Арсен Мірзоян: «Артист як «танк»
Відомий український співак - про війну, сцену і мільйони для Збройних сил
НА початку повномасштабного вторгнення Арсен Мірзоян майже повністю відмовився від звичного статусу артиста й зосередився на волонтерстві. Сьогодні він продовжує виступати, але кожен концерт для нього - це насамперед можливість допомогти військовим.
В інтерв’ю програмі «Моя історія» на телеканалі «Інтер» співак і волонтер розповів про відповідальність публічної лю-дини під час війни, допомогу ЗСУ, сімейні випробування, ставлення до штучного інтелекту та власну формулу життє-стійкості.
Щомісяця - мільйон на ЗСУ
- Арсене, на початку повномасштабного вторгнення ви були зосереджені виключно на волонтерстві й навіть просили не називати вас артистом. Що змінилося з того часу? Сьогодні ви артист на користь ЗСУ чи волонтер, який підпрацьовує артистом?
- Мабуть, я знайшов для се-бе золоту середину. Усе, що роблю зараз, пов’язане з одним - не опускати руки й рухатися вперед.
 |
|
|
 |
|
|
- Були моменти, коли хотілося здатися?
- Скоріше була лише думка про те, що таке може статися. Але поруч завжди були люди, які не дозволяли цього зробити: дружина, донька, друзі, знайомі - всі, хто підтримував і підтримує мене.
- За останні чотири роки війни ви сильно змінилися. Колись вас називали романтиком ук-раїнської сцени, а сьогодні ви асоціюєтеся з фронтом, волонтерством і допомогою військовим - стали більш брутальним…
- Не думаю, що став більш брутальним. Просто у 2022 році багато артистів не розуміли, як діяти далі. Людям були потрібні відповіді від тих, кого вони слухають і кому довіряють. Публічна людина мала звернутися до своєї аудиторії й чесно сказати, як вона бачить ситуацію.
- Тобто ви відчули відповідальність артиста?
- Насамперед відповідальність публічної людини, яка має позицію. І не тільки громадянську, а позицію людини загалом.
- Сьогодні про ЗСУ не співає хіба що ледачий артист. Але не всі вони розуміють насправді, що відбувається на фронті. Чи не здається вам, що для когось це просто спосіб бути в тренді?
- У слові «шоу-бізнес» є слово «бізнес». Для когось фінансова складова завжди буде важливою.
- Ви й досі віддаєте всі зароблені кошти на потреби ЗСУ?
- Так. Якщо говоримо про публічні концерти - так. Навіть під час приватних виступів ми часто переводимо розмову в практичну площину. Я не називаю гонорар. Кажу: «Мені по-трібен пікап». І на цьому до-мовленість закінчується.
- Скільки вдається збирати?
- Якщо говорити про нашу родину - Тоню Матвієнко і мене - це приблизно мільйон гривень щомісяця. Ми акумулюємо ці кошти й спрямовуємо на потреби військових. Сам дивуюся, як це вдається підтримувати на та-кому рівні. Але для мене це свідчення довіри людей. Саме довіра дає сили не зупинятися.
- Ви дуже близько співпрацюєте з військовими, починаючи з 2022 року. Вас часто запитують, чому ви не мобілізуєтеся?
- У війську кожен має бути максимально ефективним на своїй ділянці. Я розумію, що якби потрапив у конкретний підрозділ, то, швидше за все, займався б тим самим, чим займаюся зараз. Але в межах од-ного підрозділу. Натомість сьогодні маю можливість допомагати багатьом бригадам, бувати на позиціях і підтримувати хлопців. Музикант безпосередньо на позиціях - це досить рідкісне явище.
|
|
|
 |
|
|
- Ви колись сказали, що артист під час війни - це своєрідний танк, який психологічно вивозить людей із поля бою.
- Так і є. Але артист має бути таким, щоб бійці йому вірили.
Не ідеальний чоловік, син, батько
- Ваш батько живе на терито-рії росії. Чи підтримуєте ви зв’язок?
- Ні. На початку війни стало зрозуміло, що багато непричетних людей просто не усвідомлюють того, що відбувається. І я вирішив: якщо людина не розуміє, про що йдеться, то нам немає про що говорити.
- Чутки про ваше розлучення з Тонею Матвієнко з’являються регулярно. Ви вже звикли до цього?
- Так. Наш піарник навіть жартує, що це зручно: можна нічого не робити, а раз на місяць усе одно виходить якась новина.
- На початку вторгнення Тоня з донькою виїхала за кордон. Це був непростий період для вашої сім’ї. Як вдалося його пережити?
- По-перше, сьогодні є всі можливості залишатися на зв’язку. Відеодзвінки, конференції - усе це допомагає. Але тоді було багато невизначеності, напруження. У якийсь мо-мент Тоня сказала: «Все, я по-вертаюся додому». Вона навіть думала про роботу за кордоном, але я був категоричним. Сказав: «Ти заслужена артистка України. Повертайся додому. Сім’ю потрібно берегти й жити далі, хай навіть у нових умовах».
- Вашій доньці Ніні вже десять років. Який ви батько?
- Не знаю. Можливо, не ідеальний. Але дуже намагаюся не втратити зв’язок із дитиною. Бо можна бути будь-яким батьком, але якщо втрачений зв’я-зок - усе інше вже не має значення.
Рятівний конфлікт
- Як ставитеся до штучного інтелекту? Не боїтеся, що він колись писатиме пісні краще за людей?
- Не думаю, що він напише краще. Але мушу визнати: оркестрові партії штучний інтелект створює дуже непогано. Я це чув. І навіть помічаю в окремих сучасних піснях, де він уже використовувався.
- Ви самі ним користуєтеся?
- Можу поспілкуватися зі штучним інтелектом про свої тексти, попросити рецензію. Мені цікаво почути його аналіз. Але коли він пропонує щось дописати чи змінити, я кажу: «Не треба».
|
|
|
 |
|
|
- Яке ваше головне джерело життєстійкості?
- Конфлікт. Знайдіть собі конфлікт. Не обов’язково з лю-диною - із собою, зі своїми страхами, сумнівами, обставинами. Саме конфлікт змушує рухатися вперед. Десь щось не так зробив, десь помилився, десь тобі сказали, що не вий-
де - і ти вже маєш мотивацію довести протилежне. Не треба бути гуманістом. Я говорю про внутрішній двигун, який не до-зволяє стояти на місці.
- Що для вас сьогодні означає успіх?
- Успіх - це побічний ефект. Багато хто думає, що це кінцева мета. Насправді ціль - знайти свій шлях. Коли я виходив із прохідної «Запоріжсталі», то просто зрозумів: більше не хо-чу жити чужим сценарієм. Тоді я обрав музику. І сьогодні ро-зумію: головне не стадіони, нагороди чи популярність. Го-ловне - займатися тим, без чого не можеш жити.
- Ви знайшли те, без чого не можете жити?
- Знайшов. Бо коли справа стає не роботою, а служінням, ти не вимикаєшся з неї ні на хвилину. Пісні приходять у дорозі, вдома, уві сні. І тоді вже не думаєш про результат. Просто продовжуєш свій шлях.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
