новини

«Повернемо Сумам славу міста троянд та фонтанів, яким воно було за часів Михайла Лушпи!»

04.10.2020 17:11

На цьому наголосив голова Сумської ОДА Роман Грищенко під час вшанування пам"яті керівника обласного центру, почесного громадянина Сум, відомого своїми архітектурно-будівельними проектами − Михайла Лушпи. Очільник області разом із представниками міської влади та громадськості поклав квіти до його пам’ятника та могили на міському кладовищі.

- Саме завдяки його ідеям, енергії, таланту архітектора і організатора активно розбудовувався наш обласний центр, − зазначив Роман Грищенко. - І зараз ми перебуваємо біля витоків містобудування. Генеральний план м. Суми був розроблений ще у 1973 році. За його основу був взятий приклад будівництва м. Дрезден у післявоєнні роки. Родзинкою цього Генплану є еспланади – сучасне поєднання історичної частини міста з новими забудовами. Зокрема, Михайло Панасович планував з’єднати еспланадою 9-й мікрорайон з Вільним лужком біля наукової бібліотеки. На жаль, не встиг…

Слід зазначити, що за часів Михайла Лушпи у Сумах було побудовано дуже багато: зведені нові 9-й та 10-ий мікрорайони, Курський мікрорайон та вулиця Харківська. Також центральна частина міста отримала площу Незалежності з новими адмінбудівлями, з’явився сучасний ринок, наукова бібліотека, молодіжний центр «Романтика» та дитячий парк «Казка». Це остання творча робота Лушпи, що відзначена високими нагородами.

Крім того, у Генплані був також запроектований театр ім. М. Щепкіна - з театральною площею. Михайло Лушпа був співавтором цього проекту. Наразі це єдиний в області будпроект, що отримав Державну премію ім. Шевченка.

«Проте не всі його задуми реалізувалися, - відмітив Роман Грищенко. - У планах так і залишилася реалізація центральної ідеї Генплану – будівництво Еспланади. Також лише на паперах залишилося будівництво багатофункціонального спортивно-розважального комплексу в парку ім. Кожедуба. Тому ми, як обласна влада, наразі повинні використати принципи містобудування Михайла Лушпи та завершити те, чому був закладений початок ще у XX столітті. Шлях на вершину гори починається вже з малого кроку, тому перше, що ми зробимо – повернемо обласному центру Сумщини славу міста троянд та фонтанів, яку саме за часів Михайла Лушпи здобули Суми. І для цього ми докладемо максимум зусиль!».

Довідково. Михайло Лушпа народився 4 жовтня 1920 року в с. Могриця в родині селянина-бідняка. Завдяки своїй наполегливості та жаги до знань вже у 20-річному віці (1940 рік) закінчив Сумську середню школу № 20. Навчався на архітектурному факультеті у Харківському інженерно-будівельному інституті. Робота Михайла Панасовича у Сумах розпочалась у 1972 році. Сумчани цінили його за розум, організаторські здібності, вимогливість до себе та підлеглих. Він не любив тих, у кого слово розходиться з ділом, знав ціну кожній копійці.

За ініціативою Михайла Лушпи було оголошено Всесоюзний конкурс на кращий проект реконструкції і забудови центральної частини міста загальною площею 1600 га. Керуючись Генпланом, в Сумах почали роботи з прокладання тролейбусних ліній, тепломереж, зведення мостів, будівництво лікарень, об’єктів соціально-культурного призначення. Кожного року вводилось в експлуатацію 150-155 тис. кв. м житла, здавались у п’ятирічку 6-7 дитсадків, 2-З школи. «Я не просто люблю це місто, − говорив Михайло Лушпа, − Я вріс у нього своїми коренями!».

Чимало зусиль доклав Михайло Лушпа до реставрації Троїцького собору, а також старовинних храмів, пам’яток історії та культури у Глухові, Путивлі, Ромнах, Охтирці та інших містах.

Сучасники гідно оцінили працю Михайла Лушпи у розбудові міста. Рішенням сесії міськради в 1994 р. йому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми». А один із проспектів обласного центру став носити його ім’я. 23 травня 2008 р. на честь славетного земляка було урочисто відкрито меморіальну дошку у провулку Академічний, 7, де він прожив 44 роки. А у 2013 році біля парка «Казка» йому встановили 4-метровий пам"ятник.


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї