«Не можна війну передавати онукам!» - сумчанка-волонтерка Тетяна Ягодіна разом із небайдужими робить усе, аби настала Перемога
Війна - час, коли починаєш цінувати важливість того, заради чого живеш. Вона змінює оточення, ставлення до тих речей, які раніше просто не помічав. Але найважливіше, що й люди починають змінюватися - вони не залишаються байдужими! Це, мабуть, найголовніший критерій ЛЮДЯНОСТІ, яка нині така необхідна. Сьогодні наша розповідь присвячена Героїні тилу – Тетяні Ягодіній, волонтерці та очільниці БФ «Віримо - все буде добре!».
Із сумчанкою ми зустрілися 8 березня, коли вона після чергової поїздки повернулася з прикордоння. У волонтерському офісі, який недарма називають «вуликом», кипіла робота – волонтерки-трудівниці, попри свято, плели для хлопців маскувальні сітки.
Це приміщення для підприємниці пані Тетяни із початку війни стало другою домівкою, де зосередився потужний напрямок допомоги – бійцям, переселенцям, дітям, нужденним. Свого часу жінка як творча особистість тут проводила з дітками майстер-класи з розпису пряників. Тонкощам справи майстриня навчилася в Італії. Заготівки-основи випікала вдома, а діти з багатодітних, малозабезпечених сімей, інтернатних закладів та ДБСТ розмальовували їх глазур’ю за власним уподобанням. Наразі такі патріотичні смаколики разом із іншою провізією та необхідними речами відправляються на фронт – як частинка тепла, підтримки та величезної віри в Перемогу. «Для хлопців - це мотивація вистояти в цій клятій війні… Як вони кажуть: іноді зовсім неважливо, що в тих коробках, просто ми знаємо, що ви в нас є.
Для мене творчість і досі є своєрідним підживленням – тож продовжуємо проводити майстер-класи, творчі години та влаштовувати свята для дітей. Плануємо кожну неділю проводити такі зустрічі. Запрошую батьків із дітьми (попередньо дізнатися за телефоном - 066-76-33-640 чи на сторінці у Фейсбуці)», - зазначає волонтерка.
Жовто-блакитний – не тільки на пряниках
Із початком війни жовто-блакитний колір став для жінки улюбленим. І він не тільки на пряниках, а й у її серці. Як говорить Тетяна Олексіївна, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, щось перевернулося у свідомості, стало пуском для того, аби переформатуватися під неочікувані реалії та бути корисною для рідного міста та України. Вона навіть стала розмовляти на рідній мові (хоча мама працювала викладачем російської мови та літератури, що залишило свій відбиток у спілкуванні).
- Початок війни для мене, як і для всіх, був шоком, - згадує жінка. – Найперше, на що переключилася, була допомога нашим місцевим оборонцям - разом із іншими збирала пляшки для «коктейлів». Коли у березні в Сумах спустіли магазини й вдавалося від знайомих отримати невеличку гуманітарку з-за кордону – роздавала на Хіммістечку продуктові набори потребуючим. В основному це були одинокі пенсіонери. Так почалося моє волонтерство. Була паніка, все робилося хаотично. Але ж відчувала, що це для мене необхідно! Для перших пряників зносили муку знайомі. Випічка була без прикрас, її пакували в коробки й віддавали хлопцям на перекус…
За словами жінки, вона жодного разу не збиралася виїздити в безпечне місце. Коли через місяць війни дізналася, що майже 90% із кола її знайомих покинули Суми, була дуже здивована. «Та я й дізналася про це з їхніх дзвінків, коли вони мене запитували про обстановку в місці та про те, чи можна повертатися, - продовжує пані Тетяна. – Чомусь думала, що всі тут – тож треба згуртуватися. Я нікого не засуджую, у кожного свій вибір. Та для мене це й не важливо. Багато чого змінилося - у моєму житті з’явилося багато нових людей. Вірних. Перевірених. Справжніх».
Понад 20 тисяч окопних свічок та 10 км маскувальних сіток
Згодом жінка у соцмережах розмістила пост про виготовлення окопних свічок, запросивши до справи бажаючих. Спочатку думала, що їх прийде небагато – достатньо буде приміщень в офісі на Охтирській. Та відгукнулося стільки люду (дорослих і дітей), що довелося вмощуватися працювати навіть на вулиці. «Накрутили ми тих свічок дуже багато, - продовжує пані Тетяна. – За два роки переробили майже три тонни парафіну та огарків, дві третини яких нам із Литви та Німеччини надали безкоштовно. Вийшло більше 20 тисяч свічок різного розміру та об’єму, що за моїми мінімальними підрахунками забезпечило нашим захисникам у середньому 80 тисяч годин тепла. Недарма ж старалися!
Ще пишаюся нашими сітками, які хлопці називають «вишиванками». Може через те, що разом із маскувальним знаряддям передаємо прикрашені «вишиваним орнаментом» пряники. Сітки плетемо різні. Перші взагалі виготовляли з нарізаних на смужки речей та матеріалів, які зносили сумчани. Та які ми були щасливі! Звичайно, вони були важкі, намокали… Та хлопці дякували. Пізніше, коли з’явився спандбонд та основа для сіток (ми її замовляємо в Харкові) – наші вироби ставали професійнішими. Вже наплели своїми руками, використавши 30 рулонів цього матеріалу, більше 10 км сіток. У цифрах це дуже багато, та треба ще більше, щоб хлопцям кожної пори року «перевдягти» техніку, змінити накриття в бліндажах тощо. Робота не припиняється. Ось наразі весна – замовлень багато.
Починаючи з осені минулого року, до процесу підключилася місцева фабрика, яка вже на підготовлених полотнах «набиває» перфорацію. Далі майстрині зшивають їх докупи. Так ми пришвидшуємо роботу, закриваючи запити. Це дуже велика допомога! Хоча в пікові періоди все одно не встигаємо - тож запрошуємо до нашого волонтерського офісу вільні руки! Якраз є така потреба допомогти нашим бджілкам-трудівницям».
Підтримують волонтерський колектив благодійники з-за кордону, студенти СумДУ, небайдужі. «Я дуже вдячна нашій команді, друзям, знайомим та незнайомим за допомогу, - говорить жінка. - Не можу не згадати сім’ю Миколи та Тетяни Северин за постійну підтримку, які вдома готують смаколики, крутять сало з часником, строчать на машинці маскувальні сітки.
Взагалі вдячна мешканцям усієї Миколаївської громади (Сумський район), які постійно збирають кошти на спандбонд, сухпаї. Усіх хочу обійняти! Якби було побільше таких людей, то Перемога вже б настала!»
«Буржуйки»? Не проблема! Дрони – також!
Тетяну Олексіївну жоден із запитів наших захисників не злякає! Волонтери освоїли багато напрямків. Плетуть не тільки сітки, а й пояси, носки та інші теплі речі. Шиють білизну. Готують поживні та смачні м’ясні джерки, які сушать та у вакуумних пакетах відправляють хлопцям на передову. Починали з одної сушарки - а вже їх п’ять - та попит на «кишеньковий» сухпайок дуже великий!
Справляються і з постачанням «буржуйок». «Коли хлопці звернулися із таким запитом – підняли усіх знайомих по металобрухту, написали оголошення, - продовжує волонтерка. – Знайшли зварювальників, які розказали, що для таких пічок потрібне. Потихеньку нам почали передавати матеріал (старі балони, шматки заліза тощо). Купили електроди й два зварювальника зголосилися виготовити їх безкоштовно. Виготовляли й на свічки триніжки, аби можна було зігріти чаю.
За два роки багато чого було. Допомагали й лікарням (5-ій, пологовому, онкодиспансеру). Українці, які давно вже за кордоном (в основному – Греція, Італія), підтримують. Люди, які бачать мою сторінку у Фейсбуці, де публікуються потреби та звіти, пропонують допомогу. Є серед них і сумчани, яким болить доля України. Мене це розчулює до сліз… Зараз ось донатять на дрони».
До речі, це новий вектор у волонтерів. Взятися за нього дівчачу команду змусило те, що, на превеликий жаль, очікування швидкої допомоги не справдилося. Це не про якусь депресію чи зневіру, а про те, що треба реальними справами підтримувати захисників. «На Сумщині – найдовше прикордоння, яке треба пильно охороняти, - говорить жінка. - Тому я не просто прошу, я наполягаю - об"єднуйтеся та допомагайте, допоки не пізно! Ціна дрона -приблизно до 14 тис. грн. Якщо заказувати комплектуючі в іншій країні оптом – буде менше. Наші дівчата, які працюють за межами волонтерського офісу, освоїли усі нюанси зборки дронів, на які так чекають наші хлопці.
Насправді, Перемога – це спільна праця. Не можна війну передавати онукам! Хто хоче та може - приєднуйтеся до нашої команди!».
ДЛЯ ДОНАТІВ
4149 6293 5634 4762 Приват
5375 4141 0158 2871 Моно
Поточний рахунок в форматі IBAN UA 193375680000026000300492826 (в гривнях, євро, дол. США)
Державний Ощадбанк
МФО банку: 337568
Код ЄДРПОУ банку: 09337356.
Ірина Чирченко
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
