Одна мить, що зруйнувала життя
Як лебединський водій залишив жінку інвалідом, але уникнув в’язниці
ЖИТТЯ до і після... Цю фразу ми чуємо на-стільки часто, що во-на майже втратила свій сенс. Нею описують війну, тяжкі хвороби, стихійні лиха чи великі особисті трагедії. Але лише той, хто сам опинився по той бік цієї невидимої межі, по-справжньому розуміє її зміст.
Для 50-річної жительки Ле-бедина Лариси Оганесян такою межею став звичайний осінній вечір. До нього вона жила як усі, мала свої труднощі, але мала й майбутнє. Працювала, утримувала сім’ю, самотужки виховувала доньку, думала про завтрашній день. Як і тисячі інших лю-дей, після робочої зміни вона поспішала додому. А потрапила... в реанімацію! Одна мить пе-рекреслила майже все. Тепер її життя складається не з планів, а з нескінченного лікування, з бо-лю, постійних переживань і страху, що коштів на наступний припис необхідних пігулок може просто не вистачити.
І це не наслідок ворожого обстрілу чи стихійного лиха. Причиною став водій легковика, який збив жінку на дорозі, а потім спокійно поїхав геть, за-лишивши постраждалу напризволяще.
Минуло вже понад півтора року. За цей час жінка так і не змогла повністю одужати. Вона стала інвалідом, втратила ро-боту, потребує постійного лікування і фактично залишилася сам на сам зі своєю бідою.
Натомість винуватець реального покарання так і не поніс. Більше того - врешті-решт його звільнили від відбування покарання, і навіть скасували рі-шення про матеріальне відшкодування, змушуючи потерпілу знову проходити всі кола судової системи вже в цивільному процесі.
Саме з таким болем до ре-дакції ВШ звернулася сестра по-терпілої Тетяна Терновець. Ка-же, вони вже майже втратили надію добитися справедливості. Тому вирішили хоча б через ви-дання розповісти про те, як одна дорожньо-транспортна пригода може зруйнувати людське життя і чому навіть обвинувальний ви-рок не завжди означає заслужене покарання.
Вечір, який розділив життя навпіл
1 листопада 2024 року Лари-са Оганесян, як завжди, поверталася велосипедом із роботи. Бу-ло близько 17:30. Накрапав до-щик, на вулиці починало сутеніти. Попереду чекав звичайний домашній вечір, який нічим не мав відрізнятися від сотень попередніх. І раптом сильний удар!
У велосипедистку врізався Mercedes-Benz, за кермом яко-го був місцевий житель Р. Жінка отримала численні тяжкі травми. Згідно з висновком судмедекспертизи, у неї діагностували відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеня, крововиливи, уламковий перелом скроневої кістки з переходом на основу черепа, пошкодження барабанних перетинок, а також низку ін-ших небезпечних ушкоджень го-лови. Крім цього, вона зазнала забоїв попереково-крижової ді-лянки та ліктьового суглоба.
Втім, сухі рядки експертного висновку навряд чи здатні пов-ністю передати, в якому стані опинилася постраждала. Меди-кам буквально довелося боротися за її життя. Кожна хвилина була вирішальною, адже травми голови належали до категорії тих, які нерідко закінчуються смертю або тяжким розладом здоров’я...
Однак водій після зіткнення навіть не спробував надати до-помогу і не викликав швидку. Він просто поїхав далі.
Саме цей факт особливо важко зрозуміти близьким Ла-риси. Адже після будь-якої аварії людина ще може сподіватися на шанс. На те, що поруч опиниться той, хто викличе лікарів, зупинить кровотечу, допоможе дочекатися медиків. Іноді саме такі моменти визначають, житиме по-терпілий чи ні. Та цього шансу, переконана сестра постраждалої, Ларису фактично позбавили.
Самого ж водія правоохоронці знайшли лише через два тижні. А його автомобіль виявили схованим у гаражі сусідки.
Свої дії чоловік намагався виправдати. Він стверджував, що після зіткнення велосипедистка нібито підвелася, тому він вирішив, що серйозної до-помоги вона не потребує, і спокійно поїхав далі. А те, що ав-томобіль опинився в гаражі су-сідки - мовляв, він постійно за-лишав там свою машину.
Згодом чоловіка визнали винним, зокрема й у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані. Але для самої Лариси це вже нічого не змінювало. Найважчі випробування для неї лише починалися...
Ціна виживання
Тяжкі травми голови не ми-нають безслідно. Навіть коли лікарям вдається врятувати людину, попереду на неї чекають довгі місяці, а іноді й роки лікування, реабілітації та по-стійного відновлення. Саме та-ким шляхом, на жаль, доводиться йти і Ларисі Оганесян.
За словами її сестри Тетяни, лікування виявилося надзвичайно дорогим: ліки, обстеження, консультації лікарів, операції, реабілітація. Кожен новий етап вимагав нових витрат.
Спочатку родина намагалася впоратися власними силами. По-тім позичали гроші у знайомих, розпродали все, що тільки було можливо. Спершу ще намагалися вести облік кожної витраченої гривні. Але коли сума витрат перевалила за сто тисяч гривень, рахувати перестали.
- Бо який у цьому вже був сенс? - каже Тетяна. - Лікуван-ня необхідно продовжувати, і кінця цьому не видно…
Найстрашніше, що навіть після всіх пережитих операцій і лікування Лариса так і не по-вернулася до того життя, яке мала раніше. Лікарі встановили їй другу групу інвалідності.
Через наслідки травм вона була змушена залишити роботу. Людина, яка ще зовсім недавно сама заробляла на життя, тепер опинилася в ситуації, коли кож-на копійка має значення.
Її пенсія по інвалідності становить лише три тисячі гривень. Цих коштів ледве вистачає навіть на найнеобхідніше. Про повноцінне лікування чи реабілітацію за такі гроші годі й говорити.
Та фінансові труднощі - лише одна сторона трагедії. Жінка самотужки виховує доньку. Ко-ли сталася аварія, дівчині ще не було й шістнадцяти років. У тому віці, коли більшість підлітків думає про розваги та знайомства, їй довелося швидко подорослішати. Дівчина навіть вступила до медичного коледжу, щоб у майбутньому мати змогу допомагати матері. Це рішення було продиктоване не романтичними мріями про професію медика, а суворою реальністю.
Та сьогодні під питанням уже й саме продовження на-вчання. Через нестачу коштів сім’я не впевнена, що зможе й надалі оплачувати всі пов’язані з ним витрати.
Вирок, який здавався справедливим...
Після завершення досудового розслідування щодо винуватця ДТП було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 ККУ - порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні уш-кодження, а також за ч. 1 ст. 135 ККУ - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
5 березня цього року справу розглянув Лебединський райсуд. І визнав водія винним. По-каранням стали три роки по-збавлення волі. Крім того, суд задовольнив цивільний позов потерпілої та постановив стягнути на її користь 320 тис. грн моральної шкоди із заявлених 400 тисяч. Адже 80 тис. грн, як зазначено у вироку, обвинувачений відшкодував добровільно ще під час розгляду справи.
На перший погляд, історія добігла логічного завершення. Винний отримав покарання, а потерпіла - хоча б часткову компенсацію за пережите.
Проте згодом ситуація кардинально змінилася. Цей вирок оскаржили прокурор Лебедин-ського відділу Сумської окружної прокуратури і адвокат об-винуваченого.
 |
|
|
 |
|
|
І 9 червня Сумський апеляційний суд розставив у цій історії зовсім інші акценти. Рі-шення першої інстанції було змінено. На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого звільнили від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Також суд скасував рішення щодо стягнення моральної шко-ди та направив цю частину справи на новий розгляд, уже в по-рядку цивільного судочинства.
Тобто замість того, щоб по-ставити крапку в багатомісячній судовій історії, потерпіла фактично отримала необхідність усе починати знову - вже в іншому судовому процесі.
Апеляційний суд мотивував свій вердикт тим, що під час розгляду кримінального провадження були допущені порушення вимог кримінального процесуального закону, які могли пе-решкодити ухваленню законного та обґрунтованого рішення. Інакше кажучи, йшлося не про переоцінку самої трагедії чи тяжкості її наслідків, а про процесуальні аспекти розгляду справи!
Однак самій потерпілій від та-кого пояснення навряд чи стало легше. Адже незалежно від юридичних формулювань її стан не змінився. Вона так само залишається людиною, яка втратила здоров’я, можливість працювати та звичне життя, а компенсація за пережите знову відкладається на невизначений час.
Збіг обставин чи привід для запитань?
Є у цій історії ще одна обставина, яка викликає питання у по-терпілої сторони. Із весни цього року винуватець ДТП, згідно з наявною інформацією, влаштувався на нову роботу. І на думку постраждалої сторони, саме це працевлаштування в нинішніх умовах може свідчити про наявність у чоловіка певних зв’язків і можливостей. Тому, говорить Тетяна, після рішення апеляційного суду у родини виникли сумніви, чи не могли ці обставини якимось чином вплинути на ре-зультат розгляду справи?
Водночас жодних доказів такого впливу потерпіла сторона не наводить, тому ці припущення залишаються лише особистою думкою родини.
Однак сам факт подібних пі-дозр теж є певним сигналом. Адже довіра людей до судової системи тримається не лише на законності ухвалених рішень, а й на їхній зрозумілості для суспільства. Якщо потерпілі не мо-жуть зрозуміти, чому людина, чиї дії призвели до таких наслідків, зрештою уникнула реального позбавлення волі, це неминуче породжує недовіру, підозри й відчуття несправедливості.
Саме тому потерпіла сторона не збирається зупинятися. А найближчим часом звернеться з касаційною скаргою до Вер-ховного Суду, сподіваючись, що там справу оцінять не лише з позиції процесуальних норм, а й з урахуванням усіх її обставин.
За статтями закону легко загубити людину
За багатотомними матеріалами кримінального провадження, юридичними формулюваннями, номерами статей та процесуальними тонкощами дуже легко перестати бачити головне. А головне в цій історії - не автомобіль Mercedes-Benz, схований у чужому гаражі, не суперечки адвокатів і прокурорів та навіть не саме судове рішення. Го-ловне - доля людини.
50-річної жінки, яка просто їхала додому з роботи, не шу-каючи пригод, і за кілька секунд опинилася по той бік повноцінного життя. З інвалідністю, по-стійним болем, нескінченними лікарнями, боргами і тривогою за майбутнє власної дитини.
Безумовно, суди зобов’язані керуватися законом. І якщо під час судового розгляду були до-пущені порушення, суд не має права їх ігнорувати. Проте існує й інший бік правосуддя. Для суспільства справедливість - це не лише бездоганно оформлені процесуальні документи,?а й усвідомлення того, що закон один для всіх, не існує привілейованих людей чи виняткових. Закони Карного кодексу мають захищати того, кому завдано шкоди. Саме заради цього вони й існують.
Микола Прон
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
