новини

«Нам не вистачило п’яти хвилин, щоб спуститися в погріб», - тростянчанка про те, як травмувалася її 9-річна донька

28.03.2022 09:00

24 березня під час обстрілів в окупованому Тростянці поруч із будинком сім’ї Галат розірвався ворожий снаряд. У кімнаті, де перебувала родина, обвалилася стіна і частина стелі. Травми отримали тато, бабуся і 9-річна Альбіна, пише "Суспільне Суми". За словами мами дівчинки, Катерини Галат, за місяць окупації до обстрілів вони вже дещо звикли. Кожного вечора ховалися від них з родиною в погребі. Той вечір, коли все сталося, також почався з обстрілів. «Ми вирішили, що це далеко, аж потім свекруха, що повернулася з вулиці, сказала: десь близько вдарило, давайте збиратися в погріб. Ми тільки почали збиратися, тільки дитинка одягала кофту, - біля нашого будинку впав снаряд, розірвався і з силою вибив стіну», - згадує жінка.

У цей час у бічній кімнаті була вся родина. Сама Катерина стояла в дверній арці, і її не зачепило. 9-річна донька Альбіна була на підлозі - на матраці, де інколи сиділа, щоб убезпечитися від осколків. Через вибухову хвилю впала стіна і частина стелі. «До цього кожного дня ходили в підвал, а цього разу нам не вистачило лише п’яти хвилин. Якби Альбіна встигла одягти куртку і підійшла до мене, її б не зачепило, - ділиться мама. - Краще б вона стояла на моєму місці...»

Одразу після вибуху Катерина кинулася шукати серед уламків і пилу єдину дитину. «Запорошило все, пісок був кругом, я почала шукати її. Тут чую голос: «Мама, мама!» - витягла її з-під завалів, і ми побігли в погріб. Посиділи якийсь час там, а потім пішли до нашого кума. Ішли просто під обстрілами», — згадує мама.

У родичів вдалося помитися і привести себе до ладу, але отримані травми залишалися без належного огляду та лікування. Альбінці запорошило праве око, туди потрапило багато піску, і звезло шкіру обличчя. Тато і бабуся отримали гематоми обличчя. Потерпаючи від болю і зниженого зору, Альбіна з родиною почала просто чекати на диво. Кілька днів сім’я залишалася у родичів, що їх прихистили, адже будинок практично повністю зруйнований, вціліла одна кімната, але й вона була пошкоджена. Родина мала автівку, але без пального. Та й виїзд під обстрілами був ризикованим.

26 березня Катерина почула, що в центрі Тростянця працює аптека. Чоловік пішов туди, щоб заодно дізнатися якісь новини. «Прийшов і говорить: «Я побачив українських військових!» Ми всі дуже зраділи, почали плакати. Потім знайомий разом із військовими вивіз нас спочатку в сусіднє село, а згодом - в Охтирку», - згадує жінка про день свого порятунку.

Альбіну з мамою одразу ушпиталили до лікарні. У дитини - забій м’яких тканин обличчя і гематоми. Мама сподівається, що око повністю відновиться і зір донечки буде в нормі.

«Спочатку прийшов офтальмолог і прочищав Альбіні око. Піску було повно, вона, бідна, кричала так, що чули всі. Я ж не могла промити вдома, тим більше, не було світла», - розповідає мама.

Також Альбіні Галат почали допомагати охтирські волонтери. Найближчим часом вони планують завітати до дівчинки з іграшками. Тато та бабуся поки залишаються в Тростянці – зі зруйнованим будинком, але у звільненому місті.


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї