Закриття шкіл та військова підготовка студентів
Що зміниться в освітній галузі з нового 2025-2026 навчального року?
З 1 вересня на українську освіту чекає низка змін. Продовжиться закриття сільських шкіл, які не мають достатньої кількості учнів. А у вищих навчальних закладах запровадять обов’язкову базову загальновійськову підготовку.
Сільські школи і державне фінансування
З вересня цього року шко-ли, де навчається менше 45 уч-нів, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. Це не стосується мо-лодшої школи, а лише 5-11-х класів. Позбавлення грошей з держбюджету не означає автоматичного закриття школи. Адже рішення про це кожна громада ухвалюватиме самостійно та може натомість почати фінансувати школу з місцевих бюджетів.
Втім, за даними порталу Education.ua, щонайменше 400 сільських шкіл може чекати реорганізація або закриття. Найбільше скорочення, ймовірно, зачепить Львівську, Чер-каську, Сумську, Тернопільську та Хмельницьку області. Дітей із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Також і частину педагогів можуть перевести до інших шкіл, але лише за наявності вакансій.
 |
|
|
 |
|
|
Як пояснюють в уряді, нова політика покликана оптимізувати шкільну мережу, зменшити витрати та підвищити ефективність освітнього процесу. Зокрема, в МОН звертають увагу на те, що вартість навчання одного учня в сільській місцевості значно вища, ніж у місті, - в середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. У деяких громадах витрати сягають понад 51 тис. грн. Водночас результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими, ніж у міських школярів.
За даними профільного мі-ністерства, за останні роки кількість шкіл у селі скоротилася на 20%. Подальше скорочення чекає на школи і наступного року - держава припинить фінансування закладів, у яких навчається менше 60 учнів.
Деталі - від Голови профільного комітету ВР
Голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак уточнив, що наразі йдеться про понад 500 шкіл, де навчається менше 45 дітей. «Для таких шкіл із 1 вересня цього року фінансування не передбачається. Звертаю ува-гу, що це не стосується початкової школи. Вона залишається в кожній громаді та продовжує фінансуватися з держбюджету. І так буде завжди. Чому уряд ухвалив рішення припинити фінансування саме таких шкіл?
У ЗУ «Про освіту» визначено норму мінімальної наповнюваності класу. Вона складає щонайменше п’ять дітей. Якщо взяти дев’ять класів, це й дає цифру у 45 учнів. Існують школи з 11-річним терміном нав-чання, де ця кількість може бути ще меншою. Ще є випадки, коли в школі працює більше вчителів, ніж навчається дітей.
Постанова уряду була ухвалена ще на початку 2024 року. У громад було півтора року, щоб оптимізувати свою освітню мережу: організувати підвезення учнів, подати запити на субвенції для придбання автобусів, переєструвати школу в початкову.
480 громад зробили необхідні кроки. Хтось змінив фор-му закладу на початкову, хтось перетворив школу на філію. Поточний статус 57 шкіл ми визначити не змогли. Тому Ко-мітет зробив запит на детальні дані по цих школах. Із них 48 місцеві громади погодилися фінансувати власним коштом.
Друга частина депутатської постанови, нагадав голова профільного Комітету, стосується наступного 1 вересня, коли мають перестати фінансувати школи, де навчається менше 60 дітей. «Чому це важливо? Уря-дова постанова була виписана некоректно, адже на сьогодні в Україні існують різні типи освітніх закладів. Наприклад, гімназії, у яких за законом може бути 45 дітей, ліцеї повного циклу, де достатньо 55 учнів, ліцеї з гімназією без початкової школи.
Тому сьогодні Комітет одноголосно вирішив, що Верховна Рада своєю постановою звернеться до Кабміну з вимогою змінити урядове рішення та привести його у відповідність до закону - з неухильним до-триманням норм про мінімальну наповнюваність класів», - повідомив Сергій Бабак.
Що з дистанційкою?
Зміни чекають і на сам процес навчання. З нового нав-чального року школярі можуть здобувати освіту очно, у змішаному форматі або ж дистанційно. Для відкриття дистанційного класу відтепер достатньо п’яти учнів. Такі класи можуть відкривати будь-які школи, на-віть ті, які працюють у звичайному або змішаному режимі. Щоправда, МОН закликає за-безпечувати очне навчання там, де безпекова ситуація та умови дозволяють це зробити.
Формат навчання визначає керівник школи або ОВА. Для офлайн-занять потрібна наявність укриття в закладі або не далі ніж за 500 метрів від нього.
У змішаному форматі школи можуть чергувати дні або тижні очного та дистанційного нав-чання. Також можливий перехід на дистанційку впродовж року - якщо цього вимагатиме ситуація.
На прифронтових територіях також можливі всі форми навчання. Щоправда, для оф-лайн-занять, окрім укриття, по-трібні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської рад. Учні на тимчасово окупованих територіях можуть навчатись дистанційно за пов-ною програмою, у сімейній формі, на екстернаті чи під педагогічним патронажем. МОН радить обирати патронаж, адже він передбачає індивідуальний план, адаптований під потреби учня.
Учні за кордоном можуть обрати декілька варіантів нав-чання. Якщо відвідують місцеву школу, то паралельно мають можливість проходити українознавчий компонент дистанційно. Якщо ж дитина не навчається в закордонній школі, може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі. Крім того, доступні індивідуальні форми навчання: екстернат чи сімейна освіта.
Військова підготовка у вишах
З вересня 2025 року в Ук-раїні розпочнеться обов’язкова базова загальновійськова підготовка для студентів закладів вищої освіти. БЗВП для студентів передбачає 300 академічних годин. Програма складається з двох компонентів: теоретичний курс (90 академічних годин) - безпосередньо у ви-шах, практичний курс (210 академічних годин) - у спеціальних навчальних центрах ЗСУ.
Теоретичний курс викладатимуть для всіх студентів. Прак-тич-ну частину повинні пройти чоловіки, придатні за станом здоро-в’я. Жінки можуть долучитися до практичних занять добровільно. Для цього їм необхідно стати на військовий облік у Територіаль-ному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Після БЗВП студенти складають військову присягу та отримують сертифікат і війсь-ково-облікову спеціальність. Це звільняє їх від обов’язкової базової військової служби, яку мають пройти всі чоловіки від 18 до 25 років. Відмова студента, який визнаний придатним до військової служби, від БЗВП є підставою для відрахування із закладу освіти. Крім того, проходження військової підготовки буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Підручники для шкіл - попри ворожі обстріли
З 1 вересня понад третина українських школярів навчатимуться за оновленими посібниками видавництва «Ранок». Понад один мільйон підручників для учнів 8-х класів видавництво уже надрукувало та доставило до шкільних бібліотек по всій Україні.
Цьогоріч МОН вперше за-провадило новий... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
