Від екстренки до військового медика
Історія Станіслава Галушки, який загинув від ворожого удару по Охтирці
СТАНІСЛАВ Галушка знав, як допомагати людям у найскладніші хвилини. Він працював фельдшером екстренки, а згодом став військовим медиком Націо-нальної гвардії. Після початку повномасштабної війни Стані-слав залишився в Охтирці, де надавав допомогу пораненим військовим і цивільним.
26 лютого 2022 року російська авіація вдарила по війсь-ковій частині в Охтирці. Серед загиблих був Станіслав Галушка…
Дорога до медицини
Станіслав народився 1 жовтня 1997 року в селі Бідани Охтирського району. Його ди-тинство і юність минули на Сумщині. Тут він навчався, дорослішав, будував плани на майбутнє. Після Рибальської загальноосвітньої школи вступив до Лебединського медучилища.
Саме там почався його професійний шлях, пов’язаний із медициною, яка для юнака була не просто дипломом чи професією. Це була відповідальність - за людину, яка опинилася поруч у найгіршу хвилину свого життя.
Після медичного училища Станіслав продовжив освіту в Полтавському інституті економіки та права, який у 2019 році закінчив з відзнакою. Згодом навчався у Вінницькому соціально-економічному інституті університету «Україна».
Та знання для нього не були самоціллю. Він рухався далі, працював, здобував досвід і поступово ставав тим фахівцем, на якого могли розраховувати інші.
 |
|
|
 |
|
|
Екстренка і перші виклики
Станіслав працював у Сум-ському обласному центрі ек-стреної медичної допомоги та медицини катастроф - на Тро-стянецькій підстанції Охтир-ської станції екстреної медичної допомоги.
Робота медика швидкої до-помоги не залишає багато часу на роздуми. Є виклик - і треба їхати. Незалежно від погоди, часу доби чи того, наскільки складною буде ситуація.
Там він щодня бачив людей у моменти, коли рахунок міг іти на хвилини. Вчився швидко оцінювати ситуацію, приймати рі-шення і діяти. Можливо, саме ця робота й сформувала в ньо-му одну з головних рис, про яку згодом згадуватимуть його близькі та колеги, - на нього можна було покластися.
Військова форма
У 2020 році Станіслав став військовослужбовцем Націо-нальної гвардії України. Він мав звання сержанта та служив фельдшером медичного пункту Бази зберігання озброєння та боєприпасів.
Для когось військова служба могла стати різкою зміною звичного життя. Для Станісла-ва це була ще одна можливість бути медиком там, де його допомога могла знадобитися найбільше.
А потім настав лютий 2022 року. Охтирка, перші дні великої війни.
Після початку повномасш-табного вторгнення Станіслав залишився в місті. Охтирка опинилася серед тих населених пунктів Сумщини, які одними з перших відчули на собі силу російського вторгнення. Об-стріли, вибухи, поранені, зруйновані будинки - усе це стало частиною реальності перших днів повномасштабного вторгнення.
Для Станіслава це означало одне: роботи стало більше. Він продовжував виконувати обо-в’язки військового медика, до-помагав пораненим військовослужбовцям і цивільним. Там, де інші шукали безпечне місце, медики залишалися поруч із тими, хто потребував їхньої до-помоги.
У такі моменти професія пе-рестає бути лише професією. Вона стає вибором - лишитися. І Станіслав залишився.
26 лютого…
Ранок 26 лютого 2022 року став для Охтирки одним із найтрагічніших. Російська авіація завдала удару по території військової частини. Дві авіабомби влучили по території, де перебували військові та медики. Вибух зруйнував казарму та ме-дичний пункт. Серед тих, чиє життя забрала ця атака, був Станіслав Галушка. Йому було 24 роки. У віці, коли люди за-звичай лише починають по-справжньому визначатися з майбутнім, будувати кар’єру, створювати родину, подорожувати, здійснювати мрії, його майбутнє обірвалося під уламками будівлі.
Російська авіабомба забрала не лише життя молодого медика. Вона забрала всі ті «потім», які в нього ще мали бути. Станіслава згадують як веселого, щирого, доброго та справедливого. Кажуть, він мав багато ідей і планів, умів підтримати, був надійним товаришем.
Його історія - частина історії Охтирки. Сьогодні минуле вже можна вимірювати роками. Але для тих, хто втратив близьку людину, час не стирає дату 26 лютого. Охтирка па-м’ятає перші дні великої війни не лише за хронікою обстрілів. За кожною зруйнованою будівлею стоять людські історії. За кожною датою - чиєсь життя…
Ніна Демидова, за матеріалами МОЗ
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Наш лісоруб – кращий в Україні
ДВА дні, п’ять дисциплін, 18 учасників із семи філій. На базі Ви-годського надлісництва завершився конкурс-змагання вальників лісу серед працівників ДП «Ліси України». Підпри-ємство провело його вже вдруге.
У гірських умовах Карпат учасники демонстрували майстерність у звалюванні... 
Сумські артилеристи відзначились на Strong Spirit’s Games
НЕЩОДАВНО 27 окрема артилерійська бри-гада ім. кошового отамана П. Кални-шевського повідомила, що її представники взяли участь у змаганнях Національного відбору до збірної команди України Strong Spirit’s Ga-mes та вибороли в індивідуальних змаганнях призові місця.
У класифікації...
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
