«Мрію про Африку сховав до Перемоги...»

- Як я опинився на передовій? - розповів Олександр у соцмережі. - Найчастіше питання, що я чую від побратимів останні п’ять місяців. Ну, питання, звісно риторичне. Іншого дому в мене немає, то варіантів як би не було. Але про своє 24 лютого розповім.

Я подорожував Африкою. Це була мрія мого життя, не враховуючи Антарктиду.

Почалося моє 24 лютого з прибуття в Уганду. Про війну я ще не знав і думав, що моя найбільша проблема тоді - це поміняти долари на місцеві гро-ші. Це був справжній квест. Адже в Кенії я потрапив під страшенну зливу, гроші намокли. Але висохли і виглядали майже як нові. Втім, місцеві були прискіпливі - перевіряли ультрафіолетом і слали мене подалі.

Після декількох годин страждань я вирішив зняти гроші з картки, дійшов до банкомату... та він з’їв мою картку. Зайшов у відділення попросити витягнути мою картку з банкомату. Добра жіночка-менеджер роздала мо-більний Інтернет (дуже дорогий та цінний там), буквально на півхвилини, щоб я зміг відкрити додаток і показати номер картки для підтвердження, що я є власником.

І тут почалось. Долетіли сотні повідомлень, як це буває, коли ти довго без Інтернету.

Я одразу відкрив СМС від найважливішої людини - мами, яка знаходилася тоді в Сумах. У ньому було єдине слово «війна». Мені стало зле. Почав бігати в пошуках вайфаю, знайшов. Читав повідомлення, які ніби землю з-під ніг виривали. Прийшов до тями. Мрію про Африку сховав до перемоги і почав шукати шлях додому. Це було, напевно, найважче рішення у житті. Але я знав, де і з ким маю бути. Тож як була б можливість переграти - зробив би так само. Мої Суми були одним із перших міст, де з’явилися рашисти, а від мого будинку - 40 км до кордону з оркостаном. У перший же день свинособаки повісили свою триколорну ганчірку в селі Сад, що буквально в 2 км від того місця, де ми живемо, і встановили свій блокпост у 800 метрах від мого дому.

Я був щасливий, що вдалося купити хоч якісь квитки до Європи, і пішов купувати сувеніри на згадку про Африку - я ж збирався ще раз повернутись. Я спо-діваюся, що вдасться.

Так почалася моя найекстремальніша «подорож» - на війну...

Екстремальні умови - чи то сходження на круту гірську вершину, чи то бути військовим на передовій - об’єднують. Звісно, якщо вдається з гідністю витримати все, підставити плече один одному, а іноді врятувати.

Подорож на Тянь-Шань подарувала мені важливих людей. Тут ти знаєш людину тиждень чи місяць, але розумієш краще, ніж тих, кого знав все життя.

Так само із війною. Як би страшно не було, але цінність людської щирості, мужності та самовідданості тут розумієш дуже чітко.

Я, дякувати долі, продовжую зустрічати справжніх друзів, близьких по духу людей і своє щастя. Переможемо!

* * *

Дякуємо Захисникові за такий важливий вибір. Хай Бог береже всіх побратимів, що боронять нашу землю!

Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

У Сумах з’явилися патріотичні білборди про освіту

КРЕАТИВНІ дизайни розробив медіацентр СумДУ спільно з університетом-побратимом із міста Ліверпуль (Велика Британія).

Фахівці з медіа та комунікацій обох закладів кілька місяців працювали над рекламною кампанією, що має підтримати абітурієнтів не лише з Сум, але й з усієї України.

«Слоган...

«Це була моя перша ротація на Луганщину»:гвардієць із Сумщини розповів про запеклі бої на сході країни

Денис - боєць патрульного підрозділу частини. Однак коли ти військовий і в країні розпочинається війна - береш до рук зброю, і слова військової присяги «ніколи не зрадити українському народові» виходять на перший план. Особливо коли в складі сил оборони знаходишся на Луганщині та...