Одинадцять місяців сім"я уродженця Великописарівщини чекала його з полону
Нещодавно, 31 травня, після тривалої перерви відбувся черговий обмін полоненими, з ворожої неволі визволили 75 оборонців та цивільних. Це був перший обмін з 8 лютого…
Серед тих, хто знову опинився на рідній землі, є і наш земляк - 32-річний мешканець Великописарівської громади Андрій Барбін. Спецкор ВШ поспілкувалася з дружиною та мамою звільненого і дізналася подробиці довгого тернистого шляху до возз’єднання родини.
З мамою Андрія Наталією кореспондентка знайома, адже мешкала в Великописарівській громаді і писала про неї, коли російські армійці розбили їхній будинок. На момент вторгнення син співрозмовниці знаходився в Харкові – він там жив разом з дружиною Анною та донькою Емілією. Після масованих атак молода сім"я евакуювалася до спокійних Чернівців. Та невдовзі чоловіка мобілізували. Андрій потрапив до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».
Полон
А влітку 2023 року, в липні, на Донецькому напрямку воїна захопили в полон. Про це рідні дізналися потім, а спочатку буквально божеволіли від того, що Андрій не виходив на зв"язок.
- Він телефонував мені щодня, хоча би на кілька слів, а в ніч з 7 на 8 липня зв"язок із ним зник, - розповідає пані Наталія.
Батьки військового не мали жодної інформації щодо долі сина. В стані повної невідомості та невизначеності пройшло 12 днів. Аж поки невістка не отримала дзвінок: жінці повідомили, що її чоловік знаходиться в полоні.
Ми поспілкувалися з дружиною звільненого - Анною.
- Це було 19 липня, якраз напередодні дня народження Емілії – їй виповнювалося три рочки, - згадує події того дня співрозмовниця. – Ми сиділи в дитячій поліклініці в черзі під кабінетом до педіатра – донька захворіла. Аж раптом – дзвінок в телеграмі. Беру слухавку і чую незнайомий голос з незнайомого номера російською: «Ви еще не знаете, что ваш муж находится в плену? Нет? Ну, теперь знаете».
Зі слів жінки, для неї взагалі було шоком, що телефонував російський армієць. А ще її дуже здивувало, що той запропонував записати для Андрія голосове повідомлення, і дійсно його йому передав!
- Ми з малою сказали чоловіку й таткові, як сильно його любимо, - каже Аня. – А невдовзі отримали від Андрія відповідь: теж голосове повідомлення! Тож Емілія в якості подарунка до дня народження отримала голос татуся!
Боротьба
Ці 12 днів до звістки про полон Анна називає найжахливішими за увесь період. Бо не знала, що з її чоловіком: чи живий, чи загинув. А потім вона розпочала активну діяльність по визволенню бранця з неволі. Зізнається, що найважчим було добитися статусу полоненого, адже росіяни так і не підтверджували цього офіційно. Хоча з кількох джерел було відомо, що Андрій Барбін перебував у різних місцях росії, в тому числі – в свердловській колонії. Статус полоненого – краще ніж статус безвісти зниклого, тому дружина рухалася в цьому напрямку, добиваючись справедливості.
А потім, отримавши статус, брала участь в акціях на підтримку українських бранців, які проводилися в Чернівцях. Разом з мамою мітингувала й маленька Емілія, стоячи з плакатом за будь-якої погоди, навіть у спеку. Одного разу дівчинка так перегрілася на сонці, що їй викликали швидку допомогу.
Цілих 11 місяців рідні робили все можливе, аби Андрій повернувся додому. Чималих зусиль доклав і координаційний штаб, який підтримує та координує родичів бранців і допомагає їм у їхній боротьбі за возз"єднання родин.
Саме з координаційного штабу і надійшов дзвінок про те, що Андрій потрапив до списку під час обміну і був звільнений з полону.
Аня каже, що вже спілкувалася з чоловіком, і донечка з ним вже щебетала. Наразі звільнений проходить реабілітацію в одному з військових закладів України, і рідні збираються поїхати до нього.
- 8 червня виповниться 11 років, як ми з Андрієм разом, - зазначає жінка. – Хоча офіційно одружені лише 5 років. Сподіваємося, що відзначимо сімейну дату при особистій зустрічі. А 20 липня Емілії буде 4 роки, тому день народження донечки вже, мабуть, святкуватимемо в Чернівцях!
Вчилися їсти, пити та спати
Звісно ж, найважче з усіх було мамі Андрія. Пані Наталія розповіла нам, як всі ці 11 місяців вони жили з чоловіком за інерцією, на автоматі.
- Ми змушували себе дихати, - каже співрозмовниця. – Знаходили в собі сили та вчилися їсти, пити та спати. Не могли ні про що більше думати, як про синочка. Що з ним? Як він? А зараз у мене одне бажання – скоріше обійняти його!
Материнське та батьківське серце витримало всі випробування війною, і нарешті мама з татом почули голос Андрія. Зараз готуються до зустрічі з ним – поїдуть у шпиталь, як тільки син буде до цього готовий.
Попри те, що родина Барбіних дочекалася свого героя, Анна та Наталія продовжуватимуть спілкування з тими, чиї рідні досі в неволі. Жінки обіцяють в усьому їм допомагати і робити все можливе, щоб усі мами, дружини та діти змогли обійняти своїх синів, чоловіків і татусів!
Оксана Ковальова
Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:
Туфлі на низькому каблуку: елегантність, яку зручно носити щодня
Не кожна пара туфель має вимагати особливої нагоди. Іноді найцінніше взуття в гардеробі - це саме те, яке виглядає акуратно, додає образу жіночності, але не змушує рахувати кроки до кінця дня. Туфлі на низькому каблуку добре підходять для міста...
UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині
Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...
Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.
