Про вишукані грані таланту Анастасії Ластовецької - спадкоємиці знаної сумської династії
З Анастасією Ластовецькою ми познайомилися під час творчої майстерки для молоді «Створи власну припинду», що відбулася в МЦ «Романтика». Тоді учасниці разом із майстринею виготовляли традиційну українську прикрасу в техніці макраме, яка може бути як стильним аксесуаром, так і особливим оберегом.
Вже з перших хвилин нашого спілкування Анастасія справила враження відкритої та дуже простої у спілкуванні людини. І тим більшим було здивування, коли стало відомо, що рукодільниця є артисткою балету Національного академічного драматичного театру імені М. С. Щепкіна. У цій скромності зовсім не відчувалося сцени - і саме тому з’явилося щире бажання дізнатися про неї більше.
Не просто місце роботи
Настя є продовжувачкою знаної театральної династії Ластовецьких, яка вже давно стала частиною культурної історії Сумщини. Її батько, Микола Ластовецький - народний артист України, легенда сумської сцени, людина, яка присвятила театру понад пів століття свого життя. У його творчому доробку - майже три сотні ролей, від героїчних і драматичних до комедійних, кожна з яких вражала акторською майстерністю. Покоління сумських глядачів виросли на його сценічних образах, а сам митець, який відійшов у вічність у 2023 році, став символом відданості професії та служіння мистецтву.
Не менш вагомий внесок у театральне життя зробила й мати Анастасії - Алла Ластовецька, акторка театру імені М. С. Щепкіна, художниця-сценографка та художниця по костюмах. Її творчість допомагала народжуватися виставам не лише на сцені, а й за лаштунками, де створюється неповторна атмосфера театрального дива.
У родині Ластовецьких театр ніколи не був просто місцем роботи. Він став особливим світом, у якому жили, закохувалися в мистецтво і виховували дітей. Саме тому любов до сцени, краси та творчого пошуку Анастасія увібрала змалку. Вона росла серед декорацій, репетицій, творчих дискусій і оплесків глядачів, а атмосфера мистецтва стала для неї природною частиною життя.
- Взагалі у нас дуже творча родина, - розповідає Анастасія. - Батько моєї мами, Федір Коровай, працював у театрі балетмейстером, а також був відомим скульптором. Багато його робіт і сьогодні прикрашають міський парк ім. Кожедуба та Центральне кладовище. Він також є співавтором Монумента Невідомому солдату та автором низки барельєфів. Тож творче зерно було в мені змалечку - я ще дитиною грала в театрі. Ми жили скромно, але в домі завжди панувала атмосфера, де цінували працю, мистецтво і любов до краси.
Від перших стібків до великої сцени
У школі дівчина захопилася пошиттям одягу. Вдома була швейна машинка, мама шила й в’язала, однак часу навчати доньку цьому ремеслу не завжди вистачало. Основи вона засвоювала вже на уроках трудового навчання, де було сучасне обладнання. Згодом вже в старших класах Настя опанувала швейну справу й почала створювати речі для себе: сукні, комбінезони. А на випускний навіть шила собі ошатну білу сукню з атласу, доповнивши образ довгими рукавичками - ніжну й урочисту, майже як весільну.
«В’язання, якому я зараз приділяю багато часу, прийшло дещо пізніше, коли я навчалася на хореографа в Сумському училищі мистецтв і культури ім. Д. Бортнянського, - тоді я сплела собі светр. Гачком тоді ще не в’язала, це захоплення прийшло згодом…» - пригадує Анастасія.
Чотири роки навчання пролетіли як мить: студентка втілила тут свою дитячу мрію - танцювати. Після закінчення училища вона вступила до Сумського педуніверситету, де поглибила хореографічну освіту та закріпила професійні навички. ««Мені подобаються всі напрямки - тільки чую музику, мене вже не стримати, - зізнається вона. - Особливо до душі латиноамериканські бальні танці. Але я опанувала все: народний, класичний, бальний танець. Уже на останньому курсі училища почала працювати в театрі, а після закінчення університету - вже на повну ставку».
Інше життя: шлях перевтілень
Артистка балету - це універсальна професія, зазначає Анастасія. У театрі доводиться виконувати різні завдання - танцювати, співати, створювати образ у масових сценах, бути частиною великого сценічного ансамблю, де кожен рух має значення. Та навіть - виконувати декілька ролей в одній постановці.
«Мені пощастило грати ролі в казках, а потім і у виставах, - розповідає жінка. – Вони різні, завжди цікаво перевтілюватися, «приміряти» до себе образи. Навіть, якщо вони різні за віком. Особливо, коли вони зовсім не схожі на тебе - тоді це справжній виклик. У такі моменти ти ніби проживаєш інше життя на сцені».
Зокрема, у виставі «Звідки беруться діти» (постановка заслуженої артистки України Олени Зарицької, прем’єра 2023 року), події якої відбуваються у пологовому будинку, Анастасія виконувала роль санітарки. «Мені довелося втілити образ немолодої простої жінки. Це було складно ще й емоційно, адже тоді помирав тато», - додає артистка.
Серед вистав, у яких була залучена артистка, - «Лісова пісня», «Гамлет», «Сірано де Бержерак», «Конотопська відьма», «Шинель», «Пер Гюнт», «Ніч перед Різдвом», «Тіні забутих предків», KoLo та інші.
Окреме місце у творчій біографії Анастасії займають характерні ролі. У виставі «Попелюшка» вона зіграла сестру-злюку Анну. «Мені подобається грати характерних персонажів, навіть якщо вони негативні. Вони дуже емоційні, і це цікаво для мене як для артистки», - зазначає вона.
Не менш захопливою стала робота у виставі «Украдене щастя», де режисер довірив їй роль Насті. «Роль була складною, тексту більше, ніж зазвичай, але мені вона подобалася. Моя героїня - підступна жінка, а я в житті зовсім інша. Проте я вдячна, що мені довірили цей образ», - зазначає вона.
Також акторка згадує участь у виставі «Пеппі», де їй довелося виконувати сценічний фокус із кулькою. «Режисер похвалив мою ідею», - додає Анастасія. Такий шлях, за словами артистки, є для неї цікавим і наповненим постійними творчими викликами.
Як хобі переросло у справжній бренд
Розквіт захоплення рукоділлям припав на період декретної відпустки Анастасії. У цей час вона активно в’язала для свого тоді ще маленького сина комбінезончики та шапочки, а також власноруч шила костюми для дитсадкових виступів - сніговичка, Артемона та Пірата Карибського моря. Окрім цього, виготовляла джинсові сумки, в’язала сумки гачком, створювала речі для себе та рідних.
Згодом знайома попросила її зв’язати виріб на замовлення для свого інтернет-магазину - це була жіноча шапочка з «косами», виконана спицями. Так з’явилися перші замовлення, також до роботи додався гачок. Почався справжній сплеск попиту: Анастасія почала плести гачком сукні, купальники, топи, сумки, аксесуари… Вона зізнається, що тоді переглянула безліч майстер-класів, працювала за зразками та поступово опановувала нові техніки. З’являлися оригінальні та цікаві авторські вироби. Приміром, панама з рафії з леопардовим принтом.
Вже під час повномасштабної війни Настя отримала від приятельки з театру повідомлення з проханням зв’язати запаску за зразком. Однак побачила його лише через три місяці. «Відповіла, що було б цікаво спробувати таку роботу, - згадує майстриня. - Коли мене запитали про вартість, я зазначила, що оплати не потребую - достатньо буде якісного відео виробу, яке можна використати як рекламу на моїй сторінці».
Приятелька, яка технічно підкована, підтримала ідею й запропонувала не зупинятися лише на створенні Інстаграм-сторінки, а розробити також логотип, щоб бренд мав власну впізнавану айдентику. Так восени 2024 року з’явився власний бренд в’язаних виробів Lastivka_Knits, який вирізняється мінімалістичною естетикою та повністю ручною роботою. У виробах поєднуються сучасний дизайн і тепла авторська подача, що підкреслює їхню унікальність і «живий» характер. Асортимент включає прикраси та аксесуари в етностилі - припинди, баски, комірці, сіточки-біні, запаски, хустки та ладунки, а також вироби для щоденного використання: шапки, чепчики, чохли для книг тощо. «Плету між репетиціями, у перервах, вдома. Навіть у тролейбусі. Це ще одне моє захоплення, яке не приносить великого прибутку - воно більше для душі, для внутрішнього спокою», - підсумувала Анастасія Ластовецька.
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон
Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...
На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта
Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...
Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа
Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...
Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами
Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
