад.

Хлопець зізнається, що умови для тренувань не ідеальні: приміщення дуже маленьке, через що танцюристи навіть не можуть вишикуватися в одну лінію чи виконати «групову підтримку» - стеля занизька. Але для нього головне, що тренування відбуваються в безпечному місці і він може продовжувати танцювати у своїх улюблених стилях - народні танці та хіпхоп.

Дійсно, все життя мешканців прикордонної та прифронтової Сумщини крутиться навколо питань організації більш безпечних умов для існування. До грудня минулого року Світлана Гриценко проводила тренування в будівлі центру позашкільної освіти в Краснопіллі.

Там була справжня зала для занять. Всередині будівлі я відчувала, що ми у відносній безпеці. Але коли діти діставалися тренувань і потім поверталися додо

му - то найстрашніші хвилини для мене. Адже Краснопілля вже давно перебуває під постійними обстрілами. З початку повномасштабного вторгнення і до сьогодні ворожа артилерія дістає до будьякого куточку Краснопілля. Це дуже страшно, - розповідає Світлана Миколаївна, яка має 25 років досвіду викладання хореографії.

Та й навіть у бомбосховищі в Сумах дехто з дітей починає тривожитися та присідати, коли чує відлуння вибухів з прикордоння. І, скоріше за все, це росіяни якраз обстрілюють їхні домівки на Краснопільщині…

Ще влітку батьки малих танцівників двічі на тиждень долали відстань в 40 км до Сум, часто виїжджаючи з Краснопілля під обстрілами. Наразі більшість із них евакуювалася до обласного центру. Дехто поїхав подалі від небезпеки на Захід.

Декілька наших вихованців досі займаються разом з нами онлайн. Але ж такий формат не буде довго стимулювати дітей до занять танцями. Вони роблять розтяжку, вчать танець по відеозапису, який ми завантажуємо в наш спільний чат, але танцювати групові танці дистанційно апріорі неможливо. До того ж діти, що виїхали до інших країн, просто не встигають та не витримують подвійного навантаження: продовжують онлайн вчитися в українській школі, вчать мову нової країни, ходять до місцевої школи, живуть в іншому часовому поясі та намагаються адаптуватися до нової реальності, - розповідає хореограф.

З одного боку, приємно спостерігати за батьками, керівниками позашкільних гуртків і самими дітьми, що, попри несприятливі, важкі й некомфортні умови, знаходять сили рухатися в напрямку розвитку й самовдосконалення. А з іншого - боляче дивитися на порожні спортивні зали, які місяцями простоюють без діла, тоді як вмотивовані діти купчаться в кількох на все багатотисячне місто бомбосховищах. Риторичним залишається питання: чому за майже три роки повномасштабного вторгнення та безпосереднього сусідства з росією місцева влада не спромоглася побудувати хоча б базові захисні споруди для дітей? Через агресію окупанта та бездіяльність окремих чиновників, відповідальних за забезпечення життєдіяльності громад, ми ризикуємо втратити ціле покоління.

Щойно безпекова ситуація дозволить, ми маємо повернути до школи дітей з вулиць, які вештаються під час онлайннавчання безцільно і безконтрольно. Варто мотивувати дітей до навчання в позашкільних закладах, що є платформою для всебічного розвитку дитини, формування її особистості та розвитку талантів. Ці дії мають бути першочерговими для країни.

А поки - надихатимемося прикладом наших краснопільских танцюристів.

Наші діти з прифронтових громад - справжні титани, - з гордістю каже Світлана Гриценко про своїх вихованців. - Влітку ми виступали на Міжнародному фестивалі дитячої та юнацької творчості «Алегро Карпати» і здобули Гранпрі. І це попри те, що наші діти вже давно не тренувалися біля станка і не бачили нормальної просторої зали. Але вони вийшли й станцювали так, що журі аплодувало стоячи, а багато хто не стримав сліз.

Якщо наші діти досягають чемпіонства, тренуючись на квадратному метрі, уявляєте, на що вони здатні, якщо забезпечити їм гідні умови!


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

п»ї




Будь в курсі!

Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня

Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...


UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині

Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...


Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.






Ukr.net – новини провідних компаній