Створювати цінність, а не цінник

Як ветеран Ігор Мамчик відкрив на Львівщині сімейну ферму «Перепілка на дубовому листі»

ІНОДІ нове життя починається не після війни. Воно народжується між бойовими виходами, там, де фронт і навколо вибухи. Коли щойно врятував чиєсь життя, а попереду - новий виклик.

Саме там - у самісінькому пеклі - бойовий медик 8 полку Сил спеціальних операцій Ігор Мамчик замислився про невелику сімейну ферму. Місце, де замість гуркоту війни буде чути пташиний щебет. Ця мрія стала сильнішою за біль від поранень і тривалу реабілітацію.

Сьогодні на Львівщині працює ферма з поетичною назвою «Перепілка на дубовому листі». Тут вирощують перепілок, виготовляють власні натуральні корми, коптять яйця, закладають фундуковий сад і вже планують зустрічати туристів.

Ця історія не лише про ферму, а про людину, яка почала будувати власне нове життя. Про родину, що об’єдналася навколо спільної справи. І про досвід, який може стати у пригоді іншим ветеранам, котрі після Перемоги також шукатимуть своє місце в мирному житті.

Відновити перервану родинну історію

До повномасштабного вторгнення Ігор, який родом із Кропивницького, працював у сфері ІТ, а ще під час АТО їздив як бойовий медик з добровольчим батальйоном «Госпітальєри» на Донеччину, де отримав сертифікацію парамедика. Після 24 лютого без вагань став до лав Сил спеціальних операцій. Київщина, Луганщина, Бахмут, служба на Сумському напрямку - війна залишила на його тілі шрами, а в пам’яті - десятки історій, які неможливо забути.

Чоловік дедалі частіше ставив собі одне запитання: що залишиться після мене? Відповіддю стала сімейна ферма. Перший інкубатор на 1200 яєць Ігор придбав за бойові виплати. Каже: якщо судилося повернутися живим, то вже буде з чого починати власну справу.

Ще студентом Ігор Мамчик проходив стажування у Франції та Німеччині. Там побачив те, чого в Україні майже не залишилося, - сімейні ферми, яким понад сто років. Одне покоління передає господарство іншому: діти продовжують справу батьків, онуки - дідів, а земля пам’ятає своїх господарів.

Українська історія, на жаль, склалася інакше. Колективізація, репресії, війни та депортації раз по раз перекреслювали працю цілих поколінь. Родина Ігоря також пережила цю трагедію: господарство його прадіда-козака Федора із Запоріжчини було знищене, а сім’ю розкидало по Сибіру та шахтах Донбасу.

«Тоді в нас забрали всю землю, - розповідає Ігор. - Коли я запитував у Європі, коли була заснована їхня сімейна ферма, мені відповідали: десь у XIX столітті. А в нас кожне покоління змушене починати все з нуля…»

Можливо, саме тому сьогодні він так наполегливо розбудовує власну ферму - щоб відновити перервану родинну історію. Після звільнення зі служби на початку 2024 року Ігор майже одразу взявся до роботи. Перед цим пройшов тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого під Бахмутом навесні 2023 року.

Попри це, ветеран не відмовився від своєї мрії.

«Мені вдалося залучити кошти на розвиток і відкрити кілька напрямків, - говорить Ігор. - Найбільше дякую дружині Олі, яка підтримує всі мої ідеї й щодня працює на фермі. До справи також долучилися наші батьки та мій побратим з інвалідністю, якого вдалося офіційно працевлаштувати. Кожен має свою ділянку роботи».

Ветеранський бізнес, переконаний Ігор Мамчик, - це насамперед не про заробіток, а про бажання створювати цінність, а не лише цінник, отримувати задоволення від власної праці й залишати після себе щось справді важливе. Для нього бізнес - інструмент, що об’єднує родину, однодумців і тих, хто готовий підтримати спільну справу.

«Пробували, експериментували, але не здавалися»

Повернувшись до цивільного життя, Ігор активно взявся за розвиток власної справи. Спочатку облаштовував ферму на Київщині, а згодом випадково натрапив у Facebook на інформацію про програму Львівського обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, який надає ветеранам безвідсоткові кредити на придбання житла в сільській місцевості. За програмою можна отримати до 500 тис. грн на термін до 10-15 років. Це безвідсоткова іпотека, зафіксована у гривні. Єдина умова - самостійно знайти об’єкт. «Ми все обговорили з дружиною, поїхали подивитися і зрозуміли, що це саме те, що нам потрібно. Так ми отримали змогу оселитися на Львівщині, вже маючи своє житло. Побратим допоміг вантажівкою все перевезти з Київщини. Це справді унікальна ініціатива, про яку, на жаль, знає дуже мало людей. З мого досвіду грантових програм Львівщина справді на першому місці за підтримкою ветеранських бізнесів», - наголошує чоловік.

Садиба потребувала значних вкладень. Подружжя отримало старі господарські споруди та земельну ділянку, на якій сьогодні розвиває ферму.

«Це були фактично старі господарські приміщення, які довелося відновлювати майже з нуля. Ми займаємося цим і досі, але саме це місце стало для нас рідним. Було непросто - іноді навіть плакали, коли щось не виходило. Пробували, експериментували, але ніколи не здавалися», - додає дружина Ольга.

Іпотека стала лише першим кроком. Наступним етапом було об-лаштування ферми. Для цього потрібно було закупити клітки українського виробництва вартістю понад 100 тис. грн. Реалізувати задум вдалося завдяки освітньо-грантовій програмі «Траєкторія», яка допомогла профінансувати цю покупку. Згодом Ігор отримав ще одну важливу підтримку - грант за програмою «Власна справа». За ці кошти придбав мінівен, який значно полегшив роботу господарства. «Це такий собі автомобіль-трансформер. Якщо прибрати сидіння - можна перевезти майже тонну кормів, а якщо розкласти - комфортно їхати всією родиною. У ньому вміщуються троє наших дітей», - усміхається Ігор.

Каже, що саме такі програми підтримки допомогли поступово втілити задумане. Кожен грант давав змогу вирішити конкретне питання: купити обладнання, транспорт чи облаштувати господарство.

«Головне - не здаватися, - наголошує фермер. - Бо з кількістю якість заповнення лише зростає. І навіть якщо з десяти поданих заявок успішною виявиться лише одна, це нормально!»

Ферма, яка зростає разом із мрією

Сьогодні ферма знаходиться на Львівщині та об’єднує дві садиби на Рівненщині. Поголів’я перепелів нараховує близько 2 тис. штук. Окрім яєчного напрямку, додали ще й м’ясний, залучивши кошти на придбання обладнання. Це безповоротна допомога від міста та від чеської гуманітарної організації «Людина в біді».

Наразі активно освоюється новий етап з біоконверсії органічних відходів. На фермі органічні відходи переробляють за допомогою комах, отримуючи високоякісний інсектний білок. Його використовують як цінне джерело незамінних амінокислот у птахівництві та тваринництві. Крім того, ця продукція має перспективи застосування у медицині, косметології та виробництві спортивного харчування. За словами Ігоря, реалізувати проєкт і підготуватися до його масштабування допомогла підтримка партнерів та освітніх програм.

Також на ранчо уже висадили 360 саджанців фундука, які цього року вперше дали повноцінний урожай. «Зараз готуємося до збору. Ще пробуємо вирощувати топінамбур. Крім того, у нас з’явилася конячка. Це взагалі окрема історія - ми вели її майже 20 кілометрів через ліси, поля та села. Втримати її було непросто, а додому привели вже серед ночі», - усміхається Ігор.

Історія появи кобили на фермі виявилася особливою. Ігор дізнався, що тварину збираються здати на м’ясо, і вирішив її викупити, зізнається дружина Оля.

«У нас ніколи не було коней. А тут - така норовлива красуня на ім’я Мрія, - говорить Ігор. - Їй лише 12 років, тож вона ще молода. Купили її фактично за ціною м’яса. Зараз придивляємося до неї, звикаємо одне до одного. Але вже розуміємо, що вона стане частиною нашої реабілітаційної роботи. Побратими кажуть: «Слухай, у тебе є конячка, так хочеться почухати їй вушка». І справді, спілкування з нею допомагає хоча б ненадовго відволіктися від пережитого. Хочемо, щоб Мрія стала для наших хлопців частиною іпотерапії», - розповідає Ігор.

Смак натурального і сила родинної традиції

Ринки збуту для своєї продукції Ігор і його дружина шукали самостійно. Сьогодні вони співпрацюють із мережами піцерій та ресторанів, постачають перепелині яйця до крафтових магазинів, а в теплу пору року беруть участь у ветеранському ярмарку біля львівської Ратуші, де їхня продукція також має чималий попит.

Особливою популярністю користуються тушки для прикорму 6-місячних дітей.

«Ми не використовуємо жодних хімічних добавок у годівлі птиці. Продукція натуральна, поживна, безпечна й сертифікована», - зазначає фермер.

Любов до перепелів у родині Мамчиків зародилася ще багато років тому. Саме батько Ігоря свого часу придбав близько пів сотні птахів для домашнього господарства. Відтоді майбутній фермер, ще будучи шестикласником, щодня допомагав доглядати за ними. «Тоді перепілки були справжньою екзотикою. Ми тримали їх на відкритому вигулі. Мені дуже подобалося доглядати за ними, бути ближче до природи. Саме тоді я отримав перший досвід і зрозумів особливості цієї птиці», - згадує Ігор.

Сьогодні батьки залишаються важливою частиною сімейної справи, мама проводить щоденний догляд за птицею, а батько створив унікальні рецепти натурального корму для перепілок із 25 компонентів. За основу взяв природний раціон цих птахів, поєднавши його зі знаннями та досвідом, накопиченими не одним поколінням.

«У мене є бажання відродити історію українських фермерських господарств, які були знищені, - ділиться Ігор Мамчик. - Кожен військовий, якщо задумається, теж може прийняти рішення, чим він може чи хоче займатися. Й до цього треба йти поступово. Не зупиняючись. Сьогодні для ветеранів є чимало можливостей, потрібно лише ними скористатися».

Матеріал створено в рамках проєкту IDEM e.V. за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Ірина Чирченко

Приєднуйтесь до нас у соцмережах та оперативно отримуйте найважливіші новини:

💙Telegram

💛Facebook

п»ї

UPG продовжує розширювати мережу: чергова АЗС розпочала роботу на Сумщині

Мережа АЗС UPG надалі розвиває автозаправну інфраструктуру Сумщини, інвестуючи у її відновлення. Компанія відкрила ще одну АЗС в місті. Нова станція вже працює за адресою: м. Суми, просп. Лушпи 6/2 Станція пройшла технічну підготовку перед запуском: очищення резервуарів, оновлення обладнання та перевірку точності наливу...

Туристичне страхування: надійний захист у подорожах за кордон

Туристичне страхування — це обов’язковий і водночас практичний фінансовий захист для тих, хто планує поїздку за межі України. Такий поліс приймається всіма візовими центрами, посольствами та консульствами, тому є важливою умовою...

На що звернути увагу під час вибору антиперспіранта

Антиперспірант часто вибирають не замислюючись, хоча різниця між засобами добре відчувається вже в перші дні. Для когось важливіший сильний захист, для когось — м"якша дія і відсутність різкого аромату. Тому краще не навмання вибирати антиперспірант...

Мобільне прибирання авто: переваги компактного пилососа

Чистий салон впливає не лише на зовнішнє враження, а й на комфорт під час щоденних поїздок. Швидко навести лад у машині без поїздок на мийку та прив’язки до розетки, що особливо зручно для регулярного догляду за салоном у дорозі або між справами, дає можливість автомобільний пилосос...

Маркетингова аналітика як інструмент керування результатами

Маркетингова аналітика дає бізнесу можливість бачити реальну картину взаємодії користувачів із сайтом, рекламою та контентом. Коли дані з різних каналів не поєднані, завжди складно зрозуміти, які дії призводять до звернень, а які не дають результату...

Наші читачі дуже часто запитують, де саме, в яких торгових точках можна знайти тижневик «Ваш шанс»? Щиро раді зацікавленістю у виданні і надаємо вичерпний перелік місць, де реалізують газету.

Ukr.net – новини провідних компаній