"Загроза обстрілу є завжди..."
Росіяни вже тиждень безперестанку гатять по Великописарівській громаді
НА даний момент, за офіційними даними, Великописарівська громада на Сумщині - одна з тих, що чи не найбільше потерпають від ворога. Авіаційні та ракетні удари, мінометні та гранатометні обстріли, артилерія - агресор застосовує всі можливі види озброєння...
![]() |
|
Минулого тижня тут за два дні в результаті ворожих обстрілів була поранена одна людина та пошкоджено 10 будівель. І обстріли продовжилися... Аби убезпечити людей, з Великописарівської громади почали евакуювати жителів, які виявили бажання переїхати в більш безпечні місця. За тиждень з території громади виїхало приблизно 100 мешканців. Дехто вже повернувся додому. Хтось живе на два населених пункти: вдень порається по господарству чи ходить на роботу, а на ночівлю кудись виїжджає за межі безпосереднього прикордоння.
![]() |
|
Кореспондент ВШ поспілкувався з місцевими мешканцями і дізнався подробиці подій «гучного» тижня та їх наслідків.
Бобіка розірвало навпіл...
Будинок Володимира Гриба - останній на краю Великої Писарівки. В один із днів його родина, в якій виховується двоє синів, 7 та 14 років, була вдома, аж раптом вони почули гучний вибух просто на своєму подвір’ї. Вибігли надвір і побачили розірваного навпіл собаку Бобіка, який сім років служив господарю вірою і правдою... Поруч із нещасною твариною стояла понівечена автівка - вся побита. Тож Володимир не вагався - посадив переляканих дітей до автомобіля і вивіз їх до родичів, на іншу вулицю селища. Нічого не встигли взяти з собою, адже рахунок ішов на секунди: будь-якої миті могло прилетіти знову.
- Бензобак цілий, а це - головне! - говорить пан Володимир. - Виїхали на деякий час до іншого місця, але будемо відновлювати власне житло! Було б здоров’я!
Ще одна місцева мешканка взагалі виїхала з родиною з Великої Писарівки до села в громаді ще в перші дні війни. Поштовхом стали колони танків та іншої техніки, які пересувалися тоді вулицями громади...
Зі слів жінки, їм довелося проміняти пристойні домашні умови на хату без води. Краще вже так, ніж ризикувати життям!
- Мешкаємо зараз великою сім’єю в будинку родичів, - говорить жінка. - Їсти є що, бо виростили своє м’ясо та городину. А от зі сном проблеми. Боїмося засинати, щоб не пропустити повітряну тривогу і встигнути спуститися в укриття. Тому мій чоловік вночі вартує сон родини: сидить у дворі, контролює ситуацію.
«Одним словом - страшно! - каже мешканка громади, яка разом з чоловіком переїхала у Велику Писарівку з села, розташованого за кілька кілометрів. - Наш будинок вщент згорів від обстрілу».
Троянди і зруйнований дах
Втекла від знавіснілих обстрілів і ще одна родина. Жінка так любить свій квітник, що 40 трояндових кущів викопала та взяла з собою на нове місце.
- Замість купи валіз із речами везла квіти! - каже. - Бо це те, що радуватиме мене і нагадуватиме про дім. Садила їх під кулями, викопувала теж. Росіяни гатять, а я з трояндами вожуся!
«Такого дня народження ще не було в моєму житті, - розповідає мешканка громади, яка в ці дні відзначала своє 59-річчя. - Було так страшно, що зникло все бажання щось там святкувати. Гатили так, що хоча б вижити!»
А у Людмили Коноз через обстріл постраждало домогосподарство. Жінка пережила інсульт, і нею опікуються соціальні працівники. Тож ремонтні роботи місцеві мешканці проводять своїми силами: небайдужі люди відновили повністю зруйнований дах. Шифер зняли з сінника - на будинку він наразі потрібніший!
Страждають найменші
Якщо матеріальні пошкодження можна відбудувати та відновити, то з емоційним станом мешканців - значно складніше. Так, наприклад, одна жінка розповіла, що її донька-школярка минулого тижня почала заїкатися. Дівчинку тепер возитимуть до лікарів у Охтирку чи навіть Суми, адже без допомоги фахівців-неврологів та логопедів проблему не усунути... До речі, батьки дітей поскаржилися і на те, що під час війни у малечі почали псуватися зуби. Різко. І навіть ті, які нещодавно були запломбовані якісним матеріалом. Мабуть, причина - в постійному стресі.
Ціль - дитячі заклади?
Людмила Таненкова, як і багато її земляків, тепер теж мешкає на два населених пункти: вдень - у Великій Писарівці, бо робота, а на ніч виїжджає у більш безпечне місце. Адже ночувати в селищі ризиковано. «Події 26 травня мене дуже вразили», - зізнається пані Людмила, розповідаючи про те, як росіяни обстріляли заклади освіти в центрі Великої Писарівки. Для неї як колишньої вчительки це велика травма.
Нагадаємо, що тоді внаслідок обстрілу був пошкоджений Будинок дитячої та юнацької творчості, приміщення ліцею імені І.М. Середи та адмінприміщення прямо в центрі селища. У Будинку дитячої та юнацької творчості, до речі, зовсім нещодавно засклили шибки дерев’них вікон, які постраждали від попередніх вибухів. Робилося це за рахунок місцевого бюджету та небайдужих ентузіастів. 26-го всі ці вікна повилітали - разом із новими пластиковими...
![]() |
|
Директорка навчального закладу Олена Сидорова розмістила в місцевій групі оголошення з проханням до жителів допомогти навести лад на пошкоджених об’єктах. Тож наступного дня, за словами нашого колеги, редактора газети «Ворскла» Олексія Пасюги, на прибирання прийшло приблизно пів сотні небайдужих. У першу чергу витягували скло з шибок розбитих вікон на другому та третьому поверхах будівлі, щоб не випали з висоти на перехожих. Окрім того, десант активістів згрібав до купи будівельне сміття, на що внаслідок обстрілу перетворилася частина приміщень. Вивезли кілька тракторних причепів розбитого матеріалу. Мешканці селища працювали попри віддалені вибухи.
- Загроза обстрілу є завжди, - каже Олексій. - Як і дощу, який через вибиті вікна може знищити все, що всередині приміщення. Наприклад, постраждала картинна галерея заслуженого художника України Миколи Нечвоглода, який народився у Великій Писарівці і передав рідному краю цілу низку власних робіт. Наразі картини довелося перенести в інше місце. Наше завдання - зберегти культурну спадщину для наступних поколінь. Адже нам тут жити.
Тримаймося!
Попри все, що відбувається зараз на території багатостраждальної Великописарівської громади, все ж таки бажаючих покидати рідні домівки небагато. Люди нікуди не хочуть їхати, адже не уявляють себе десь на чужині чи навіть у родичів. Вдома - найкраще!
![]() |
|
Коли матеріал готувався до друку, поруч із Великописарівською громадою знову літали гелікоптери і скидали ракети. Було гучно від вибухів і страшно за життя. Але місцеві мешканці займалися своїми справами: робочими та буденними.
Керівництво місцевої влади теж працює. Минулого тижня відбулася сесія селищної ради. Щоправда, з другої спроби, адже першу перервав ракетний удар, а другу проводили під обстрілами. Але нагальні питання життєдіяльності громади завжди будуть на першому місці.
Оксана Ковальова
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.








