Рутенія, правовий глосарій і шаги
Зміни в українському правописі та монетній системі, які планує держава
НА засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики 12 січня був представлений законопроєкт «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».
Голова ВР Руслан Стефанчук презентував ідею оновити український правопис і створити глосарій правничої мови без канцеляризмів і русизмів.
«Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови», - вважає він.
Правопис мають узгодити до 1 березня 2026 року після консультацій із Кабміном та науковими інституціями. Прав-ничий глосарій розроблятимуть спільно з мовознавцями та юристами.
 |
|
|
 |
|
|
Також планують запровадити створення унікального на-ціонального шрифту для державних документів.
На думку Стефанчука, досить використовувати шрифти російського походження: «В Україні є таке надбання, як шрифти Нарбута, шрифти Ру-тенії, а ми до сих пір послуговуємося «російськими». Це ганебно». Він також запропонував створення «українського таймс романа».
Шаг замість копійки?
Нагадуємо, що в Україні триває підготовка до зміни назви розмінної монети: за-мість «копійки» пропонується закріпити назву «шаг». Ініціатива перебуває на розгляді парламенту.
Відповідний законопроєкт щодо дерадянізації назви розмінної монети було внесено до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року. Під час голосування в першому читанні документ підтримали 264 народні депутати. Серед ініціаторів законопроєкту знову ж таки був голова парламенту Руслан Стефанчук. Ще раніше про необхідність змінити назву монети говорили в Нацбанку України, пояснюючи це тим, що перейменування має на меті привести грошову систему України у відповідність до історичних та мовних традицій, а також завершити процес дерусифікації термінології, що збереглася з радянського періоду.
Назва «копійка» закріплена в українському законодавстві ще з початку 1990-х років і є спадщиною радянської грошової системи. Сьогодні вона використовується переважно в країнах, які входили до складу СРСР, зокрема в росії та білорусі.
Натомість «шаг» - питомо українська назва дрібної грошової одиниці, яка відома з XVI-XVII століть і застосовувалася на українських землях у різні історичні періоди. Вона фіксується в ділових документах козацької доби, у грошовій лічбі, а також у класичній українській літературі.
Історичне питання
Назва «шаг» має глибоке історичне коріння в українській грошовій системі. Дрібна монета з такою назвою використовувалася на території України ще за часів Гетьманщини й зберігалася в грошовому обігу до періоду Української революції 1917-1921 років.
Зокрема, 1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про гривню як грошову одиницю Української На-родної Республіки. Документ передбачав випуск державних кредитових білетів номіналом від 2 до 1000 гривень, а також монет номіналом 1, 2, 5, 20 та 50 шагів. Водночас реалізувати карбування монет тоді не вдалося через економічні та технічні труднощі.
Натомість в обіг були введені розмінні марки Державної скарбниці номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На їхньому зворотному боці містився напис «Ходить на рівні з дзвінкою монетою». Такі грошові знаки використовувалися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.
Після проголошення незалежності України у 1991 році питання власної грошової системи знову стало предметом активних дискусій. Обговорювалася й назва розмінної монети - серед варіантів фігурував і «шаг». У 1992 році Луганський верстатобудівний завод навіть виготовив пробні зразки таких монет. Однак 2 березня 1992 року постановою Президії Верховної Ради України було офіційно затверджено назву «копійка», яка й закріпилася в грошовому обігу.
Шаг і копійка: етимологія
За українським тлумачним словником, шаг - дрібна монета, яка вартує пів копійки. Слово виникло від іменника «сяг», ймовірно, давньоруської одиниці вимірювання. Його перша літера змінилася у процесі асиміляції, тобто уподібнення звуків під час розвитку мови. А ще воно походить від дієслова «сягати» (простягатися), яке було поширеним у мові давнього Києва, але зараз майже вибуло зі вжитку.
Мовознавці наголошують, що український «шаг» аж ніяк не пов’язаний із російським перекладом слова «крок». Такі слова називаються міжмовними омонімами - вони мають однаковий корінь і написання, але різні за значенням.
«Шаг» - спільнослов’янське слово. В українській, російській і в інших слов’янських мовах у ньому реалізується один спільний корінь. У нас, наприклад, є слова «сягати», «досягати», «досягнення», де оце «сяг», найімовірніше - той самий корінь, який є у слові «шаг». Тому що ряд приголосних - [х],[ш],[с] у багатьох коренях чергується», - каже мовознавець Остап Українець.
Немає точного пояснення, чому монету у певний історичний період назвали саме так. Філолог Віктор Дяченко розповідає, що шагами, які були мірою довжини, могли визначати розмір земельних ділянок. Він припускає - через це гроші, якими платили за роботу на землі, теж почали звати «шаг».
|
|
|
 |
|
|
«Повну етимологію ми, звичайно, не можемо прослідкувати, тому що для цього немає потрібної кількості писемних джерел. Це слово походить ще з найдавніших часів формування мовної групи. Можливо, так вимірювали землю, визначали, куди вона сягає, і зробили сяг або шаг мірою довжини. В шагах могли визначати й вартість землі або, наприклад, вартість роботи на землі», - говорить Дяченко.
Слово «копійка» тлумачний словник називає похідним від російського «копйо» («спис» українською). За цією версією, монета отримала назву «копійка», бо на ній карбували зображення князя або царя зі списом у руці. Окрім української та російської, на слово також можна натрапити у польській, чеській, словацькій, болгарській, македонській мовах.
«У тлумачному словнику написано, що в російській мові копійка з’явилася на основі словосполучення «копєйная деньга». Але ми не можемо сказати, що це повністю російське слово, бо бачимо етимологічний відповідник «kopejka», наприклад, у польській мові і в багатьох інших», - розповідає Віктор Дяченко.
Водночас мовознавець Остап Українець каже, що «копійка» може бути пестливою формою слова «копа» (литовської та польської грошової одиниці) і воно не має російського походження. При цьому наголошує: монета все ж називається «копійкою» в російській монетарній політиці, тому заміна на шаг може допомогти українській віддалитися від неї.
Коли українці почали використовувати шаг?
Упродовж історії шагом називали монети різного номіналу, але завжди дрібні. У 1690-ті роки такі гроші з’являються в рукописах на території Гетьманщини. Ними рахували та ви-мірювали борги, штрафи, ви-плачували позики та податки. Утім, на думку істориків, у побуті її почали використовувати раніше, ніж фіксувати в документах.
Ще одна версія походження шага - монету переправляли до України через Османську імперію, і її назва з’явилася завдяки перській мові. Слово «шазі» («царський») перетворилося на «шаг» і прижилося на наших землях.
Українці продовжували ко-ристуватися шагом як дрібною розмінною монетою і у ХVІІІ столітті, коли наші землі були під контролем Російської імперії та Речі Посполитої. Пізніше ця назва починає з’являтися у мові героїв творів Шевченка та Лесі Українки. Нечуй-Левиць-кий згадував «шаг», коли писав про події, які за сюжетом відбувалися на Київщині.
Монета зустрічається й у народних прислів’ях. В одному із них йдеться: «Хто шага не береже, той не варт і копійки». Це можна трактувати як: хто не цінує малого, той не заслуговує більшого, пояснює філолог Віктор Дяченко.
У 1838 році Тарас Шевченко писав у своїй поемі, як покритка Катерина просить гроші в чумаків на дорогу, щоб знайти батька своєї дитини:
«...Далеко, небого?»
«В саму Москву. Христа ради,
Дайте на дорогу!»
Бере шага, аж труситься:
Тяжко його брати!..
Та й навіщо?.. А дитина?
Вона ж його мати!
Заплакала, пішла шляхом...»
У триптиху Лесі Українки «Що дасть нам силу» можемо прочитати, як люди не мають змоги належно підготуватися до свята через брак грошей:
«Гаптують, шиють, і печуть, і варять,
купують, продають, про свято дбають.
Лиш той не дбає, хто шага не має,
але й такий волів би заробити
гіркою працею, ніж так «не дбати».
Рутенія, правовий глосарій і шаги
Паралельно з шагами на території сучасної України ходили й інші монети - чвораки, севські чехи, шостаки, осьмаки. Крім того, тут користувалися чеським грошем, який був трохи більшим за сучасну гривню у жовтому металі.
Майже всі ці монети зникли у ХІХ столітті, однак «гроші» та «шаги» залишилися в обігу. Першу назву не обрали на заміну копійці через те, що вона вже існує в нашій мові, як загальна.
Чому одразу був не шаг?
Після того, як у 1991 році Україна відновила незалежність, гроші пропонували назвати доларом та центом, утім гривню майже одразу встановили основною грошовою одиницею.
Щодо розмінної монети почалися дискусії - серед пропозицій були куни, різани, нагати із давньоруських документів, бофони Укра-їнської повстанської армії. Пропонували навіть перекласти копійку «списівкою» або «списиком», використовувати сотик, як це робило населення Галичини під австро-угорською короною.
Врешті, зважаючи на історичний контекст, у 1991 році монету запланували назвати «шагом». Художники Василь Лопата і Борис Максимов, які розробили дизайн перших гривень, вже малювали й ескізи майбутніх шагів. Вони виглядали як сучасні копійки - з листям калини по краях - і відрізнялися від них лише викарбуваною назвою.
Однак згодом Верховна Рада неочікувано прийняла рішення, що гривня ділитиметься на 100 копійок. Таку назву монети ми маємо й дотепер. Історики кажуть, невідомо, звідки взялася ідея і хто саме дав вказівку назвати її саме так.
Що передбачає законопроєкт
Документ пропонує внести зміни до низки законів, зокрема до ЗУ «Про Національний банк України», а також синхронізувати термінологію в податковому та фінансовому законодавстві.
Ключові положення законопроєкту:
- співвідношення між «копійкою» та «шагом» становитиме 1:1;
- Нацбанк визначатиме дизайн, порядок введення в обіг та строки вилучення монет;
- копійки та шаги перебуватимуть в обігу паралельно;
- зміна назви не вплине на інфляцію та не потребуватиме додаткових витрат для населення.
Після ухвалення законопроєкту в другому читанні Нацбанк зможе перейти до практичної реалізації рішення - розробки дизайну та поступового введення в обіг розмінних монет, номінованих у шагах.
Іван Демидов, за матеріалами УП, «Життя»
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
