Наше родное китайское искусство
Искусство вырезания из бумаги родилось в VI в. в Китае, на родине бумаги. И оттуда распространилось по всему свету. А может, было и переоткрыто со своими особенностями и названием: «вычинанка» - в Польше, «выцинанка» - в Беларуси, «кириэ» - в Японии. Если есть лишняя бумага и ножницы и хочется украсить дом, то все получается почти само собой. У нас за этим искусством закрепилось название «вытынанка».
Наверняка каждый в детстве вырезал снежинки из бумаги. Складывали в несколько раз лист, чтобы получился равнобедренный треугольник, и делали в нем по бокам фигурные вырезы ножницами. А затем разворачивали, и - о чудо! - корявые вырезки благодаря симметричному расположению складывались в прекрасный узор, а мы чувствовали себя художниками. На этом для большинства из нас знакомство с искусством вытынанки заканчивалось, мы переключались на другие чудеса. Но не все и не навсегда. Для некоторых взрослых вытынанка стала досугом, а то и профессиональным занятием.
Для нашего сегодняшнего собеседника, мастера народного творчества Анны Гаранжи вытынанка - это один из любимых видов художественного творчества. Ее работы отличает тонкий рисунок, композиционная стройность и мастерство исполнения. Особенно впечатляют ее большеразмерные вытынанки-шторы. Вот с этим мастером мы и поговорим о вытынанке.
Анна Гаранжа родилась в Сумах. Окончила факультет искусств СГПУ им. Макаренко. Сейчас работает педагогом народной студии изобразительного искусства «Страна искусства» Сумского Дворца детей и юношества. Член Национального союза мастеров народного искусства Украины. Мастер по вытынанкам и писанкам, художник-иконописец. Но сегодня разговор у нас о вытынанке.
- Я не вважаю, що досягла великих успіхів у витинанці, - говорит Анна Владимировна. - Якщо ж розглядати успіх з іншого боку, то я можу з впевненістю сказати, що успіх для мене - це те, що я знайшла для себе улюблену справу, де можу реалізовувати свої задуми. В спілку народних майстрів я прийшла як писанкарка, а витинанку обрала другим видом для реалізації себе як майстра.
- Расскажите, когда вы сделали свою первую вытынанку? Какой она была?
- Свою першу витинанку я зробила ще студенткою, під керівництвом члена спілки народних майстрів Ольги Володимирівни Гулєй. Саме вона вперше познайомила мене з цим видом мистецтва. Пізніше, у 2013 році, коли прийшла працювати до Палацу дітей та юнацтва, я вже частіше почала зустрічатися з цим видом мистецтва, бо працюю з відомою сумською мисткинею Валентиною Миколаївною Коздровською, керівником «Клубу писанкарiв». Свої перші витинанки я створювала, саме надихнувшись роботами Валентини Миколаївни, і, звісно, захотіла вдосконалити свої знання з витинанки.
- За какую вытынанку вы получили награду на международном культурно-социальном проекте «Таємниці України для тебе»?
- У цьому конкурсі я вирішила взяти участь у 2021 році і несподівано для себе стала переможцем. Звісно, для мене це вагома перемога, яка надихає рухатися вперед. На конкурс я подавала поліптих «Магія писанки». Це серія картин, точніше п’ять витинанок, пов’язаних між собою великоднім сюжетом і кольором.
- Знакомы ли вы с древним китайским искусством вырезания из бумаги цзяньчжи? В чем отличие наших вытынанок от китайских?
- Так, я знайома з мистецтвом вирізання з паперу цзяньчжи з інтернет-джерел та книжок, бачила ці зразки китайського мистецтва. Українська витинанка відрізняється своєю самобутністю, сюжетами, орнаментикою, кольором.
- Какая она, наша вытынанка?
- Рiзноманiтна: ажурна, тобто з одного аркуша паперу, а зображення міститься у великій кількості прорізів; силуетна - зображення виступає силуетом майже без прорізів; одинарна - виготовляється з одного аркуша паперу; складна - аплікаційна з кількох аркушів паперу, тому майже завжди багатоколірна...
- Какие вытынанки вам нравятся? Какие планируете развивать?
- Мені взагалі подобаються різнопланові витинанки - великі і маленькі, кольорові і чорно-білі. Особисто я полюбляю робити витинанки, використовуючи до п’яти кольорів. Ну і, звісно, дуже люблю робити великі витинанки. Задумок багато, хочеться зробити задумане, але час не на моєму боці, бо все ж більшу частину свого життя я присвячую родині і вихованню дитини.
- Почему - вырезание, разве не проще узор нанести краской?
- Чому вирізання? Ну, по-перше, це вшановування наших, українських традицій, прагнення не втратити прадавнє коріння, зберегти його і примножити, передати нащадкам. По-друге, витинанка слугувала як прикраса оселі (фіранки), де узор просто неможливо було нанести.
- Сейчас искусство вытынанки у нас активно развивается - благодаря наличию современных материалов и инструментов, доступности процесса?
- Так, зараз мистецтво витинанки дуже активно розвивається в багатьох куточках України. Звісно, цьому допомагає і доступність матеріалів, які майстриня може вибрати на свій смак і які спрощують цей процес. І завдяки мережі Інтернет, де можна побачити досвід інших майстрів.
- Из чего сделаны ваши большеразмерные вытынанки? Чем вы их режете? Как вам удается, прорабатывая мелкие детали, не терять композицию целого?
- Свої витинанки великого розміру я вирізаю зі шпалер, на сьогодні знайшла для себе ще декілька аналогів шпалерам, серед яких синтетичний папір. Вирізаю витинанки спеціальними різачками. Вирізанню витинанки передує задум та зама-льовки, в яких я намагаюся чітко побудувати композиційний сюжет, а вже потім додаю дрібних деталей.
- Советы для начинающих «вытынанщиков»?
- Побажання для початківців одне: не боятися, а брати до рук ножиці чи різака, як кому зручно, і вирізати.
- В народном творчестве вытынанкой вы не ограничились. Больших успехов вы добились и в искусстве писанки. Что вас привлекает в этом искусстве?
- Як витинанка, так і писанкарство - це насамперед кропітка праця з багаточисельними деталями. Мабуть, саме це мене і приваблює.
- Знакомясь с иконописью, вы изучали символику и композицию православной иконы - помогает ли это при создании вытынанок и писанок?
- Іконопис для мене - це не просто мистецтво зображення святих. Це основа мого єства, мого таланту та мистецтва. Все своє свідоме життя, ще змалку, дивлячись у храмі на ікони, я мріяла навчитися малювати ті світлі усміхнені обличчя Ісуса, Божої Матінки та святих. Школяркою, навчаючись у дитячій художній школі ім. Лисенка, - до речі, я потрапила до класу, де викладачем на той час був нині відомий іконописець Юрій Миколайович Фірсик, - я робила перші проби в іконописі, перемальовуючи деякі біблійні сюжети. Звісно, я вважаю то Божим промислом, що познайомилася з Юрієм Миколайовичем, бо саме він та його іконописні роботи надали мені поштовх рухатися в цьому напрямку. Вчилася малювати ікони я при недільній школі Пантелеймонівського храму у Олександра Миколайовича Кісільова, а також в іконописній школі при Спасо-Преображенському соборі м. Суми у таких викладачів, як Юрій Миколайович Фірсик, Олександр Миколайович Кісільов, Олександр Стрєлєц, о. Володимир Равлюк. Звісно, іконопис допомагає мені в мистецтві витинанки, особливо коли я звертаюся до релігійно-обрядової тематики. Дуже часто використовую іконографічний символізм у витинанках.
- Вы преподаете в изостудии ДДЮ. Какую цель вы ставите, работая с детьми?
- Насамперед намагаюся прищепити дітям любов до мистецтва в цілому, до традиційного мистецтва, притаманного Сумщині, передати свої знання наступному поколінню, прагну навчити любити дітей своє, українське, поважати культуру і мову своєї держави.
- А как у вас возник интерес к народному художественному творчеству?
- З дитинства, здебільшого від мами та прабабусі, які вміли вишивати, шити, робити прикраси тощо. Я зростала серед рушників на божницях, вишитих власноруч мамою та прабабусею, серед вищих подушок та покривал, саморобних витканих паласів тощо. Мабуть, звідти і любов до народного мистецтва і до іконопису.
Беседовал Виталий Сергеев
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
В областном художественном музее отметили день рождения первого директора Никанора Онацкого
Никанор Харитонович Онацкий родился 9 января 1875 года (28 декабря 1874 года по старому стилю). В музее его день рожденья отмечают ежегодно. Особенностью мероприятия нынешнего года стало то, что оно было посвящено Онацкому как фотографу. Это тем более было уместным, что оно проводилось... 
В городской галерее проходит выставка работ Егора Авдеенко «Вода»
В экспозиции - живопись в стиле постмодернизма. Что под этим понимается? Постмодернизм - направление, которому присуще размытие между художественными жанрами и направлениями, устранение обособленности автора от зрителя, провозглашение относительности истины и ценностей, деконструкция,...
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
