З Білопілля - у небо над Сумщиною
Як оператор БПЛА «Руді» із 158 ОМБр знаходить ворога ще до удару
ЩЕ донедавна життя на-шого героя нічим не відрізнялося від ін-ших: робота, сім’я, щоденні турботи й звичайні плани на майбутнє. Він родом із прикордонного Білопілля на Сумщині, навчався на слюсаря-електромонтажника й май-же дев’ять років працював на підприємстві з виготовлення металовиробів. Коли через по-стійні російські обстріли ви-робництво довелося перевезти до Сум, разом із колегами продовжив працювати вже там.
Згодом змінилося й життя самого Ігоря. Сьогодні він - оператор розвідувального безпілотника артилерійського підрозділу 158 окремої механізованої бригади. Побратими знають його за позивним «Руді». Позивний, усміхається військовий, з’явився ще в дитинстві - через руде волосся. Колись так його називали друзі, тепер - побратими.
Служити довелося на рідній Сумщині. Для нього це не просто місце виконання бойових завдань, а земля, яку знає з ди-тинства. «Є якась гордість, - зі-знається чоловік. - Захищаю не тільки Україну, а й свою малу батьківщину».
 |
|
|
 |
|
|
Коли досвід важливіший за підручники
Бойовий день екіпажу починається задовго до світанку. Безпілотник підіймається у не-бо, щоб знайти противника, виявити його техніку чи укриття, скоригувати роботу артилерії. Від уважності оператора залежить не лише точність удару, а й безпека тих, хто працює на землі.
Та впевненість прийшла не одразу. Ігор пригадує, що пер-ші виходи на позиції були найважчими. Найбільше боявся не обстрілів, а допустити помилку або втратити безпілотник. Зго-дом зрозумів: хвилювання ли-ше заважає.
«Коли переживаєш, працюєш гірше. З досвідом приходить спокій, і тоді все виходить значно краще…» - зізнається «Руді».
Військовий переконаний, що сучасна війна змінюється швидше, ніж навчальні програми. За його словами, знання, які отримували під час підготовки, на бойових позиціях виявилися вже застарілими. Головне - навчитися керувати безпілотником, бачити поле бою й постійно вчитися вже під час роботи. Саме практика, а не теорія зробила його оператором.
«Поїхали, буде весело»
До роботи з безпілотниками Ігор прийшов майже випадково. Спочатку розглядав інший напрямок служби - мав працювати з гарматою. Але, зізнається, не відчував, що це його справа. Усе вирішила звичайна розмова з побратимом: «По-їхали, буде весело», - запропонував той.
Ігор погодився. І перший виліт на «Мавіку» став для нього переломним. «Спробу-вав і зрозумів - це моє», - згадує військовий.
Відтоді безпілотник став його основним інструментом у війні. Сьогодні він уже не уявляє себе в іншій ролі. Каже, що найбільше задоволення приносить момент, коли вдається вчасно виявити ціль і точно відпрацювати по ній. Саме тоді розуміє: усе - недаремно!
Сумщина, якою її бачать лише птахи
Оператор розвідки щодня бачить те, що залишається не-доступним більшості людей. Поля, посадки, дороги, річки - усе це для нього насамперед робоча карта. Але навіть під час бойових завдань бувають миті, коли професія дозволяє побачити іншу Сумщину. «Особливо красиво о четвертій-п’ятій ранку, - відзначає боєць. - Сонце тільки сходить, над землею стоїть легкий туман. Дуже красиво…»
Іноді він фотографує ці світанки й надсилає рідним. Потім видаляє - пам’ять телефону по-трібна для роботи.
Удома на Ігоря чекають дружина та двоє маленьких синів. Молодшому лише рік, старшому - п’ять. Саме думки про ро-дину допомогли йому не втратити самовладання під час од-ного з ворожих обстрілів.
«Був такий момент, коли на-шу позицію накрив ворожий обстріл, - згадує «Руді». - Тоді я весь час думав про сім’ю. Ка-зав собі: вони чекають на мене, і якщо я звідси вийду, всі бу-дуть раді. Саме думки про дружину й дітей допомогли мені зберегти спокій і успішно вийти з-під обстрілу».
Каже, саме сім’я сьогодні є його найбільшою підтримкою.
«Я вже знайшов себе тут»
До війни Ігор любив займатися автомобілями - ремонтом, фарбуванням, хімчисткою са-лонів. Сьогодні на це майже не залишається часу. Натомість з’явилася справа, про яку раніше навіть не думав.
Тому на запитання, чи ба-чить себе після війни у цивільній професії, відповідає без вагань: «Чесно кажучи, вже не знаю, як повернутися до ци-вільного життя. Я знайшов себе тут. Є ймовірність, що продовжу військову кар’єру».
|
|
|
 |
|
|
Він не говорить про це як про остаточне рішення. Радше констатує факт: за час служби професія оператора безпілотника стала для нього не просто військовою спеціальністю, а справою, у якій він відчув упевненість у власних силах і зрозумів, що може бути корисним.
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Десантник з Конотопа очолив Генштаб Збройних Сил України
ПРЕЗИДЕНТ України призначив новим начальником Ге-нерального штабу Збройних сил України генерал-майора Ігоря Скибюка - уродженця Конотопа на Сумщині, Героя України та одного з найдосвідченіших командирів Де-сантно-штурмових військ.
Ігор Скибюк народився 10 жовтня 1976 року в Конотопі.... 
Рятувала надія!
У Сумах дочекалися ще одного воїна, який був у полоні майже три роки
МИНУЛИМИ вихідними на Театраль-ній площі в Сумах із інформаційного сенсорного термінала «Віримо. Чекаємо. Боремося» прибрали прі-звище військовослужбовця Сергія Пасту-шенка, який повернувся з російського...
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
