«О бедном Гусаре замолвите слово...»

Все, що відбулося, ще раз підтверджує: із законністю та офіційним оформленням сумських пам’яток та скульптур конче необхідно розібратися - адже не тільки Гусар стояв тому, що благодійники заплатили за це гроші й дозволили сумчанам мати симпатичні контактні родзинки...

Мотиви демонтуючих зрозумілі - якнайшвидше позбутися всього, що нагадує «руський мир». Але що про це думають сумчани?

Наприклад, у соцмережі були такі думки: «Мне жаль, что во всем, как всегда, виноват Пушкин и гусары Ахтырского полка».

«О бедном гусаре... Немного истории. Ахтырский Слободской Черкасский казачий полк участвовал в Северной войне 1700 - 1721 гг. В 1765-м был переименован в Ахтырский гусарский полк, который участвовал во взятии Измаила и осаде Очакова. Ну, про 1812 год знают все. Французы боялись ахтырских партизан как огня. В разное время командирами полка были украинцы: Степан Бобырь, Данила Ключаревский, Григорий Бедняга, Евгений Леонтович и Сергей Кулжинский. Последний ахтырский гусар (кстати, тоже украинец) - корнет Николай Тимченко - вступил в полк в 1916 г. Умер в Стамбуле 31 декабря 1999 г. в возрасте 102 лет. В общем, бей своих, чтоб чужие боялись?!

А теперь пару слов об авторе горемычного памятника, скульпторе Богдане Люкляне. Его предки с Западной Украины были сосланы в Красноярск, где Бодя и родился в 57-м. Рвался на Родину. Окончил Киевский художественный институт, попал в Сумы по распределению. Всю жизнь разговаривал «галицькою го-віркою». Был патриотом до мозга костей. Выиграл конкурс на создание контактной скульптуры гусара Ахтырского полка, потому что знал и любил историю Украины. Слава Богу, не дожил до сноса своего детища, умер от инсульта. Театр абсурда в родных пенатах!»

«Я вот думаю, а что с Одессой будет? Там ведь памятник на памятнике, и эпохи Екатерины ІІ. Это, нужно так понимать, что нах..н весь город рас...чат, снимая памятники? Правильно ли я понимаю, други? Или вы думаете, что Одессу пожалеют?.. Монументальные объекты архитектуры - это памятники, это уже не живые «істоти», так у неких «борьба с трупами» продолжается? Памятники же сдачи дать не могут».

«Ох, це завжди були головні наші реформи. Пам’ятники та назви вулиць. «Ломать - не строить...»

«Можете пояснити, з якої конкретно причини знесли пам’ятник гусару? Хто дав право це робити? Чим ви відрізняєтесь від орків, які знищують і переписують історію? Було громадське обговорення - ні, міська рада голосувала - ні... Просто люди, в яких є доступ до крану, вирішили показати свою діяльність. Чому міська рада не реагує? Цей пам’ятник уособлював історію нашої землі, пов’язану з історією охтирського козачого полку. Ви нас...ли в душу охтирчанам, а на це права вам ніхто не давав. Сподіваюсь, що пам’ятник збережено і буде встановлено на більш підходяще місце. А люди, які приймали участь в акті вандалізму, хоча б перечитають історію в частині, пов’язаній із слобідськими козачими полками, і принесуть свої вибачення за свої необдумані вчинки. А то ви в такому запалі далі підете по кладовищам нищити пам’ятники, де є зірки? Кожедуб, Ковпак, Руднєв, Берест... це історія нашої з вами землі, так само, як охтирські гусари, і не важливо, які прапори були. Наші предки в загонах партизан Ковпака і в полку Давидова, і в сотнях Мазепи билися з ворогом, який прийшов на нашу землю... А ви з такою легкістю зносите пам’ятники».

На жаль, пам’ятники - мабуть, тільки початок. Як взагалі бути двомовним регіонам? Чи не почнуться слідом за пам’ятниками розбірки на кшталт «якою мовою розмовляєш»? Не буде інших перегинів? Як житимемо після Перемоги? Поки що всі ці питання відкриті...

Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

30 млн із міської казни - замало

Сумський виконком ухвалив 11 травня звернення до центральних органів влади щодо врегулювання питання грошового забезпечення добровольчих формувань тергромад у період воєнного стану. Звернення адресоване президенту України, ВР, Раді національної безпеки і оборони України, Міноборони.

Як...