Їх осиротила безжальна війна...
МАТУСЯ 3-річного Дмитрика з Великописарівщини загинула 26 лютого під час виконання службового обов’язку. Анна була медсестрою і потрапила під бомбардування військової частини в Охтирці.
Померла молода жінка миттєво - осколок арматури даху будівлі, що падав, влучив їй у голову. Їй було лише 28. У Ані вдома залишився син Діма, якому всього три рочки. Тато хлопчика теж воює, тож виховання дитини взяла на себе бабуся Віра Рубякіна.
«Не змогли ми вберегти донечку...»
Ми поспілкувалися з Вірою Іванівною, і вона поділилася важкими спогадами тих страшних днів початку війни: «26 лютого нам повідомили, що розбомбили військову частину в Охтирці, де Аня була на роботі. Під завалами опинилося багато військовослужбовців, у тому числі й моя донечка. Всі вони значилися без вісти зниклими, адже на те, щоб дістати з-під зруйнованої будівлі понівечені тіла і живих бійців, потрібен був час. Аню дістали однією з перших... Це був шок».
Ховали Аню двічі: перший раз - у загальній братській могилі, а другий - на кладовищі біля померлих родичів. Саме таке рішення прийняла Віра Іванівна, бажаючи, аби її дитина спочивала не десь далеко, а поруч.
За ці чотири місяці Віра Рубякіна виплакала всі сльози, але материнське серце ніяк не загоїться від непоправної втрати. Зараз жінка дуже жалкує за згаяним часом, який вона присвячувала професії, а не дитині. «Я - медсестра, цілодобово працювала, а Аня від цього страждала і постійно дорікала, що для мене робота важливіша за дітей, - не стримує емоцій Віра Іванівна. - Я ж усе казала собі - ось ще трішки, донечки підростуть, стане легше... Вони підросли, та легше не стало: з’явилися нові проблеми, новий клопіт. А потім вже на роботу пішла й сама Аня. Вона загинула, а я так і не знайшла для неї вдосталь часу! Не змогли ми вберегти донечку, і це наш біль»...
«Не людина, а шматок м’яса...»
Для Віри Рубякіної смерть Анни - не єдина, яку принесла війна з росією в її родину. Так, у 2014-му під час антитерористичної операції загинув зять, чоловік старшої дочки.
- Йому теж було 28 років, і в нього залишилося двоє маленьких діточок: двох та одного року, - каже Віра Іванівна. - До речі, саме на перший ювілей - річницю молодшої дитинки, синочка, він востаннє був удома, в колі найрідніших. Приїхав, не встиг сісти за стіл, як його викликали на бойове завдання. Поїхав людей звідкись забирати і потрапив під обстріли. Машину розгромило, а зятя вбило. Було 9 серпня, неймовірна спека. Рідним повідомили про загибель лише через шість днів. Ідентифікувати тіло поїхала Аня. Вона медик, розумілася в таких питаннях. Але те, що вона побачила, інакше ніж справжнім жахіттям і не назвеш: у нього було знесено пів голови. Впізнавала по щелепі. Та навіть це - далеко не найстрашніше, з чим стикалися рідні загиблих тоді бійців. Були такі солдати, що являли собою суцільний шматок м’яса...
Жити заради дітей
Як би там не було, але у тих двох онуків є мама. А в Дмитрика її немає. І малятко сумує за нею, постійно каже: «Я дуже-дуже скучив за мамочкою». Хлопчик досі чекає на маму з роботи і навіть не підозрює, що вона ніколи звідти додому не повернеться. «Не можу дивитися на страждання Дімочки, починаю плакати, - каже жінка. - А він побачить це і заспокоює мене: «Бабусю, я тебе люблю-люблю!» Тож не можна розкисати, треба жити заради дитини!» Наразі Віра Іванівна займається трьома своїми онуками, адже старша донька працює в магазині. А хто ж, як не бабуся, прийде на допомогу? Вірі Рубякіній - лише 53. Вона молода і неодмінно впорається з усім на світі!
Бажаємо і їй, і її рідним, яким випало чимало випробувань війною, мирного неба. А найголовніше - нехай діти будуть щасливими та здоровими!
Ксенія Кузнєцова
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
«Моя історія війни - оборона Рубіжного»: як 19-річний гвардієць із Сум боронить країну на самому передку
БОЄЦЬ Микола, якому всього лише 19 років, родом із Сум. І він чітко усвідомив - коли на твою землю приходить війна, немає різниці, скільки тобі років і який бойовий досвід ти маєш. Кожен перетворюється на справжнього воїна, який б’ється, не шкодуючи власних сил, за все те, що є найдорожчим... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
