Полонена й закатована на смерть…
Для повернення додому 27-річної Вікторії Рощиної залучали навіть Папу Франциска
ПІД час обміну 14 лютого Україна повернула тіла 757 загиблих захисників. Серед них було й тіло під номером 757 з помітками «невстановлена особа чо-ловічої статі» і «СПАС».
Під час першого огляду патологоанатоми встановили, що це тіло жінки. А експертиза, яку провели слідчі Офісу генпрокурора, виявила збіг на 99% з ДНК журналістки Вікторії Рощиної.
Покликання
Вікторія народилася 6 жовтня 1996 року в Запоріжжі. З дитинства мала інтерес до розповідання історій. Ще в підлітковому віці дівчина розпочала свою журналістську кар’єру, висвітлюючи судові рішення та кримінальні справи. Її рідне місто стало відправною точкою для професійного розвитку, а сім’я завжди була важливою частиною особистого життя.
Рощина обрала саме журналістику як спосіб розповідати історії, які мають значення. Її колеги згадують, що вона завжди бралася за найскладніші теми, не боялася ризикувати.
Небезпечний фріланс
Після початку повномасштабного російського вторгнення Вікторія зосередилася на висвітленні подій на сході та півдні України. Вона сама обрала фріланс, щоб мати свободу працювати на окупованих територіях, куди редакції рідко відправляли журналістів через загрозу їхній безпеці. Це рішення дозволяло їй бути ближчою до подій, але значно підвищувало ризики, які могли коштувати життя.
Під час повномасштабного вторгнення Вікторія Рощина здійснила щонайменше чотири поїздки на окуповані території.
 |
|
|
 |
|
|
Ще на початку березня 2022 року російські військові затримали її у Василівці, але вона втекла, переховуючись у підвалі. Тоді ж її авто обстріляли ворожі танки, вони з водієм урятувалися, але втратили свою техніку. Це не зупинило Вікторію, і вона продовжувала працювати в небезпечній зоні.
Перший досвід полону журналістка пережила, коли її затримали в тимчасово окупованому Бердянську.
Вдруге Вікторія зникла на окупованих територіях у серпні 2023 року. До цього вона виїхала маршруткою до Польщі, а потім через Литву з власним паспортом поїхала в росію.
Вона збирала матеріали про те, що відбувалось у російських катівнях на окупованих територіях. За словами її співкамерниці, затримали журналістку в Таган-розі. Якийсь час вона провела в «гаражах» Мелітополя, а більшість 2024 року - в СІЗО-2 м. Таганрог.
Лише в квітні 2024 року росія офіційно підтвердила, що Вік-торія перебуває в полоні. До її повернення залучали багатьох і навіть звертались до Папи Фран-циска. Але дуже швидко після цього звернення, 10 жовтня, батько Володимир Рощин отримав листа, що його 27-річна донька померла…
Для розслідування смерті колеги об’єднались 13 провідних видань світу. Серед них - Forbidden Stories, The Guar-dian, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, Der Spiegel, ZDF, Paper Trail Media, IStories, France 24, Українська правда, Der Standart.
«Невідомий чоловік» з відсутніми органами
Що з’ясували розслідувачі проєкту Victoriia? Після обміну 14 лютого частину тіл відправили на експертизу у Вінницю. Зокре-ма, туди поїхало й тіло, позначене як «невідомий чоловік». Але коли відкрили мішок, виявилося, що там було тіло жінки «у стані глибокого замерзання з ознаками кахексії» (крайнього виснаження) з біркою «Рощина В.В.» та припискою СПАС.
Як пояснив колишній Упов-новажений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Олег Котенко, це досить поширена абревіатура. СПАС означає «суммарное поражение артерий сердца». І росіяни часто віддають тіла українців саме з такою припискою, щоб приховати справжні причини смерті.
|
|
|
 |
|
|
В інтерв’ю The Guardian військовий медик 36 бригади Нац-гвардії Володимир Лабузов розповів, що тіла також часто повертають без органів, щоб приховати тортури.
За словами начальника Де-партаменту війни Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова, на тілі Рощиної виявили численні ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема садна та крововиливи на різних частинах тіла, зламане ребро. Також експерти побачили можливі ознаки застосування електроструму.
«Тілесні ушкодження були спричинені за життя. Тому висока ймовірність, що до неї застосовувалось катування», - заявив він.
Слідча група, яка проводить розслідування, підтвердила, що тіло привезли в Україну з ознаками розтину, який робили на території росії. Деякі внутрішні органи були відсутні - головний мозок, очні яблука, а також частина трахеї. Відсутність цих органів може свідчити, що росіяни намагалися приховати смерть внаслідок задушення.
Вікторія Рощина, скоріше за все, була вбита в Таганрозі. Саме ця в’язниця є одним із ключових центрів утримання «неслухняних» українців. Саме туди спершу відправили взятих у полон бійців «Азову» та 36 бригади Нацгвардії, а згодом стали «приймати» і цивільних з Херсонської та Запорізької областей, кого запідозрили в допомозі українським військовим.
Катівня в Таганрозі
Вікторія Рощина важила 30 кг. На якомусь етапі вона відмовилась їсти, і через це її навіть відправили до лікарні.
Для більшості полонених у Таганрозі і ця опція була недоступна. В принципі там були лише якісь фельдшери, які не надавали допомоги полоненим. В кращому раз їм давали якусь одну пігулку на всі випадки життя. В усіх інших випадках - їм пропонували лікуватись чаєм. Хоча теплої рідини давали дуже мало. Тому полонені мусили пити воду з крана, яка мала явні ознаки технічної і нафтову плівку.
Лише раз на два тижні полонені могли потрапити в душ чи на прогулянку. При цьому щоразу
їх пересування супроводжували побиттям. Іти вони могли напівзігнутими, і дивитись можна було лише одним оком, щоб не вбитись.
Сама прогулянка в бетонному кубі тривала не більше трьох хвилин.
«Але оскільки це супроводжувалось побиттям та приниженням, то виходити взагалі не хотілось. До того ж була так звана прийомка - це перевірка, коли два рази на день тебе виводять з камери їхні спецназівці і теж або б’ють, або примушують ставати в розтяжки. Це фактично шпагат, на який зовсім не всі можуть сісти, але вони б’ють ногами тебе, поки ти не сядеш. Дівчата плачуть, падають, і в в цей час ще в камері щось шукають, топчуться по твоїх речах», - згадує Валерія Суботіна, пресофіцер «Азову».
Ось тільки неповний перелік катувань, які зафіксували в ін-терв’ю в’язнів журналісти, що працювали в проєкті Victoriia: щоденні побиття при перевірках камер; побиття на допитах - руками, ногами, палицями; спускання собак; ураження током оголених проводів та «телефонним апаратом путіна» ТА-57; підпалювання долонь; запихування в піч; поливання з пожежного шлангу в холодну погоду; погрози зґвалтуванням; закриття в карцер, де за день не можна навіть сісти; постійне недоїдання.
Мінімальні шанси на обмін
Смерть Вікторії Рощиної дозволила нагадати, що взагалі відбувається з цивільними полоненими в росії. Адже, за даними українського омбудсмена Дмитра Лубінця, станом на 2025 рік понад 16 тисяч цивільних громадян України перебувають у ро-сійському полоні. З них вдалося звільнити лише 168 осіб. Деякі родини чекають своїх близьких вже сім років.
Чому так мало звільнених? Обмін полонених цивільних на військовополонених не передбачений міжнародним гуманітарним правом і Женевськими конвенціями. Якщо так почати робити, то росіяни просто гребтимуть цивільних на окупованих територіях, щоб забрати своїх військових.
Водночас поводження росіян з цивільними у їхніх в’язницях мало чим відрізняється від по-водження з військовополоненими. Вони зазнають таких самих знущань і катувань, з мінімальними шансами на обмін...
Таке нелюдське поводження є порушенням міжнародного права, зокрема статей 7 і 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції ООН проти катувань, але, як ми знаємо, в росії мало звертають увагу на пакти та конвенції…
За матеріалами «Цензор.нет»
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
