«Взяла автомат та взула берці…»
Історія нашої землячки Алли Івахник - поетеси та солдата української армії
АЛЛА Івахник родом із Ромен, а познайомилися ми в Сумах, де жінка мешкає після демобілізації. Якось вона - схвильована читачка - зателефонувала до редакції та, ледь стримуючи емоції, поділилася наболілим, коли вчергове зіштовхнулася із глузливим поглядом водія маршрутки, показуючи бойове посвідчення.
«Знаєте, це вже був край, - розповіла Алла. - Має ж бути хоча б елементарна повага до того, що я жінка. Чого тільки не траплялося - від зневажливого «та проходь вже» до «чого ви тут, жіночко, цирк влаштовуєте...». Насправді боляче таке чути. Та стримую себе, аби не наговорити чоловікові, який за кермом ци-вільного транспорту, те, що думаю. Нехай… Поговорила з вами - і на душі стало легше…».
Однак «відпускати» співбесідницю не хотілося, поспілкувалися телефоном, а вже згодом жінка завітала до нас у гості - зі збіркою «На вістрі слова і пера», куди ввійшли віршовані твори учасників літературного об’єднання «Дивослово». Серед них - частина авторських, написаних Аллою на патріотичну тематику. Пронизаних болем війни та ві-рою в незламний дух українців.
Від лірики - до патріотики
Як виявилося, Алла пише вірші ще з юнацтва. «Це була виключно лірика, - згадує жін-
ка. - Емоції, які приходили, хвилювали та надихали, спліталися докупки та лягали у рядочки. Нині - це зовсім інші емоції та думки. Так перейшла на патріотику, військову тематику…»
Переломним для жінки став 2020 рік, коли померла найдорожча людина - мама. Перед цим ще були болючі втрати. Було дуже важко, морально та фізично, душу ятрили спогади. «Тоді я не знаходила собі місця, - говорить жінка. - Після смерті матусі, коли залишилась сама, думала, що не витримаю… Мені було дуже важко - тому й пішла служити. Це стало головним поштовхом до того, щоб підписати контракт на проходження військової служби у ЗСУ».
![]() |
|
Після укладання контракту Аллу «перекинули» у Старичі на Львівщині - до навчального центру. «Чи не на третій день перебування тут з мене рікою полились патріотичні поезії, які раніше не виходило писати. Мені здавалося, що в мене взагалі немає хисту до патріотики. В Старичах я зрозуміла, що не самотня. Там, до речі, я виступила на мініконцерті до Дня незалежності - хвилювалася, як сприймуть мою творчість. Тоді мені навіть порадили завести сторінку в соцмережах, де публікувати свої вірші. Мене стали підтримувати підписники в соцмережах, наразі їх вже 51 тисяча. Гарні відгуки, мене це мотивує», - каже поетка.
Майже п’ять років у строю
Алла Миколаївна - сильна жінка, яка пройшла чимало ви-пробувань. Але саме це стало поштовхом жити далі. Не зламатися. В навчальному центрі вона здобула чоловічу військову артилерійську спеціальність. У частині, куди прибула військовослужбовиця, доводилося мити, прибирати й навіть копати з хлопцями окопи (обморожені ноги й досі про це нагадують). Згодом у бригаді десантно-штурмових військ біля двох років працювала кухарем. «Там було набагато важче, ніж в артилерії, - говорить Алла. - Полігони, переїзди, майже «нуль». Коли вже перевелася в ТРО - теж продовжила куховарити, годувала свою роту. Були
ми й на «нулі», разом із хлопцями багато чого пережили…» У січні 2025 року Алла Івахник за станом здоров’я була демобілізована.
В її віршах можна побачити всю біль, яку захисниця відчувала, перебуваючи на війні. Пе-режите, побачене та переосмислене присвячувалося бійцям, які захищають нас кожну хвилину. «Мене завжди дивувало питання людей, які цікавляться, чому я, прослуживши майже п’ять років, так і лишилася солдатом. Це абсолютно мене не бентежить, ба більше - я пишаюся, що я са-ме Солдат. Бо це фундамент армії!» - гордо говорить жінка.
«За незламність духу»
У 2021 році Алла власним коштом видала персональну збірку «Сонце твоїх спогадів не зайде ніколи» - з накладом у 100 примірників. Усі книги жінка разом з волонтерами та друзями безкоштовно поширила по військових госпіталях у різних містах.
«У Харкові збірка потрапила до ветеранів війни, які з 2014 року в окопах. Одного разу мене знайшов пан Іван - ветеран АТО з Харківщини (інвалід І групи, який чимало пережив) - і попросив мою адресу. Те, що згодом прийшло поштою, просто вразило! Як виявилося, мене нагородили ме-даллю «За незламність духу»! Вона не державна і не бойова, але я нею дуже пишаюся, бо ці люди побачили в мені те, що не завжди вдається розгледіти іншим…»
Крім віршів, Алла є автором кількох пісень, одна з яких - «Солдате, мій любий, ти вибач, благаю». У 2021 році за створення та виконання авторського твору «Не бери мене в полон» була нагороджена дипломом ла-уреата І ступеня Міжнародного конкурсу мистецтв «Шанс Ленд». Наразі жінка живе в Сумах, намагається себе знайти в цивільному житті, а коли душа просить - викладає думки на папір. Бо творчість - то назавжди!
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Найсміливіші діти країни
Серед тих, хто отримав відзнаку за хоробрість і силу духу, - 13-річна сумчанка Аріна Журба,
УМЕЖАХ щорічної акції Міністерства внутрішніх справ України «Ді-ти - герої» нещодавно вручили відзнаки юним українцям - тим, хто рятував, допомагав, боровся, незважаючи на небезпеку... ![]()
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.





