«А ви знаєте гімн Латвії?»
Як запитання українки з Луганщини переросло в ініціативу вдячності за прихисток
ІНОДІ для великої справи достатньо одного запитання. Саме так сталося з пані Тетяною, яка після початку повномасштабної війни опинилася в Латвії.
Дізнавшись на курсах інтеграції для біженців, що в 2023 році у Ризі латиші співали український гімн на підтримку Ук-раїни, вона подумала: а чи знають українці гімн країни, яка їх тимчасово прийняла? Так на-родилася ідея, яка згодом пе-реросла в ініціативу «Спів-І-Праця» та День вдячності народу Латвії за прихисток та підтримку України.
Тетяна родом із Луганщини. У 2023 році вона разом із родиною приїхала до Латвії, рятуючись від війни. Дорога була непростою. Разом із родиною вони везли й домашніх тварин - трьох котів і трьох собак. Уже в Латвії місцеві ветеринари допомогли врятувати тварин за час тяжкої дороги, а родина певний час жила у центрі для українських біженців.
 |
|
|
 |
|
|
Згодом Тетяна перебралася до столиці й почала працювати з українцями, які приїжджали до Латвії. Сьогодні вона координує допомогу українським біженцям в організації SUSTENTO. Але думка про вдячність Латвії не полишала її.
Все почалося з українського гімну
У 2023 році під час Вселат-війського свята пісні та танцю в ризькому Мезапарку понад 14 тисяч латвійських хористів об’єдналися у величезний хор і разом заспівали гімн України на знак підтримки українців. До них приєдналася львівська ди-тяча капела «Дударик» - єдиний український колектив, за-прошений на це свято.
Тетяна тоді особливо гостро відчула, скільки тепла нашим біженцям дарують люди цієї країни. «Вдома я знайшла за-пис виступу на YouTube, увімкнула його знову - і не стримала сліз», - згадує жінка.
Тетяна запропонувала українцям у Латвії зробити щось у відповідь - вивчити латвійський гімн і заспівати його разом. Не для протоколу чи заради красивої картинки, а щоб особисто подякувати країні, яка відкрила свої двері для українців.
Вже у 2025 році наші земляки провели такі зустрічі у трьох знакових місцях Риги - біля па-м’ятника Тарасу Шевченку, бі-ля Монумента Свободи та на площі перед Ризьким замком, де розташована резиденція президента Латвії. Там звучали український і латвійський гім-ни, а також молитва «Боже ве-ликий, єдиний, нам Україну храни». «До акції долучився хор, у якому було понад 200 ук-раїнців. Під час виступу поруч майорів 22-метровий плакат зі словами вдячності за підтримку України. Відомий латвійсь-кий диригент Інстс Тетеровскіс допомагав українцям готуватися до виступу, а потім диригував хором на площі біля пам’ятника Свободи, - згадує Тетяна. - Це було щемливо, велично та неперевершено!»
Та згодом організатори зрозуміли: вдячність може бути не лише спільною. Вона може бути і особистою.
Тепер у кожного є своя історія
У 2026 році ініціатива отримала нове продовження - стартувала вселатвійська акція «Від серця до серця». Українці дя-кують тим, хто підтримує нашу країну та українців, вручаючи їм спеціальні «Сертифікати щи-рої вдячності».
Це може бути сусід, лікар, волонтер, учитель, роботодавець, член латвійської громади або просто людина, яка одного дня не залишила українця са-мого з його проблемою. Кан-дидатів пропонують самі українці через спеціальну форму. Організатори збирають ці історії, щоб вони не загубилися.
«Перший сертифікат отримали латвійські хористи, які у 2023 році разом виконували український гімн, - продовжує Тетяна. - Вручала його українка Ольга Селіванова. Вона са-ма приїхала до Латвії як біженка, приєдналася до латвійського хору і разом із латвійцями співала на підтримку України».
|
|
|
 |
|
|
За перші дні ініціативи було оформлено близько 45 сертифікатів. Акція стартувала напередодні Дня Незалежності Ук-раїни і триватиме до 18 листопада - Дня проголошення Лат-війської Республіки. А до Дня незалежності Латвії тисячі по-дяк складуться в єдиний відеоролик привітання від українців «Дякуємо, Латвіє!».
Андріс, який допомагає Сумам
Одним із перших, кому ук-раїнці в Латвії вручили «Сер-тифікат щирої вдячності», - Андріс Анцанс. Він підтримує Україну, допомагає українцям у Латвії та вже тричі приїжджав до Сум.
Під час своїх поїздок Андріс ходив містом, спілкувався із сумчанами, бачив, як люди жи-вуть під постійною загрозою обстрілів. Після першої поїздки Андріс вирішив допомагати місту більше. За фахом він ме-дик, закінчив Ризький медичний інститут, працював у психіатричній лікарні, а згодом очолював службу «Телефон довіри». Тож розмовляти з людьми, які опинилися у складних обставинах, для нього звична справа. Після виходу на пенсію - продовжив волонтерську ро-боту. Допомагає українцям у Латвії, відвідує поранених військових, бере участь у благодійних заходах. Українцям, які приїжджають до Риги, проводить безкоштовні екскурсії містом.
Його активна підтримка Ук-раїни почалася ще під час Ре-волюції Гідності. Відтоді Анд-ріс регулярно виходить на акції на підтримку України в Ризі. За свою позицію від українців отримав прізвисько «бандерівець із Латвії» і, як сам говорить, сприймає його з гордістю. На початку повномасштабного вторгнення чоловік навіть намагався долучитися до українського війська. Пройшов ме-дичну комісію, звертався до ук-раїнського посольства, але че-рез стан здоров’я не зміг служити. Тепер він допомагає тим, чим може. Саме такі люди, як Андріс, стають для українців обличчям Латвії - людяної, не-байдужої та готової підтримати Україну у складний час.
Не лише слова
Під час чергової поїздки до Сум Андріс привіз із собою книги з історії Латвії, документи та фотографії, які, на його думку, можуть бути цікавими українцям. Він вважає важливим, щоб народи знали історію один одного. А ще латвієць привіз для сумчан конкретну пропозицію щодо роботи в Латвії. Йдеться про вакансії на підприємстві з виробництва харчової продукції у Кекаві, неподалік Риги. За його словами, підприємство готове працевлаштувати до 30 українців. Робота на виробничій лінії фізично непроста: зміни тривалі, графік - два робочі дні через два. Заробіток, за інформа-цією Андріса, становить близько 1500 євро на місяць, а з до-датковими годинами може бу-ти більшим.
|
|
|
 |
|
|
Українці, які вже працюють там, допомагають новим працівникам адаптуватися. Для працевлаштування потрібен статус тимчасового захисту в Латвії. Дорогу до Риги потрібно організувати самостійно, а далі Андріс готовий допомогти зорієнтуватися. Для охочих він залишив контакт у WhatsApp: +371 26 00 86 36.
Пам’ятати тих, хто допоміг
Тетяна каже, що для неї ця ініціатива передусім про па-м’ять і людську вдячність. Про людей, які допомогли українцям тоді, коли це було особливо потрібно.
«Ми хочемо, щоб ці історії залишалися. Щоб люди знали, хто нас підтримав, хто відкрив для нас двері, хто допомагав і продовжує допомагати. І щоб українці могли просто сказати цим людям: «Дякую!», - говорить Тетяна.
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
