Шведська сталь на українському фронті

Як техніка західних партнерів допомагає 21 ОМБр тримати рубежі

ВІД перших місяців свого існування 21 окрема механізована бригада формувалася як частина нової української армії - з орієнтацією на західне озброєння, підготовку за стандартами країн-партнерів та готовністю до найскладніших завдань. Сьогодні її бійці тримають оборону на Сумщині.

Особливе місце в історії підрозділу посідає Швеція. За офіційними даними, на початку 2023 року уряд цієї країни пе-редав Україні 10 танків Strv 122 (модернізовані Leopard 2A5) та 50 бойових машин піхоти CV90. Поруч із ними служать і німецькі Leopard 2A6.

Для наших військових - це техніка, на якій вони щодня ви-конують бойові завдання, підтримують піхоту, евакуюють побратимів і працюють там, де вирішується доля позицій.

	Форум «Тиждень Альмедалена» - з Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном

Бригада, яку створювали для нової війни

На початку 2023 року, коли створювалася 21 ОМБр, повномасштабна війна вже тривала, а Україна готувалася до контрнаступу. Бригада формувалася на Одещині - у Подільську. Зна-чну частину особового складу становили мобілізовані військовослужбовці. Переважно це бу-ли люди середнього віку, які мали досвід роботи з технікою.

«Молодші тоді здебільшого йшли в десантно-штурмові підрозділи. А там, де потрібно бу-ло працювати з моторами та механізмами, переважно був середній вік - десь 35 років і старше», - розповідає майор Сергій Дібров, начальник відділення комунікації 21 ОМБр.

Бригаду комплектували з розрахунком на західне озброєння. «Запаси радянських часів тоді вже закінчувалися, і західні партнери почали активно передавати техніку, танки, бронемашини. Під це озброєння формували нові бригади, як нашу», - пояснює Сергій Дібров.

Разом із технікою прийшла й нова система підготовки. Укра-їнські військові навчалися на полігонах різних країн Європи, частина бійців 21 ОМБр - у Шве-ції. «Часу було обмаль, навчання було дуже інтенсивним. Якщо у Швеції готують танкіста пів року, то наших хлопців - місяць-два. До речі, техніка, яка стоїть на озброєнні шведської армії, має бути виготовлена у Швеції. Ми маємо і німецькі, і шведські «леопарди». За нашими спостереженням, шведські принаймні не гірші за своїх молодших ні-мецьких родичів. Техніка дуже добре модернізована», - зазначає військовий.

За своєю структурою 21 ОМБр є універсальною бойовою частиною, яка може діяти як у наступі, так і в обороні. Її основу становить піхота, яку підтримують танки, бойові машини, безпілотники, артилерія та інші підрозділи. «Механізовані бригади дуже потужні в обороні. Якщо вони облаштували позиції, закріпилися в землі, вибити їх дуже важко. Наші вороги досить швидко в цьому переконали-ся», - каже майор.

Шведська броня приходить на український фронт

Західна техніка мала пройти найважче випробування - не по-лігоном, а реальною війною. Три роки тому безпілотники ли-ше починали кардинально змінювати характер бойових дій, тому танки та БМП залишалися одним із ключових засобів підтримки піхоти.

Бойове хрещення бригада пройшла на Донеччині. «Ми отримали велику зону відповідальності поблизу Лимана, в ра-йоні села Терни та річки Чорний Жеребець. Протягом року ми тримали там оборону і практично не втрачали території», - згадує Сергій.

Одна з головних переваг за-хідних танків, на яку звертають увагу наші екіпажі, - захист лю-дей усередині машини. Танк може отримати серйозні по-шкодження, втратити хід або потребувати евакуації, але конструкція машини дає екіпажу значно більше шансів вижити.

	CV90 - потужна машина війни

«У радянських танків після ураження часто відбувається де-тонація боєкомплекту, - пояснює Сергій Дібров. - Ви бачили ці відео, де після вибуху відлітає башта, шансів у людей не залишається. У шведських і німецьких машин такого не було жодного разу».

Тому для військових оцінка техніки вимірюється не лише кількістю знищених цілей. «За три з половиною роки було вся-ке, - розповідає майор. - Наїзди на міни, влучання протитанкових ракет, про удари дронів взагалі не згадуємо - зараз це звичайна ситуація під час кожного виїзду. За ці роки всередині танків загинули троє танкістів. Ми шануємо пам’ять побратимів, кожна людська втрата - непоправна трагедія для нас. Проте для танкового підрозділу, який роками постійно працює на передовій, цей по-казник говорить про дуже високий рівень захисту екіпажу».

Увага світу та реальність боїв

Світові аналітики детально сте-жать за тим, як шведські танки показують себе у війні. Навіть журнал Forbes, аналізуючи відкриті джерела, регулярно висвітлює роботу Strv 122 в Україні.

«Американські журналісти з’ясували, що протягом першого року з десяти наших машин у боях було істотно пошкоджено сім, - розповідає Сергій Дібров. - Причому лише один танк був втрачений безповоротно, всі ін-ші підлягали евакуації, ремонту та поверненню у стрій».

Майор з посмішкою згадує, як цю новину підхопили українські медіа. «У наших передруках забули вказати, що це втрати за цілий рік. З публікацій складалося враження, ніби в нас просто зараз відбувається грандіозна танкова битва. Мій телефон став червоним від дзвінків.

Довелося пояснювати: це ре-зультат року надважких боїв на гарячому напрямку. Танки воювали, підривалися, приймали на себе удари, але їх відновлювали. Втратили лише один, і це найкраще свідчення їхньої жи-вучості».

Постріл на 6 кілометрів

Західна техніка дала нашим бійцям не лише додатковий захист, але й можливості, яких вони раніше не мали. Одним із найяскравіших прикладів Сергій Дібров називає ураження російського бронетранспортера зі шведського Leopard на рекордній дистанції - 6 кілометрів 50 метрів.

Сталося це в березні 2024 ро-ку. Танковий екіпаж під командуванням бійця з позивним «Барс» працював уночі із засідки. БТР противника рухався на великій відстані, ховався за лі-сосмугою. «Хлопці довго наводилися, чекали моменту, коли машина противника визирне між деревами, - продовжує ма-йор. - І ось вона з’явилася - екіпаж зробив постріл. Снаряд ле-тів довгі шість секунд, і в цю ру-хому ціль на рекордній відстані хлопці влучили з першого по-стрілу».

	Командир екіпажу «Захар» та Leopard

Офіційним світовим рекордом дальності танкового ураження досі вважається постріл 1991 року, коли під час операції «Буря в пустелі» британський танк знищив іракський Т-62 з відстані 5,1 км.

«Зафіксувати наш рекорд за вимогами Книги Гіннеса неможливо, адже їхня комісія має особисто приїхати на місце та зробити заміри. У наших умовах це виключено, - усміхається Діб-ров, - але факт залишається фак-том. До речі, німецькі Leopard 2A6 теж відзначилися: у дуелі «танк проти танка» наші бійці знищили російський Т-72 з відстані близько 5,5 км».

Тут, як зазначає військовий, важлива не лише цифра на да-лекомірі. На такій дистанції ре-зультат залежить одночасно від можливостей гармати й системи управління вогнем, підготовки навідника, роботи командира та точності визначення цілі. «Тех-ніка це дозволяє, але сама по собі вона нічого не зробить. Потрібні навички екіпажу, підготовка навідника і вміння правильно використати можливості машини», - переконаний Сергій Дібров.

Дуже швидко росіяни усвідомили: поява Leopard у секторі може змінити всю ситуацію. Танк міг навіть не вступати у бій: сам факт присутності змушував противника з ним рахуватися.

«Якщо росіяни дізнавалися, що десь у смузі знаходиться Leo-pard, вони зупиняли просування і рухи. Всі сили кидали на те, щоб цей танк знайти й відігнати з сектора», - розповідає майор.

Leopard, який не кинув своїх

У бригаді добре знають позивні цієї мужньої четвірки танкістів - «Захар», «Вікінг», «Камікадзе» та «Щука». Під час Курської операції екіпаж «Захара» здійснив справжній подвиг: ризикуючи життям, під шквальним ворожим обстрілом вони провели свій Leopard крізь мінне поле та евакуювали з лінії вогню підбитий український Т-72 разом із побратимами всередині.

«Екіпаж «леопарда» повертався зі своєї позиції, - розповідає Сергій. - На шляху хлопці побачили український Т-72 з су-сіднього підрозділу, який підірвався на міні. Танк був практично нерухомий, усередині залишалися троє контужених війсь-кових. Так, вони могли доповісти про ситуацію та викликати евакуацію…»

	«Барс» показав Президенту України рекордсмена - «леопарда»

Але бійці вирішили не залишати побратимів у небезпеці. Leopard підійшов до пошкодженої машини, бійці під вогнем зачепили трос і почали тягнути 45-тонний Т-72 з розірваними гусеницями волоком, крізь заміновану ділянку, під ворожим вогнем. Мотор «Леопарда» пра-цював на максимальній потужності, повільно, але тягнув.

«Під час евакуації Т-72 наїхав на ще одну міну, на «Леопарді» вибухнули димові гранати. На відео з дрона ми бачили цю героїчну картину: один танк - в диму, під вибухами, під обстрілами, під прильотами дронів - тягне інший, який по дорозі ще й підривається», - розповідає Сер-гій Дібров.

Екіпаж Т-72 був урятований. За цей подвиг танкістів Leopard нагородили орденами «За мужність». Ця історія доводить: за-хідна броня створена не лише для знищення ворога, її найвища місія - повертати своїх живими.

CV90 - потужна машина війни

Ще один символ шведської підтримки - бойова машина піхоти CV90. Вона добре захищена, маневрена, придатна до ремонту й обслуговування в польових умовах, має досить потужну гармату. «Це одна з найшвидших БМП, вона може рухатися зі швидкістю понад 70 км/год», - розповідає майор. Головна зброя CV90 - 40-мліметрова ав-томатична гармата Bofors, яка вирізняється високою точністю. «Ми порівнювали її зі знаменитою Bradley. Там свої переваги, але наші бійці вважають, що CV90 принаймні не гірше», - говорить Сергій Дібров.

Окремо відзначають захищеність машини. У CV90 міцна бро-ня, що захищає екіпаж та десант від обстрілів. Звичайно, невразливої техніки на війні не існує. Але різниця між машинами час-то вимірюється не тим, чи буде вона пошкоджена, а тим, чи вийдуть люди з неї живими.

«У реальних боях CV90 до-велося виконувати багато різних завдань. Машини перевозять піхоту, підтримують її вогнем, допомагають евакуйовувати поранених і доставляють необхідне на позиції. Їхня прохідність особливо важлива там, де звичайний транспорт уже не може безпечно рухатися», - каже майор.

	Заслужені нагороди для мужньої четвірки

Коли український досвід повернувся до Швеції

Допомога Україні стала для Швеції інвестицією у власну безпеку, адже ЗСУ випробовують їхню техніку в умовах су-часної війни.

А ще наші військові знайшли спосіб, як використовувати гармату CV90 не лише на полі бою, але й стріляти за горизонт та вражати цілі на значній дальності - до 12 (!) км. Для таких гармат це неймовірні результати!

«Рік тому під час візиту до Швеції ми розповіли, що вміємо стріляти із закритої позиції. Нам кажуть: це неможливо», - згадує Сергій Дібров. Показали відео, розрахунки, результати роботи. Шведські фахівці здивувалися, проте зараз ретельно вивчають цей досвід.

Цього року делегація 21 ОМБр знову відвідала Швецію, де зустрічалася з військовим і по-літичним керівництвом країни та представниками оборонної сфе-ри. «Шведів дуже цікавить наш унікальний бойовий досвід, - розповідає Сергій Дібров. - Колись їх інструктори навчали наших хлопців. Тепер українські військові показують шведам, чого ця техніка навчилася на війні».

Українська армія теж цінує та зберігає кращий досвід. На-приклад, колишні командири танків Барс та Захар зараз ста-ли командирами підрозділів, керують підлеглими та навчають побратимів.

Від Донеччини - до Сумщини

Зараз 21 бригада обороняє свій сектор відповідальності на Сумщині, не дозволяє противнику просунутися вглиб українсь-кої території, зупиняє штурмові дії, збиває безпілотники.

	«Живучий» шведський Strv 122

На війні, звісно, найбільше уваги привертає високотехнологічна зброя. Але виживання пі-хотинця часто залежить від на-багато простіших речей.

«Головною зброєю солдата останні сторіччя є лопата, - го-ворить Сергій Дібров. - Облад-нана позиція рятує життя. Бійці-піхотинці облаштовують укриття, окопи, бліндажі. Інженери створюють глибші системи оборони. Цей процес ніколи не за-кінчується… Ми захищаємо на-шу землю, а вона захищає нас».

За роки великої війни змінилася і роль бронетехніки. Те, що було можливим у 2023 році, сьогодні вже не завжди працює. «Фронт насичений БПЛА, тому танки дедалі частіше працюють як мобільні засоби вогневої підтримки: швидко виїхати, зробити постріли і негайно залишити позицію, - продовжує Сергій Дібров. - У цьому Leopard має важливу перевагу - захист, мо-більність і швидку задню передачу. Для танкіста це означає можливість відійти, не розвертаючи машину під вогнем».

Сьогодні на Сумщині росіяни продовжують шукати слабкі місця, намагаються просуватися малими групами, застосовують безпілотники та артилерію. Не так давно здійснили чергову спробу механізованого штурму. «Це була марна справа, - розповідає Сергій. - Колона змогла просунутися на українську територію приблизно на 300 метрів, де її знищили. Наші танки в цій атаці участі не брали, основну роботу виконали оператори БПЛА та артилеристи. Але то вже інша історія».

	Гармата CV90 - не лише для стрільби прямим наведенням

Сучасна війна змінюється стрімко. Але незмінним залишається головне: кожен метр української землі має бути за-хищений. І в цьому Україні до-помагають партнери!

Ірина Чирченко

Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

п»ї

Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня

Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...

UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині

Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...

Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.

Ukr.net – новини провідних компаній