В областном краеведческом музее - выставка к 150-летию Леси Украинки
В областном краеведческом музее открылась выставка к 150-летию со дня рождения Леси Украинки (Ларисы Петровны Косач-Квитки). Музей не располагает предметами, которые бы непосредственно были связаны с известной поэтессой, да и была Леся Украинка на Сумщине лишь однажды, весной 1889 г., когда лечилась у травницы Прасковьи Богуш на Косовщине. Этот факт и стал центральной частью экспозиции.
К нему добавили комплекс о земляках, которые дружили с Лесей Украинкой, переписывались с ней: Филиппе Капельгородском, Федоре Петруненко, семье Гринченко. Высоко ценила поэтесса творчество Александра Олеся. В с. Хмелев на Роменщине родился будущий муж Ларисы Петровны - Климент Квитка. Он оставил воспоминания о поэтессе, а еще записал напетые ею народные песни; после ее смерти он издал двухтомник «Мелодии с голоса Леси Украинки».
Еще один комплекс - краеведы, которые исследовали и исследуют биографию и творчество известной поэтессы: Евгений Онацкий, Павел Сапухин, Геннадий Петров... Комплексы о земляках - авторах художественных произведений о Лесе Украинке, иллюстраций к ее произведениям, авторах и участниках фильма (1961 г.) по драме «Лiсова пiсня», спектаклей по ее произведениям.
Выставка удачно дополнила этнографическую экспозицию музея. Она позволяет лучше представить ту обстановку, в которой Лариса Петровна жила на Косовщине. Тогда это был хутор с одной улицей и 15 дворами. Дом травницы сохранился только на фотографии да на рисунке Олега Солдатенко. О лечении на Косовщине Лариса Косач вспоминает в письме (1895 г.) к своей знакомой Антонине Макаровой. Ее брату понадобилось лечение, и Лариса Петровна рекомендует обратиться к Прасковье Богуш, которая лечит горячими ваннами. «У неї лiчитись не дорого, бо вона цiни не назначає, а всякий дає їй, скiльки може. Живуть хворi на хуторах у сiльських хатах, без великих вигод, се правда, але все ж при доглядi... Можу ручатись, що ся баба не мошенниця, вона не вiрить нi в якi шептання, виливання i т.п., а лiчення її дуже схоже до лiчення грязевими ваннами в Криму, тiльки що там ванни грiються на сонцi, а в неї пiч служить сонцем... Я знаю, що над нею була комiсiя i врештi їй позволено лiкувати».
Помогло ли лечение самой Ларисе Косач? Наверное, было какое-то облегчение, хотя, как мы знаем, болезнь прогрессировала. В том же письме, отмечая прекрасные результаты лечения у Богуш кожных болезней, она пишет: «Врештi, Ви, коли iнтересуєтесь, то розпитайтесь у старої Рудченчихи про сю бабу (я забула бабине iм’я), її племiнник їздив лiчиться, але в нього була чахотка, то, звiсно, тут уже нiхто не поможе».
А чем запомнилась Лесе Украинке местная жизнь? «Скука у неї диявольска, але чого чоловiк не витерпить, як знає, що се треба!» - из письма. А в небольшом прозаическом произведении «Весняні співи» она вспоминает печальные разговоры пожилых крестьян о видах на урожай: «Хоч би господь дощику послав! - чую я початок розмови. Щовечора завжди розмова починається тими словами, й слова ті бринять зовсім не так байдужо, як звичайна розмова «о погоді», - ні, я чую глибокі зітхання при тих словах. Видно, що то говориться зовсім не «для годиться». Старики думают об осени, а молодежь? Молодежь живет весной, молодость поет: «Хутко замовкли одинокі співи, а під вербами загули співи двох великих гуртів дівчат і парубків. Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого, то спільно лунають, то знов затихають, і чутно тоді тільки спів соловейків, що по садочках щебечуть».
Виталий Сергеев
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Топ-10 джерел безперебійного живлення
Часті перепади напруги та раптові аварійні вимкнення електроенергії створюють суттєву загрозу для дорогої домашньої техніки. Вони спричиняють втрату незбережених даних, збої програмного забезпечення та передчасне зношування внутрішніх компонентів...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
