«Вербна неділя: хронологія злочину»
Історія найкривавішого дня Сум стала документальним свідченням трагедії у проєкті «Суспільного»
НЕДІЛЯ 13 квітня 2025 року стала одним із найтрагічніших днів в історії Сум. У Вербну неділю російські війська вдарили по самому центру міста. Близько 10:20 мирний ранок обірвали дві ворожі балістичні ракети. Перший вибух став шо-ком. Другий - трагедією ще більшого масштабу.
За три хвилини після першого удару, коли перехожі кинулися рятувати поранених, а до місця вже прибували медики, рятувальники та поліцейські, відбувся ще один. Саме така тактика подвійного удару призвела до величезної кількості жертв і постраждалих. Удар припав на одну з найлюдніших ділянок міста. Поруч розташовані житлові квартали, нав-чальні заклади, адмінбудівлі... Через центр рухався громадсь-кий транспорт, працювали ма-газини, кав’ярні, установи. У той ранок на вулицях було особливо людно. Наслідки ата-ки виявилися катастрофічними. Загинули 35 мирних жителів, поранення отримали 145 осіб.
![]() |
|
Багато людей зазнали важких травм, опіків, численних уламкових поранень. Деякі по-страждалі тривалий час перебували у вкрай тяжкому стані, а лікарі боролися за їхнє життя протягом кількох тижнів. Се-ред тих, кого вбила росія, були люди різного віку та професій. Це - водій автобуса КП «Елек-троавтотранс», який загинув на своєму робочому місці, працівники культури, викладачі, держ-службовці, студенти, підприємці та пенсіонери. Жертвами атаки стали люди, які їхали громадським транспортом, гу-ляли містом або поспішали у власних справах. Деякі родини втратили одразу кількох близьких.
Значних руйнувань зазнали Конгрес-центр і корпуси Сум-ДУ. Вибухова хвиля вибила тисячі вікон, пошкодила фасади історичних будівель, понівечила громадський транспорт і приватні автомобілі…
Минуло більше року, але ця трагедія залишається відкритою раною Сум і нагадуванням про воєнний злочин, який за-документовано для історії.
Хронологія подій – у проєкті «Суспільного»
Минулого тижня команда «Суспільне Суми» презентувала документальний проєкт «Вербна неділя: хронологія злочину», який відтворює жахливі події цього дня. Стрічка реконструює хронологію ни-щівного удару по центру міста.
Над проєктом журналісти працювали кілька місяців. Його основу склали свідчення поранених, очевидців, волонтерів, рятувальників, медиків і всіх, хто опинився в епіцентрі трагедії. Автори прагнули не лише відновити послідовність подій, а й зберегти людські історії, які стали живими свідченнями ци-нічної російської атаки. «Для нашої команди цей фільм - більше ніж проєкт. Це можливість зберегти пам’ять. Адже кожного з нас певною мірою торкнулася ця трагедія. Пра-цюючи на місці події, ми намагалися зафіксувати всі події того дня. Дякую кожному, хто поділився своїм болем і погодився розповісти свою історію», - зазначила на допре-м’єрному показі головна ре-дакторка «Суспільне Суми» Катерина Гладенко.
За словами авторки проєкту Христини Довбні, головною метою було зафіксувати па-м’ять очевидців, адже саме людські свідчення найточніше передають масштаб трагедії. «Із чутливою журналістикою працюю ще з початку повномасштабного вторгнення, тож думала, що моя психіка готова до всього, - зазначила Хрис-тина. - Та у процесі роботи над фільмом зрозуміла: ні, не готова, коли герої ділилися своїми моторошними історіями, які їм довелося пережити. Це не-справедливо, що наші люди змушені проходити через такі випробування. Саме тому важливо зберігати ці свідчення, щоб світ не мав права забути про злочини, які чинить росія проти українців».
Одним із героїв фільму став керівник Сумської обласної організації Українського Чер-воного Хреста Ігор Шаповал - чуйна, відповідальна й самовіддана людина. Він одним із перших прибув на місце російського удару та допомагав рятувати постраждалих. Ігор надав авторам відеозаписи з бодікамери, що зафіксували перші хвилини після трагедії. Ці документальні кадри увійшли до фільму. Нещодавно Ігор Шаповал раптово пішов із життя, тож його розповідь стала не лише частиною стрічки, а й пам’яттю про людину, яка до останнього дня присвячувала себе допомозі іншим.
![]() |
|
Окрім особистих історій, автори зібрали всі відомі на сьогодні факти про підготовку російського удару, перебіг офіційного розслідування та встановлення причетних до цього воєнного злочину.
Розслідування, запитання без відповідей і правова оцінка
Після завершення рятувальної операції увага суспільства зосередилася не лише на на-слідках російського удару, а й на обставинах, які могли передувати трагедії. Одним із відкритих питань стала інформація про те, що в підвалі Кон-грес-центру СумДУ того дня мало відбутися нагородження військовослужбовців. Саме її згодом використала ворожа пропаганда, намагаючись ви-правдати удар по центру міста, а російський лідер назвав цей удар «відплатою» за дії української армії на курщині.
Координаторка Тренінгово-го центру організації Truth Hounds Марина Слободянюк у фільмі пояснює, що в подібних випадках ключовим є принцип пропорційності. «Якщо навіть існувала військова ціль, це не означає, що можна завдавати удару будь-якими засобами. Міжнародне гуманітарне право вимагає оцінювати співвідношення між потенційною військовою перевагою та можливими втратами серед цивільного населення».
Особливу увагу експерти звертають на другий удар. Обидві ракети були високоточними. Перша влучила в район Конгрес-центру, а друга - приблизно за 160 м від місця першого вибуху. За словами Сло-бодянюк, така відстань між точками влучання свідчить, що друга ракета, ймовірно, була спрямована вже не по будівлі,
а по території, де після першого вибуху зібралися люди - цивільні, рятувальники та ті, хто кинувся допомагати по-страждалим. Саме тому другий удар став найбільш смертоносним.
Зі слів Марини Слободянюк, виконавцями удару по Сумах були дві ракетні бригади армії рф, які зробили відповідні пуски з курської та воронізької областей одночасно. Ці ж бригади фігурували у розслідуванні ракетного удару по драмтеатру в Чернігові 19 серпня 2023 року, коли православні відзначали Яблучний спас. Тоді ро-сійський «Іскандер» влучив в історичний центр міста, зокрема - в будівлю драмтеатру, де проходила зустріч військових та виробників дронів. Внаслі-док удару загинуло семеро людей, серед них шестирічна дівчинка.
У день трагедії на Вербну неділю міський голова Коно-топа Артем Семеніхін оприлюднив відеозвернення, у яко-му заявив, що в центрі Сум планували провести церемонію нагородження військовослужбовців 117 окремої бригади те-риторіальної оборони. За його словами, організацією заходу займалося керівництво області. При цьому Семеніхін наголосив, що військові перебували в укритті й не постраждали.
![]() |
|
Тодішній голова Сумської ОВА Володимир Артюх підтвердив, що був запрошений на захід, але заперечив, що був його ініціатором. Наступного дня після трагедії в Сумській обласній раді зареєстрували проєкт рішення про висловлення недовіри керівнику ОВА. 15 квітня Кабмін погодив його звільнення.
Одразу після трагедії журналісти «Суспільного Суми» звернулися до командування 117 окремої бригади ТрО із проханням підтвердити або спростувати інформацію про нагородження військових. Від-повіді тоді не надійшло. Піз-ніше - направили офіційний за-пит до Регіонального управління Сил територіальної оборони «Північ». У відповіді зазначалося, що службове розслідування проводило Головне управління Військової служби правопорядку, однак його ре-зультати до управління не надходили. Запит, направлений безпосередньо до 117 бригади вже у 2026 році, також за-лишився без відповіді.
Однак вже через п’ять днів після удару командування ЗСУ видало розпорядження про заборону проведення урочистих заходів, масових зборів і шикувань поза межами укриттів. Згодом ці обмеження були розширені, аби мінімізувати ризики для військових і цивільного населення.
Свідчення військовослужбовця 117 бригади
У квітні 2025 року американське видання The Washington Post опублікувало матеріал із розповіддю одного з військовослужбовців 117 бригади. Він повідомив журналістам, що
під час російського удару пе-ребував у підвалі будівлі Кон-грес-центру, де проходила церемонія нагородження. Са-ме укриття врятувало життя Олександру та його побратимам.
Водночас його близькі лю-ди, які того кривавого дня пе-ребували на вулиці, зазнали поранень. Згодом стало відомо, що цим військовослужбовцем був чоловік Вікторії Руди-ки - матері півторарічної Кіри, чий триколісний велосипед після удару став одним із найвідоміших символів трагедії та облетів навіть світові медіа.
За словами Вікторії, військові не підтримували ідею проведення церемонії. «Вони не хотіли туди йти. Казали, що зараз потрібно воювати, а не проводити нагородження, - розповідає в стрічці жінка. - Чоловік був дуже незадоволений тим, що їх відволікли від служби».
Після трагедії Олександр особливо болісно переживав те, що через організацію заходу постраждали десятки мирних людей. На жаль, тато крихітки Кіри невдовзі загинув на фронті. Він став на захист України із перших днів повномасштабного вторгнення, був оператором-розвідником у 117 бригаді ТрО…
«Мамо, я не хочу помирати»
Під час ракетного удару Вікторія Рудика разом із двома доньками - Кірою та Еліною - опинилися в епіцентрі вибуху. Жінка знала, що чоловік може бути неподалік: «Для нас кож-на хвилина разом дуже цінна. Якщо є можливість хоча б побачитися або помахати одне одному рукою, ми завжди її використовуємо. Тому й вирішили поїхати саме сюди…»
Старша, 12-річна донька бу-ла в цей час на тренуванні. Кіра, на щастя, не зазнала по-шкоджень, однак шестирічна Еліна, яка їхала попереду на дорослому самокаті, отримала тяжкі поранення. Уламок ракети пробив їй плече та легеню.
Вікторія згадує, що після вибуху все навколо огорнули дим, пил і уламки. Вона одразу знайшла маленьку, а за кілька секунд побачила Еліну, яка лежала біля будівлі, згорнувшись у позі ембріона та прикриваючи голову руками - саме так, як її навчали батьки на випадок небезпеки. Матір взя-ла Кіру на руки, допомогла Еліні й побігла до найближчого перехрестя, де небайдужі лю-ди намагалися надати допомогу. Лише тоді вона зрозуміла, наскільки тяжким було поранення в середньої доньки: з рани в ділянці плеча й шиї почалася сильна кровотеча. Щоб зупинити її, Вікторія затиснула рану рукою. Дівчинка втрачала сили й повторювала: «Мамо, я не хочу помирати».
![]() |
|
Обстеження у лікарні показало, що уламок проник у грудну клітину Еліни, пошкодив легеню, плече та ключицю. Дів-чинці провели невідкладну операцію, після якої вона перебувала в медикаментозному сні. Попереду були тривале лікування, дренування легені, сильний біль і виснажлива реабілітація.
Після поранення та операції в Еліни збереглися наслідки травми, крім того, в її організмі досі залишаються уламки ракети, що проникли надто глибоко в тканини, аби їх можна було безпечно видалити.
Після пережитого змінився й психологічний стан дівчинки. За словами матері, до трагедії Еліна була дуже життєрадісною, енергійною та гучною ди-тиною. Після поранення вона стала більш замкнутою, частіше плакала та потребувала тривалої психологічної підтримки. Дівчинка продовжує процес відновлення, проходить реабілітацію, працює з психологами, займається плаванням і балетом. Попри тяжкі наслідки поранення, вона поступово повертається до активного життя, а її історія стала ще одним свідченням того, який вплив російські ра-кетні удари мають на українських дітей та їхні родини.
Життя після трагедії
Для багатьох постраждалих війна не закінчилася після вибухів. Продавчиня Олена Бойко, яка отримала тяжкі поранення, і сьогодні проходить лікування.
Після кількох операцій вона ще тривалий час носила апарат зовнішньої фіксації, а згодом лікарі встановили в руку металеву пластину. Жінка отримала інвалідність та поки що не по-вернулася до роботи. Чоловік і старший син Олени Бойко нині захищають Україну. Молодший навчається у футбольній академії у Київській області.
Сумський школяр Кірил Ілляшенко, який їхав з мамою в гості до бабусі автобусом і потрапив під ракетний удар, теж оговтується після трагедії. Тоді підліток швидко зорієнтувався у ситуації, вистрибнув у вікно понівеченого автобуса і деблокував закляклі від вибуху двері, врятувавши свою маму і тих пасажирів, які лишилися живими після вибуху. Сам хлопець був поранений трьома уламками в голову… Згодом президент України Володимир Зеленський вручив Кірилу відзнаку «Майбутнє України». За свій вчинок хлопець також отримав національну премію «Скарб нації - 2025» за мужність, нагороджений Почесною відзнакою Сумської міської ради «За заслуги перед містом» III ступеня та отримав годинник від прем’єр-міністра України.
![]() |
|
Через рік після трагедії Су-ми продовжують жити - під по-стійними обстрілами, переживаючи біль чи не щоденних втрат. Але пам’ять про той ра-нок залишається болючим на-гадуванням про ціну війни та про відповідальність за злочини проти мирного населення.
Від пам’яті до відбудови
Під час презентації проєкту ректор СумДУ Василь Карпуша наголосив, що пам’ять про трагедію має жити не лише в архівах, а й у суспільній свідомості. «Руйнування будівель можна відновити, але неможливо по-вернути життя людей», - сказав він, нагадавши, що серед за-гиблих унаслідок ракетного удару були дві студентки на-вчально-наукового медичного інституту СумДУ.
За його словами, університет уже готується до відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російського уда-ру. Першочерговим об’єктом стане навчальний корпус № 2, який зазнав значних руйнувань під час другого ракетного уда-ру. «Вже розроблено проєктно-кошторисну документацію вартістю близько 53 млн грн, - повідомив Василь Карпуша. - Наразі тривають конкурсні процедури в межах державної програми відновлення зруйнованих об’єктів. Ми маємо підтримку Міністерства освіти і науки, Сумської ОВА та міської влади, щоб саме цей корпус був серед першочергових об’єктів відбудови. Для міста важливо бачити не лише сліди трагедії, а й процес відновлення, який свідчить, що Суми живуть і розвиваються».
Проєкт «Вербна неділя: хронологія злочину» можна подивитися на YouTube-каналі «Суспільне Суми».
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.









