Вєроніка Котенко: «Я билася не лише за себе»
Як срібна призерка чемпіонату Європи з карате стала символом непереможності України
ВЄРОНіКА Котенко з Сум, звичайна 16-річна дівчинка з прикордонного міста, здобула срібло 53-го чемпіонату Європи з олімпійського карате серед кадетів, юніорів та молоді (U21).
У масштабних змаганнях, які тривали з 6 по 8 лютого у місті Лімасол (Кіпр), взяли участь майже 1200 спортсменів із 46 країн світу. Збірна України здобула 13 нагород (чотири золоті, сім срібних, дві бронзові) і вперше в історії посіла перше місце у загальному заліку!
На шляху до фіналу юна сумчанка впевнено здолала суперниць із Латвії та Хорватії. У вирішальному поєдинку за золото Вєроніка з мінімальним рахунком поступилася лише каратистці з Греції. Вона стала срібною призеркою континентальної першості, покращивши свій минулорічний результат, коли виборола бронзу.
Та справжня перемога для Вєроніки сталася ще у півфіналі - поєдинку проти «нейтральної» росіянки. На татамі дівчина виходила не лише як спортсменка, а як українка, котра бореться за честь своєї країни. Кожен удар став символом непереможності Укра-їни та прагнення довести світові: ми сильні. Ми боремося до кінця! Ця історія про те, як з маленьких перемог виростають великі. Як наші підлітки стають символами стійкості і майбутньої Перемоги своєї країни!
 |
|
|
 |
|
|
Енергія, що привела на татамі
«Вєроніка змалечку була непосидючою, - з усмішкою згадує ма-ма спортсменки. - Як тепер кажуть, гіперактивною. Енергія в ній вирувала! Ще в дитячому садочку проявляла свій характер. Діставалося навіть хлопчикам - донька не боялася нікого і ніколи не відступала. Тож у сім років ми віддали її на карате, аби спрямувати цю невгамовну енергію у правильне русло, навчити дисципліни та самоконтролю. Спортивний клуб, де вона починала, знаходився поблизу дому, тому були впевнені, що все під контролем. Якщо щось не сподобається - завжди можна буде забрати».
Та сталося навпаки. Попри те, що перші тренування не викликали особливого захоплення, були й сльози, Вєроніка вже за два дні знову повернулася до залу, пересиливши власні емоції. У цьому ма-ленькому рішенні - не здаватися - уже тоді проявився її характер.
Згодом триразові заняття на тиждень стали звичною частиною життя, а в очах з’явився той особливий блиск - азарт боротьби й бажання перемагати. «Хоча тоді, маленькою, я майже нічого не розуміла про спорт, - згадує титулована спортсменка. - Просто хо-дила на тренування, які, як тепер розумію, для мого віку більше нагадували традиційне карате. Десь через пів року були перші змагання - міські та обласні турніри. І загалом мені подобалося би-тися. Максимальні виїзди тоді - Харків, Київ. На мене чомусь не робили ставку як на професійну спортсменку, хоча за шість років було багато призових місць».
Розчарування, що змінило вектор успіху
Так склалося, що в якийсь мо-мент Вєроніку почали долати сумніви: чи правильний вона обрала шлях? І взагалі - для чого їй це карате? Попри численні тренування й призові місця, всередині оселилося відчуття невпевненості. Здавалося, що її старання не помічають, що вона просто одна з багатьох у залі. Не було гучних прогнозів і обіцянок: лише чи не щоденна праця - інколи виснажлива, інколи - монотонна.
«У 12 років я навіть хотіла кинути карате, - зізнається дівчина. - Здавалося, що це не моє. Але мене помітив мій нинішній тренер Ва-лерій Віталійович. Тоді він працював у нашому клубі й повністю змінив мій світогляд».
Валерій Сонних, який тренував іншу групу, звернув увагу на характер і потенціал Вєроніки. Майстер спорту України міжнародного класу усе частіше говорив із нею про змагання різних рівнів, про можливості й висоти, яких можна досягти завдяки наполегливості. Він бачив у ній те, чого юна спортсменка сама тоді ще не усвідомлювала.
У дівчинки-підлітка знову запалився спортивний вогник. «Я перейшла до нього, відчуваючи, що з цим тренером зможу досягти вершин, про які раніше навіть не мріяла. Та що там - навіть не здогадувалася!»
Із березня 2023 року змінився не лише тренувальний процес, а й вектор спортивного життя Вєроніки - під керівництвом головного тренера Сумської філії карате-клубу «Чемпіон» Валерія Сонних, який, до речі, став для дівчини хрещеним батьком.
Від сліз до золота: перші кроки чемпіонки
Тренування стали частішими й виснажливішими. «Нам довелося змінити підхід до тренувань, до якого звикла Вєроніка, - розповідає тренер. - До мене вона потрапила, можна сказати, запізно, бо вже з 14 років починаються відбори до національної збірної. Тож доводилося надолужувати, працювати за пришвидшеною програмою. Було непросто, та ми з усім справлялися. В житті вона маленька «принцеса», а на татамі - справжня вольова борчиня».
Попри виклики воєнного часу - тривоги та обстріли - тренування проходили щодня в безпечному укритті. Інколи навіть по два-три рази на день. Навіть о шостій ранку юна спортсменка поспішала на заняття, адже підготовка до змагань тривала безперервно. Вона докладала максимум зусиль, аби не підвести тренера, який у неї повірив. Хотілося довести - насамперед собі - що його віра недаремна.
Вже за два місяці відбулися змагання в Польщі. Та вони обернулися для дівчини сльозами: вся команда виборола медалі, а Вє-роніка поверталася додому без нагороди. «Це було боляче. Зда-валося, що зусилля марні, що я підвела всіх», - зізнається спортсменка.
Однак вона не зламалася. Не шукала виправдань та не опустила рук - і вже зовсім скоро на Все-українських змаганнях у Чернівцях виборола друге місце. Це була не просто медаль, а підтвердження: характер сильніший за розчарування!
|
|
|
 |
Відповідальний поєдинок |
|
|
|
«Вже у лютому 2023 року на міжнародному турнірі у Словач-чині я виступала у двох категоріях - своїй на той час (12-13 років) і в старшій, 14-15 років. Це був для мене знаковий досвід, - продовжує дівчина. - У своїй категорії я програла. Але в старшій змогла вибороти золото».
Поразка серед однолітків і тріумф серед старших суперниць показали: межі існують лише в голові. Вєроніка довела собі й іншим, що здатна змагатися на рівні з тими, хто старший і досвідченіший. Саме з того турніру почалося нове усвідомлення - вона може більше!
Після цього спортсменка гучно заявляла про себе на престижних вітчизняних турнірах та міжнародній арені. Її ім’я дедалі частіше звучало серед переможців в Іспанії, Хорватії, Італії, Нідерландах, а сумніви назавжди залишилися по-заду - там, де їм і місце.
Півфінал за Україну
Цьогоріч виступати у складі збірної України на 53-му чемпіонаті Європи з олімпійського карате стало для Вєроніки важливим підтвердженням її рівня.
«На татамі я вийшла доволі спокійною, - згадує події срібна призерка. - Перший бій був з латишкою, який я виграла з рахунком 5:0. Тоді - з хорваткою, закінчивши поєдинок з рахунком 5:1… Най-важчим виявився фінал. Фізично всі бої були однаковими, проте у фіналі я трохи розхвилювалася і припускалася помилок».
А от півфінал проти росіянки набув для Вєроніки особливого сенсу. Серце шалено билося, а думки крутилися навколо того, як не підвести свою країну. І Вєроніка перемогла «нейтральну» спортсменку!
|
|
|
 |
З тренером, який подарував віру |
|
|
|
«Я виходила на бій не просто як півфіналістка чемпіонату Європи, а з чітким усвідомленням: не маю права програти росіянці! Ми не тисли одна одній руки ні перед поєдинком, ні після. Відмовитися або поступитися було б принизливо. На татамі я була українкою, котра повинна перемогти того, хто не має права виступати на міжнародній арені, поки країна-агресорка коїть злочини проти мого народу». Цей поєдинок став символом сили духу та патріотизму - перемога на півфіналі була не лише особистою!
Вєроніка Котенко продовжує тренуватися, готуватися до нових перемог, поєднуючи спорт із нав-чанням. Вона - студентка першого курсу професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка.
Попереду у дівчини багато перемог та приводів для радості. «У Вєроніки гарні перспективи, - за-уважує її тренер Валерій Сонних. - У світовому рейтингу в своїй категорії (16-17 років, юніори) вона наразі займає третю позицію. Не відстає й у навчанні - добре навчається, отримує стипендію, любить читати».
Ми гордимося нашою спортс-менкою, яка доводить: сила духу, наполегливість і патріотизм творять справжніх героїв навіть у мирному спорті.
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
