«Я бандерівець із Латвії»
Чому ризький волонтер Андріс Анцанс утретє приїхав у Суми
ЛАТВІЙСЬКИЙ пенсіонер, а в недалекому минулому лікар-психіатр, роками підтримує Україну, виходить на акції біля російського посольства, носить подарований українцями прапор УПА та допомагає людям, які через війну опинилися далеко від дому. Цього разу він приїхав до Сум, аби запропонувати містянам конкретну допомогу.
Андріс Анцанс (Andris An-cаns) у Сумах уже втретє. Для мешканця Риги це не просто подорож до України чи звичайний волонтерський візит. За час війни тут у нього з’явилися зна-йомі, а наш обласний центр став одним із тих місць, якому він хоче допомагати особливо. Під час першої поїздки Анцанс багато ходив Сумами й розмовляв із людьми. Йому було важливо по-бачити місто таким, яким його щодня бачимо ми - з повітряними тривогами, прильотами, по-стійним очікуванням і переживаннями за рідних. «Це - народне спілкування, де народжується правда, істина, об’єктивність», - говорить гість редакції.
Після тієї поїздки він зрозумів, що хоче допомагати саме Сумам: «Я зрозумів, що дійсно недарма приїхав до вас. Ви за-слуговуєте на допомогу саме то-му, що вам дуже погано. Ви сильно страждаєте. Ваш народ обливається і сльозами, і кров’ю».
Людина, яка звикла працювати з кризою
Спочатку Андріс Анцанс здобув фах фельдшера, згодом закінчив Ризький медінститут. Працював у психіатричній лікарні Риги, а потім очолив службу «Телефон довіри». Щодня спілкувався з людьми, які опинилися у складних життєвих ситуаціях. «Це, мабуть, найважча у світі профе-
сія. Найвідповідальніша і найскладніша - рятувати людей у критичних ситуаціях», - зізнається Анцанс.
 |
|
|
 |
|
|
Андріс - людина віруюча. Каже, що ще в молодості хотів стати священником. Після ви-ходу на пенсію чоловік продовжив допомагати людям. Багато його волонтерської роботи по-в’язано з українцями. Він допомагає тим, хто приїхав до Лат-вії, навідує поранених військових, підтримує їх разом з іншими волонтерами. Серед військових, про яких він розповів, - Євгенія, капітан штурмової де-сантної бригади. Жінка зазнала важкого поранення, її посікло уламками. Вона перенесла… 47 операцій. «Рекорд Гін-неса, уявляєте - 47! Яка сила волі. Яке терпіння», - говорить волонтер. Після поранення Єв-генія пересувалася на інвалідному візку. Тепер уже ходить із палицею. Самостійно!
Допомагає українцям Ан-цанс і в інших справах. Для тих, хто приїжджає до Риги, проводить безкоштовні екскурсії містом. Має сертифікат гіда і доб-ре знає стару Ригу. За екскурсії грошей не бере. «Я в житті не брав грошей із пацієнтів. Із жодного українця їх не візьму. Навіть за екскурсії», - зізнається чоловік.
Називає себе «бандерівцем»
Активно підтримувати Укра-їну Андріс Анцанс почав ще під час Майдану. Тоді він стежив за подіями в Києві, почав виходити на акції в Ризі. Відтоді таких пі-кетів, каже, було вже сотні. На акції він приходить з українсь-ким прапором. Є в нього і прапор УПА - його подарували ук-раїнські друзі. «Я з ним не розлучаюся», - говорить волонтер.
Саме через цю діяльність за Анцансом і закріпилося прізвисько «бандерівець із Латвії». Він його не цурається і навіть вважає почесним. Про Степана Бандеру Андріс говорить як про історичну постать, яка, на його думку, стала символом боротьби за незалежність і справедливість. Вважає, що його приклад важливий не лише для українців. Анцанс проводить паралель і з історією Латвії. Каже, що його народ також знає, що таке відстоювати свою незалежність. А українцями, які сьогодні захищають свою країну, він захоплюється. «Ми маємо повчитися у вас такому героїзму, який мали і Степан Бандера, і нинішні за-хисники України. Це зразок для наслідування і пошани», - вважає чоловік.
За свою багаторічну підтримку України латвієць отримав кілька нагород. Серед них - ор-ден Володимира III ступеня, ме-даль «Слава України» та ме-даль «За відродження Укра-їни». Має й численні подяки. Про кількість таких відзнак говорить із гумором - каже, що їх назбиралося вже «пів кілограма».
За словами Андріса Ан-цанса, його публічна діяльність не залишилася непоміченою в росії. Він розповідає про увагу з боку російських спецслужб, дипломатичні погрози, переслідування та зламані двері. Одного разу, каже, його на ву-лиці оточили невідомі, фотографували і погрожували вбивством. Тоді втрутилася полі-ція. Але від підтримки України він не відмовився. Для Андрі-са - це особиста позиція, якої він дотримується вже багато років: «Залишитися в ці страшні часи вдома і сидіти на «теплій печі» - це для мене неприємно і непорядно».
Тож коли його називають «бандерівцем із Латвії», він не ображається. Навпаки - каже, що пишається цим.
Українська сторінка його особистої історії
Україна для Андріса Анцан-са - не лише громадянська по-зиція. Свого часу він був одружений з українкою Оксаною із Самбіра. Познайомили їх друзі з «Азову», а свою історію знайомства Анцанс розповідає з характерним для нього гумором: «Будеш ходити на пікети? Я бандерівець. Ти ж теж бандерівка? Ось два чоботи пара».
Їхнє подружнє життя припало на пандемію, тож постійно бути разом було складно. Зго-дом вони розійшлися, однак українські зв’язки в житті Ан-цанса нікуди не зникли. Він підтримує дружбу з українцями, має хрещеника з Вінниці, допомагає військовим і регулярно буває в Україні.
На початку повномасштабного вторгнення Андріс намагався потрапити до українського війська. За його словами, він пройшов військову комісію, звертався до українського посольства в Ризі та підписав контракт. Вою-вати не дозволило здоров’я.
До цього в його житті була військова служба, військова підготовка, офіцерські збори. Він розповідає, що був танкістом і добре стріляв. «Якби так вийшло, командиром танкової роти я б був. Я все-таки танкіст», - говорить чоловік.
Тому, коли хтось запитує його, чому він так багато говорить про підтримку України, якщо сам не воює, відповідь у нього готова: «Якщо ти за Україну говориш, а на фронті не був, то яке маєш право так говорити? Ось я і прийшов на саму лінію вогню».
Саме так він пояснює свої поїздки до Сум: «Всім допомагати не можна. Неможливо. Але ваше місто найбільш страждальне. А якщо комусь дуже-дуже погано, тому треба дуже-дуже багато допомагати». Ця фраза, мабуть, найточніше пояснює, чому він повертається сюди знову.
Подарунок та пропозиція роботи в Латвії
До нашого міста він привіз подарунок - чотири книги з історії Латвії. У них зібрані до-кументи, фотографії, накази та інші матеріали, пов’язані з ра-дянською окупацією. Чоловік вважає ці видання важливими не лише для латвійців, а й для українців, які сьогодні переживають власну боротьбу за свободу. «Цим книгам немає ціни. Вони унікальні, рідкісн», - говорить чоловік.
А ще - пропозицію для тих, хто готовий працювати в Латвії. Йдеться про можливість працевлаштування на птахофабриці у Кекаві, неподалік Риги. За його словами, там можуть прийняти до 30 людей.
Робота на виробничій лінії. Графік - два дні працювати, два відпочивати. Зміна триває 10-12 годин. Субота - вихідний. Вод-ночас Анцанс не приховує: ро-бота фізично непроста.
Проте вікових обмежень, за його словами, немає. Мовного бар’єру також не повинно бути: серед працівників уже є українці. Про заробіток Анцанс говорить як про одну з переваг цієї роботи. Називає близько 1500 євро на місяць, а за понаднормову роботу можна заробити більше. Для працевлаштування потрібен статус біженця (temporary protection status - «статус тимчасового захисту»).
|
|
|
 |
|
|
До Риги людина має дістатися самостійно. Після приїзду волонтер готовий допомогти українцям зорієнтуватися та пройти необхідні процедури. За його словами, після реєстрації можна оформлювати документи для подальшого перебування і працевлаштування.
Тих, кого зацікавила така можливість, Андріс Анцанс просить звертатися безпосередньо до нього: +371 26 00 86 36 - WhatsApp.
Щодо офіційних правил пе-ребування, документів, працевлаштування та допомоги українцям у Латвії можна дізнатися у державній інформаційній службіі: +371 27 380 380 - «Допо-
мога українцям у Латвії».
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
