новини

Забрала до себе додому 101-річну підопічну: які послуги під час війни надають соцпрацівники Сумщини

06.06.2022 13:41

Під час війни кожен з нас виконує обов"язок перед Україною на своєму місці. Соціальні працівники, на яких припало велике навантаження, не виняток. Надавати стандартні соціальні послуги, підтримувати ВПО, працювати навіть під час окупації – це те, що роблять ці люди. Протягом місяця, з 24 лютого по 26 березня, село Верхня Сироватка, неподалік Сум, знаходилося під тимчасовою окупацією російських військ. І весь цей час соціальні працівники територіальної громади ні на день не лишали без уваги своїх підопічних – одиноких безпомічних людей похилого віку та сім’ї, які знаходяться під соціальним супроводом. Попри реальну небезпеку, ризикуючи життям, приносили їм продукти, ліки, воду...

«Соціальний працівник Наталія забрала до себе додому 101-річну підопічну Катерину Олексіївну, на присадибну ділянку до якої впав ворожий снаряд, – розповідає директорка комунальної установи «Центр з надання соціальних послуг» Верхньосироватської сільської ради пані Оксана. – Центральними вулицями їздила ворожа техніка, тому Наталія запропонувала жінці перейти жити до неї. І дуже вчасно, як виявилось, бо за кілька днів на городі Катерини Олексіївни розірвався снаряд. Від вибуху всі вікна в бабусиній хаті вилетіли, і якби вона там знаходилася, то теж постраждала б…»

А соцпрацівниця Віра під час окупації, окрім закріплених за нею сімох підопічних, з власної ініціативи турбувалася ще про десятьох односельців, які не були офіційно оформлені, як ті, що потребують допомоги вдома, але потребували її у військовий час. Одного дня у кількох метрах від стежки, якою вона постійно ходила, розірвався снаряд, і жінка дивом залишилась живою. Після цього чоловік зажадав, щоб вона звільнилася з роботи. «Я не можу. Це мій обов’язок – доглядати за тими, хто потребує допомоги», – відповіла на це категорично Віра Петрівна. Чоловікові нічого не лишалося, як супроводжувати дружину по робочих справах.

Директорка говорить, що кожна з восьми соціальних робітниць територіальної громади заслуговує на слова глибокої вдячності й поваги. Незважаючи на ризики для власного життя, ніхто з них не відмовився виконувати свої професійні обов’язки, кожна без вагань взяла на себе додаткові навантаження. Соцпрацівниці й пенсії допомагали розносити, і в Суми їздили за ліками, вистоюючи кількагодинні черги до аптек, й оформлювали послугу догляду вдома на період війни для осіб, про яких не можуть зараз піклуватися їхні близькі… Були на телефонному зв’язку з керівництвом комунальної установи, але до своїх підопічних завжди доходили.

За матеріалами Мінсоцполітики


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї