Охтирське Зелене озеро - свідок історії
Істрію таємничої водойми дослідив юний краєзнавець Захар Почепцов
НЕ всі з чотирнадцяти озер, які існували в Охтирці, збереглися до нашого часу у первозданному вигляді, за ви-нятком Зеленого. Як з’явилося це озеро та яким чи-ном живе, адже саме по собі воно непротічне?
Історію водойми вирішив дослідити Захар Почепцов - вихованець гуртка «Журналіс-тика» Охтирського міського центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді, учень 7 класу Охтирського ліцею №3.
- Зелене озеро чомусь завжди було найбільш популярним серед містян, - зазначає юний краєзнавець. - На перший погляд, здається, нічого особливого: водойма як водойма. Але незвичайна за всіма параметрами. Вона приваблює своїм справді смарагдовим кольором, серцевидною формою, а ще - таємничістю і легендарністю.
Чаша водойми ніколи не пересихає
- Вихованці гуртка, які протягом кількох років вивчали та досліджували озеро Зелене, визначили, що його котловина має площу 12 500 кв. м, а площа дзеркала змінюється від чотирьох до шести тисяч квадратних метрів - залежно від рівня води у водоймі, - розповіла керівниця гуртка «Географ-дослідник» Охтирського місь-кого центру позашкільної освіти - МАН учнівської молоді Віра Хорошун. - Хоча озеро розташоване далеко від пойми річки Охтирка і озер Білого і Мошенського, його чаша по-стійно заповнена водою і ніколи не пересихає. Навіть у найпосушливіші роки.
 |
|
|
 |
|
|
Дослідники припустили, що водойма утворилася шляхом вимивання пластів ґрунту підземними водами. А може, в доісторичні часи на території сучасного міста існувало велике озеро або ж це було русло великої річки.
Інша версія: рукотворний став
Але є й інша версія виникнення озера, яку описав крає-знавець Євген Мегера у своїй книзі «Охтирка в особистостях. 1654-2014». Річ у тім, що насправді це не природна водойма, а рукотворний став, викопаний за ініціативи та сприяння охтирського городничого Гусаковського у 1658 році.
Очевидно, були якісь підстави саме тут влаштувати романтичну водойму, навколо якої неспішно прогулювались молоді дами з кавалерами. А Зе-леним озером його почали називати значно пізніше й ось з якої причини.
|
|
|
 |
|
|
У травні 1763 року Катерина ІІ видала указ про розформування Слобідського козацького війська й створення на його базі гусарських полків. У грудні 1765 року Охтирський ко-зацький полк було переформовано в гусарський.
У 1782 році Указом Катери-ни ІІ відбулася ліквідація за-лишків автономії наших ко-зацьких земель - тобто Сло-божанщини і Гетьманщини. Внаслідок цієї реформи українські козаки «стали государственными крестьянами», або ж невичерпним джерелом для насильницьких рекрутських наборів. Полково-сотенний ус-трій, який з часів Богдана Хмельницького побутував зокрема і в Охтирці, цим Указом Катерини ІІ був ліквідований, а давні українські-козацькі сотні, яких тільки в Охтирці було десять, розпущено і реорганізовано.
Костянтин Олійник, директор Центру народознавства «Мамаєва Слобода» в Києві, розповів про непросту долю тієї частини українського ко-зацтва Слобожанщини, котра, аби не стати кріпаками, змушена була одягнути імперські однострої рядових солдатів російської армії. А відтак - захищати не свою рідну козацьку Вкраїну, а імперію німців Романових.
«Полковники, сотники та й інша старшина українського козацтва фактично зрадили свій народ, отримавши російські дворянські титули, одягнувши мундири секунд-майорів, генерал-бригадирів імперської армії й промінявши запах полину в степах Запорозької Січі на запах лаку паркету в царських палацах», - писав Костянтин Олійник у 2012 році.
В Охтирці козацька верхівка теж отримала права і привілеї російського дворянства. Тоді ж на рядових охтирських козаків одягли зелені мундири так званого Охтирського гусарського полку, до якого були приписані й відомі російські дворяни, які не мали жодного відношення до Охтирки.
За легендою, козацьку старшину Охтирського полку ви-кликали до Петербургу, де й було повідомлено про перетворення Охтирського полку з козацького на гусарський. Ту-ди старшина поїхала в синіх жупанах, а повернулася до Охтирки в зелених мундирах. Було це проти Великодня, коли козацтво й старшина подалися до Свято-Покровського собору на урочисту відправу. За-утреня скінчилась, і люди почали христосуватися, та тільки тепер запаніла козацька старшина, що обернулася на офіцерів-гусарів, не захотіла чоломкатися з козаками й попростувала додому. Такої зневаги не могли стерпіти прості козаки - схопили щойно спечених панів-офіцерів і потягли до озера, де стали топити їх. На поверхні озера раз у раз виринали зелені мундири, котрі довго не хотіли йти на дно, й це видовище справило на всіх таке велике враження, що озеро почали звати Зеленим.
Справжня окраса середмістя
До 60-х років минулого століття вся улоговина Зеленого озера була заповнена водою. Про це свідчать старі фотографії, надані юному досліднику охтирським краєзнавцем-ко-лекціонером Ігорем Горбуш-ком.
- У моїй оцифрованій і систематизованій колекції понад п’ять тисяч старих фотографій нашого міста і людей, які його населяли, починаючи з початку минулого століття, - пригадав, що було йому відомо, Ігор Миколайович. - Серед них є і світлини з Зеленим озером. Як відомо, це була елітна частина міста, де мешкали багаті люди, які любили літню прохолоду в тіні старих дерев на березі, а взимку розважалися катанням на ковзанах.
Тут напували коней селяни, що прибували із Полтавського шляху на охтирські ярмарки
та базари, адже наше місто славилося можливістю вдало скупитися і продатися. Озеро було вщерть заповнене во-дою.
Та на початку 60-х років минулого століття, коли по сусідству почав розбудовуватися завод «Промзв’язок», з водойми почали брати глину і пісок. Були порушені джерела на дні озера, й рівень води різко впав - відтоді вода більше не підіймалася аж до кромки берега.
Лебедина казка
Майже 10 років тому на озері оселилися лебеді. Для птахів побудували будиночок посеред водойми. Працівники школи та учні доглядають за птахами, а зимують вони у шкільному сарайчику, де для них створені гарні умови.
|
|
|
 |
|
|
«Зелене озеро - улюблений куточок не тільки для мене, а й для усіх охтирчан. Як закінчиться війна і настане мир, прийде і час рятувати озеро Зелене - як визначне місце на карті нашої рідної Охтирки!» - переконаний Захар Почепцов.
За матеріалами Охтирської міськради
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Лебеді під загрозою… людської уваги?
В Охтирці закликають менше втручатися в життя пташиної родини
ПРО жахливу ситуацію, яка трапилася на Зеленому озері, розповіли свідки. Наприкінці весни у родині лебедів відбулося поповнення - на світ з’явилися четверо дитинчат-лебедів.
Посеред міської метушні - гармонія... 
Сумські вчені виступили на Європейській конференції палеонтологів та отримали грант
У Кракові (Польща) відбулася щорічна конференція Європейської асоціації палеонтологів хребетних (European Association of Vertebrate Palaeontologists). Серед 140 учасників зі всього світу Україну представляли співробітники ка-федри біології та методики навчання біології Сумського державного...
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
