новини

До уваги сумчан: чи можливе повне руйнування енергосистеми ракетними ударами?

12.10.2022 14:27

Ми не знаємо, яких обсягів руйнувань зазнали об’єкти енергетичної інфраструктури України 10-11 жовтня російськими терористами.

Втім, принципи її функціонування дають змогу зрозуміти, що відбувається і чого чекати.

Енергосистема має дві основні складові: джерела генерації - електростанції та інфраструктуру постачання електроенергії (е/е) – підстанції.

Русня била туди і туди. А також по об’єктах IT-інфраструктури, які працюють в сфері енергетики та зв’язку.

Проте зруйнувати підстанції легше. Основний їх елемент: трансформатори або шунтуючі реактори – великий моток дротів у маслі, який порівняно легко загоряється.

До того ж кожна електростанція має поряд розподільчий пристрій – підстанцію, яка видає е/е.

Але якщо є резервні трансформатори, то і порівняно легко відновлюються.

Українська енергосистема, як і в будь-якій країні з промисловими підприємствами, має розгалужену мережу – резервні лінії живлення.

Для того, щоб знеструмити окремі території чи цілі міста, потрібна масована атака, щоб перебити ВСІ лінії живлення для конкретної локації.

Це і намагались зробити москалі 10 жовтня: бити одночасно великою кількістю ракет і дронів по ключових підстанціях і джерелах генерації.

Бо якщо б вибивали об’єкти поступово, їх встигали б відновлювати, перекидаючі живлення на резервні лінії.

Далі. Інфраструктура постачання має два рівні: високовольтні лінії великою напругою 750 кВ та 330 кВ, оператором яких є НЕК Укренерго. А також регіональні мережі, операторами яких є обленерго.

Очевидно, що перші більш важливі для постачання всієї країни. Але щоб знеструмити міста, треба бити і по магістральних і по локальних мережах.

Чому зараз відбуваються відключення? Щоб відновити об’єкт, аварійним бригадам Укренерго або обленерго потрібно знеструмити лінію і заживити споживача на резервну.

Але резервна не завжди витримує потужність споживання.

Саме тому Укренерго, центральна та регіональні влади просять споживачів споживати менше е/е в години пік.

Пікове споживання у нас традиційно відбувається у вечірні години. Приблизно з 17:00 до 22:00.

В цей час бажано не вмикати енергозатратні прилади. До них відносяться обігрівачі всіх типів, теплі підлоги, бойлери (найбільше жеруть), а також пилосмоки, електрочайники, пральні машини, електроплити, будівельні інструменти тощо.

Якщо споживання цих приладів перенести на ніч, це допоможе мінімізувати ризики вимкнення електрики для великих груп споживачів.

Світло (особливо з енергозберігаючими лампами), ноутбуки, телевізори споживають порівняно небагато електрики.

На всіх приладах вказана потужність споживання. До 100 Вт – мале споживання. Від 100 до 500 Вт- середнє. Все щ більше – багато.

Для порівняння, бойлер, електрочайник або масляний обігрівач споживають від 1,5 до 2 кВт. Тобто до 2000 Вт.

В такому режимі енергосистема України житиме близько тижня-двох – поки ремонтники енергокомпаній не відновлять зруйновані об’єкти та розгалужену конфігурацію мереж.

Західні системні оператори (аналоги Укренерго) активно допомагають нашому обладнанням. Резерви є.

Що стосується джерел генерації, в разі руйнації енергоблоків ТЕС (сподіваємось по АЕС ці мразі не додумаються кидати ракети), Україна має можливість залучити е/е з країн ЄС.

Поки що такої потреби немає.

В разі ще одного масованого ракетного удару алгоритм буде приблизно такий самий.

При тому, постачання тепла не залежить від постачання електрики в будинки і квартири.

Живлення систем водо та теплопостачання відбуватиметься в першу чергу. Як це і було після першої половини дня 10 жовтня.

Джерело: Монополіст


Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook


п»ї