Сумський театр ім. Щепкіна відкриває новий формат спілкування з глядачем

Його переваги полягають у можливості глибокого проникнення в матеріал як з боку актора, так і зі сторони глядача, який упродовж тривалого часу невідривно слідкує за кожним порухом діючого персонажу. Це надає виставі особливого психологічного забарвлення.

Спектакль інсценізовано за мотивами роману Світлани Алексієвич «Час секонд-хенд». За жанром - це документальні монологічні оповіді від першої особи, в яких щоденні випробування героїнь злились у драму важких доль із присмаком повної безвиході. Складні перипетії характерів молодих жінок чутливо й з великим внутрішнім болем передає акторка театру Діана Каландарішвілі. Робота над роллю давалась їй через великі зусилля: як психологічні, так і фізичні. Репетиції тривали впродовж місяця з невеличкими перервами на відпочинок.

І це цілком зрозуміло, адже психологічний малюнок персонажів не залишає шансів на фальшиву гру. Це блискуче відбилось у чудовій самовідданій акторській роботі. І сценічний портрет видався надзвичайно різноманітним. Хоча з певним превалюванням негативних сторін життя. Між тим, незважаючи на деякий ірраціоналізм вчинків своїх героїнь, актриса не втратила до них глибокого людського співчуття і далека від морального засудження цих нещасних жінок.

Сценічна обстановка спектаклю дивує аскетичною простотою. Крім головної героїні, яка від початку дійства й до його завершення переповнена важкими внутрішніми переживаннями, глядач бачить екран, на якому динамічно перегортаються символічні картинки. Вони щільно супроводжують круті сюжетні повороти та допомагають глибше відчути описані події. Зміст «картинок» часом вражає своїм оголеним натуралізмом, що подеколи спонукає до неоднозначних глядацьких реакцій.

Іноді видається, що окремі сцени тримають нерви глядача на тоненькій мотузці, яка ось-ось може обірватись. Однак, за словами режисера-постановника, це цілком свідомий підхід, аби пробудити в залі потужне емоційне збурення. Адже те, що показано зі сцени, повинно підштовхнути аудиторію до цілком зрозумілого висновку: так жити не можна!

У ході дійства героїня час від часу переводить погляд на об’єктив відеокамери, який безпристрасно передає на екран її душевний стан. Саме в цю мить досить рельєфно відчувається вся глибина безодні, до якої інколи може призвести бездуховне похітливе буття.

Вистава йде на Малій сцені театру, що додає ще більшої камерності й гостроти переживань тому, що відбувається. Лінас Зайкаускас припускає, що не кожному глядачу може сподобатись такий «шоковий» формат. «Головне, щоб ніхто не залишився байдужим», - підкреслює автор постановки. Втім, за інформацією режисера, 12 міжнародних фестивалів вже виявили зацікавленість до сумської вистави та з нетерпінням чекають її на різних театральних майданчиках.

Олександр Кугук

Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

Объекты культурного наследия - на микроносители!

В области решили создать упорядоченный банк документов, зафиксированных на микрографической пленке или других компактных носителях информации. Для этого Госархив в Сумской области совместно с тремя управлениями Сумской ОГА - культуры, градостроительства и архитектуры, капитального...

Романтика реализма

На ее картинах - природа, сельские пейзажи и натюрморты. У тех, чье детство прошло в селе, кто гостил там у своих родных, они вызовут светлые воспоминания о поэзии сельской жизни.

В экспликации к выставке приведен отзыв одной из почитательниц художницы, который очень точно передает...

Кто лучше всех шутит про мэра?

В этом году команд было аж 11: «Женский формат», Dance Voice Band, «Женская сборная Бездрика», «Лариса Долина», «Бастер», «Квас Тарас», «Очерет», «ЖЗБ», «Тыщь», «Та ты шо» и «Гроздья рябины».

Уровень команд был очень разный - одни из них активно участвуют в разных КВНовских мероприятиях,...