Освітня мапа на порозі змін
Освітня мапа на порозі змін
На Сумщині буде 40 ліцеїв, а 38 малокомплектних шкіл – під загрозою закриття
НАЙБЛИЖЧІ два роки стануть визначальними для української шкільної освіти: у 2026 році опиняться під загрозою закриття понад 535 шкіл, а у 2027 році запрацює нова мережа академічних ліцеїв, яка охопить 2 180 закладів.
Education.ua дослідив, які школи залишаться на освітній мапі країни, а які можуть не відчинити свої двері учням уже за рік.
Держава закриває школи, а бізнес – відкриває
За інформацією від обласних департаментів освіти, наданою на запит Education.ua, у 2025/26 навчальному році в Україні працюють 11 752 державні школи. Це на 29 менше, ніж торік - тоді, за даними Держстату, їх було 11 781.
Зменшення, на перший по-гляд, незначне, але воно де-монструє сталу тенденцію: ме-режа шкіл поступово скорочується внаслідок демографічних змін і міграції через війну.
Ще у 2020/21 навчальному році працювало 14 519 державних шкіл, тобто за останні роки кількість шкіл зменшилась на 19%.
Поки державні школи за-криваються, рік до року зростає мережа приватних шкіл - з 2020/21 до 2024/25 навчальних років їхня кількість зросла з 354 до 510 закладів. Загалом з 2015 року кількість приватних шкіл зросла на 200%.
Реформа старшої школи на низькому старті
Уже зовсім скоро повноцінно стартує реформа профільної старшої школи, що також позначиться на структурі се-редньої освіти. Адже від 2027 року старшокласники (10-12 класи) навчатимуться не в загальноосвітніх школах, а в академічних ліцеях. Формування мережі академічних ліцеїв в Україні вже завершене: усі області затвердили свої плани.
Очікувано, що найбільше академічних ліцеїв буде створено в найбільших містах: місто Київ - 247; Харківська область - 215; Одеська область - 203; Дніпропетровська область - 161; Київська область - 144; Львівська область - 123.
 |
|
|
 |
|
|
Найменше ліцеїв буде у прифронтових регіонах: Сумська область - 40; Миколаївська об-ласть - 39; Чернігівська область - 34; Донецька область - 29; Лу-ганська область - 14.
Отже, формально ліцеї вже створені. Та постає інше питання: що буде з малокомплектними школами? Адже через розділення рівнів середньої освіти певні школи втратять старші класи, що для сіл і маленьких міст може бути критичним у питанні закриття школи.
Понад 500 малокомплектних шкіл – у зоні ризику
Найближчий рік стане вирішальним для малокомплектних шкіл, де менш як 60 учнів. З 2026 року держава припинить фінансувати такі заклади з освітньої субвенції. Це означає: або їх утримання має взяти на себе місцева громада, або школи доведеться закрити чи понизити в них ступінь, тобто залишити лише початкові кла-си, які поза зоною ризику.
Торік уже понад 400 шкіл із менш ніж 45 учнями стикнулися з подібною реорганізацією. Та цього разу під ніж «оптимізації» можуть потрапити щонайменше 535 шкіл. За даними обласних департаментів освіти, найбільше таких закладів у Полтавській області - 87 малокомплектних шкіл, Львівській - 70, Миколаївській - 56, Хмель-ницькій - 49, Київській і Терно-пільській областях - по 42. На Сумщині - 38.
Чому малокомплектні школи під загрозою закриття
Посадовці пояснюють оптимізацію мережі шкіл бажанням підвищити її якість й ефективніше використовувати бюджетні кошти. Мінфін наголошує: зар-плати педагогів і більшість соцвидатків покриваються зовнішньою допомогою, тому зміни потребують погодження донорів. Якщо Україна порушуватиме умови партнерів, доведеться відшкодовувати чималі гро-ші.
Водночас у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови щодо забезпечення доступу до освіти, а міністр освіти і на-уки Оксен Лісовий заявив, що зараз ведуться переговори зі Світовим банком, щоб прибрати з вимог індикатор про 60 учнів.
Отже, ще є надія, що такі школи залишаться на освітній мапі країни й продовжать на-вчати дітей у своїх громадах.
Змога швидко реагувати на освітні кризи
Ще одна проблема - відсутність централізованої інформації або затримки з її внесенням до бази. Часто обласні департаменти освіти прямо зазначають, що не мають інформації про малокомплектні школи, адже рішення про реорганізацію чи закриття ухвалює за-сновник, тобто місцева влада.
Фактично це означає, що кожна громада залишається сам на сам, коли вирішує долю своїх шкіл. У результаті замість узгодженої політики маємо точково різні підходи: від активної діяльності мешканців в одних регіонах до масових закриттів - в інших. Коли такі процеси відбуваються локально, освітні кризи важко помітити вчасно, а реагувати на них - ще складніше.
***
Поки МОН говорить про компроміси, а громади - шукають ресурси, у селах учителі готуються до скорочень. Діти - до нової реальності, коли дорога до школи починається з ранкового підвезення автобусом, якщо громада має кошти на пальне…
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
«Книжкова кімната» в Сумах
Унікальний простір для кавування, читання, навчання, і не тільки
У СУМАХ більше року працює цікавий заклад, який поєднує приємне з корисним, - кав’ярня «Книжкова кімната». Ідея її створення належить власниці Ганні Собіній, яка займається книгами з 2004 року.
Жінка надихнулася... 
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
